Кандидат на пост президента Польщі наступив на прапор Європейського Союзу, після чого з нього було знято депутатський іммунітет.

Браун запалює прапор ЄС біля пам'ятника на шахті "Вуєк".

У вівторок, 6 травня, Європейський парламент ухвалив рішення про зняття недоторканності з Ґжегожа Брауна, депутата Європарламенту та кандидата на пост президента Польщі. Це рішення відкриває шлях для польських правоохоронних органів провести розслідування низки інцидентів, у яких фігурує Браун. Серед інших випадків, він був помічений під час гасіння ханукальних свічок у Сеймі за допомогою вогнегасника. Також того ж дня, у приміщенні Міністерства промисловості, Браун зірвав прапор Європейського Союзу та витер об нього ноги, згідно з інформацією від PAP та RMF24.

Більшість євродепутатів підтримала рішення про позбавлення імунітету скандального політика. Важливо зазначити, що недоторканість Брауна була скасована на запит Окружної прокуратури Варшави, яка проводить розслідування щодо семи випадків, пов'язаних із ним. Серед цих інцидентів є й гасіння ханукальних свічок у грудні 2023 року.

Також варшавська прокуратура розслідує ситуації, коли Браун зірвав у Європарламенті хвилину мовчання, викинув у смітник ялинку Асоціації польських суддів та напав на гінекологиню, яка зробила пацієнтці аборт. Нагадаємо, що через зрив хвилини мовчання Брауна на пів року відсторонили від участі в засіданнях Європарламенту та на 30 днів позбавили зарплатні. Раніше польський парламент зняв недоторканість з політика. Після того, як Європарламент позбавив Брауна імунітету, правоохоронці можуть проводити кримінальне переслідування.

Генеральний прокурор Польщі Адам Боднар висловився щодо ситуації з Ґжегожем Брауном, зазначивши, що він використовує своє становище неналежним чином. Боднар підкреслив, що політичні діячі не повинні залишатися поза відповідальністю за свої дії.

Окрім цього, 6 травня стався новий інцидент з Ґжегожем Брауном. Політик у будівлі Міністерства промисловості в Катовіцах зірвав прапор Європейського Союзу та витер ним свої черевики. Відео з цим моментом він виклав у соціальній мережі X (раніше відомій як Twitter).

Варто зазначити, що Браун відвідав Міністерство промисловості з метою обговорення "закриття польської гірничодобувної галузі". Однак, несподівано він вирішив зняти прапор Європейського Союзу. Коли політик виходив з будівлі з прапором, співробітники установи намагалися його зупинити. Проте Браун сказав: "Дитино, пожалій себе. Як тобі не соромно? Люди, побоюйтеся Бога".

Після цього Гжегож Браун кинув стяг на землю й витер об нього ноги. Він заявив, що не існує такої країни як ЄС і прапор не захищений законом. Згодом Браун спаллив стяг перед меморіалом на шахті "Вуєк".

"Слава Богу, що такої держави ще немає, тому ми не збираємося вивішувати в Польщі, в польському міністерстві, емблеми ворожих нам організацій, які, слава Богу, не мають державного статуту. Такі емблеми не мають у Польщі жодного правового захисту", - говорив політик.

Браун підпалив прапор Європейського Союзу. Зображення з соцмереж Ґжегожа Брауна.

Нагадуємо, що 30 квітня 2025 року, під час виборчого виступу в Білий Підляській, Ґжегож Браун разом із одним зі своїх прихильників зняли синьо-жовтий прапор з фасаду мерії. Цей український стяг, що символізує солідарність, був розміщений там на початку повномасштабного вторгнення. В даний момент поліція проводить розслідування цього інциденту.

Варто зазначити, що 57-річний Ґжегож Браун до січня 2025 року належав до проросійської партії "Конфедерація". Він був виключений з партії після того, як без погодження висунув свою кандидатуру на президентських виборах. "Конфедерація", яка відзначається підтримкою акцій із скиданням українського зерна на кордоні, має свого офіційного кандидата - Славоміра Менцена. За останніми соціологічними даними, рейтинг Ґжегожа Брауна наприкінці квітня 2025 року складав приблизно 2%.

Ґжегож Браун прославився через ряд своїх антиєвропейських, антисемітських та антиукраїнських висловлювань. Він став єдиним членом Сейму, який відмовився підтримати резолюцію, що закликала Європейський Союз та НАТО надати допомогу Україні у лютому 2022 року.