Київський рейтинг від Укрінформу "Театральний інфобум" оголосив переможців у номінації кращі драматурги року.

Про це повідомляє Укрінформ.

Церемонія вшанування лауреатів цього рейтингу, який був заснований у 2024 році, відбулася 16 грудня в приміщенні Національного інформаційного агентства "Укрінформ".

Отже, за версією фахівців, найвидатнішими драматургами цього року визнано:

Сергій Кулибишев написав п'єсу для вистави "Величне століття. Веселе", яку поставив режисер Олексій Гладушевський у Київському академічному театрі "Золоті ворота". Ця п'єса поєднує в собі елементи соціальної драми та трагікомедії. Сюжет розгортається в селі Веселе, де громада намагається повернутись до спокійного життя після перемоги України у війні. Проте раптовий камінгаут голови села Толіка, який відкрито оголошує про свою гомосексуальність, порушує цю ідилію. Толік, одружений з дітьми, має брата Семена — загиблого героя, що служив у підрозділі з правими поглядами. Визнання Толіка стає поштовхом, який виявляє давні таємниці місцевих жителів. Трагедія та комедія переплітаються у безкінечних дилемах, які стосуються смерті та життя, любові та ненависті, правди і обману, традиційного та забороненого. Ця п'єса підкреслює, що після війни наші погляди можуть значно змінитися.

Марина Смілянець написала п'єсу для вистави "Найкращий день та інші неприємності", режисером якої є Віталій Кіно, у рамках Нового українського театру. Цей твір базується на реальних історіях дітей, які нещодавно закінчили навчання в українських інтернатах, і акцентує увагу на необхідності реформування системи опіки та підтримки дітей (деінституціалізації), що має на меті гарантувати право кожної дитини на теплу та люблячу родину.

Вероніка Літкевич за інсценізацію новел Коцюбинського для вистави "Інтермеццо" в Національному театрі ім. Івана Франка. Вистава "Інтермецо" складається з чотирьох чуттєвих новел Михайла Коцюбинського: "Що записано в книгу життя", "Сон", "Цвіт яблуні" та "Інтермецо". Головний герой ніби споглядає події нашого життя, його справжні пристрасті. Переповідаючи історії, він як допитливий дослідник шукає деталь, що може змінити хід думок, і як наслідок - подій. Герой прискіпливо вдивляється у своє життя, фіксуючи людські втрати, надбання, бажання, рішення, падіння і звершення. Він щосили намагається тримати на відстані чужі переживання і біль, аби в якийсь момент не стати їхньою частиною, проте йому це не вдається. Врешті він бере для себе інтермецо - паузу, щоб перезавантажитись.

Артем Афян за п'єсу до вистави "Тіні" (режисерка Вероніка Літкевич, "Дикий Театр"). Жанр - сатира. У п'єсі глядач бачить інтелігентних, на перший погляд, осіб, але, зазирни за цю "обгортку" - там суцільна пітьма. Окрім актуальних жартів, у ній постають одвічні питання: як влада впливає на маленьку людину і як середовище формує особистість. У п'єсі гумор, відверта критика імперського режиму та ефектно показаний абсурд культурного, соціального і політичного життя країни-агресора.

Оксана Гриценко створила п'єсу для вистави "Молочайник", що відбувається в Київському академічному драматичному театрі на Подолі. Ця п'єса висвітлює історії людей, які пережили окупацію навесні 2022 року. Центральною темою є нова херсонська легенда про Молочайника-визволителя — демона-месника, що виник із зерен молочаю. Цей персонаж, вигаданий драматургинею, є аналогом Голема, який колись захищав єврейські громади під час погромів. Молочайник, що символізує надію, охороняє жителів херсонських сіл, які опинилися наодинці з ворогом, вселяючи в них впевненість у швидкому звільненні від російської агресії.

Катерина Пенькова створила п'єсу для вистави "Легенди Києва", яку поставила режисерка Наталія Сиваненко в Театрі на Лівому березі. У цій постановці глядачі матимуть можливість перенестися в епоху Київської Русі та сучасний Київ, зустрічаючи таких видатних особистостей, як Кий, Щек, Ярослав Мудрий та архітектор Городецький. Це вистава, що надихає та занурює, покликана розширити знання аудиторії про захоплюючу історію та легенди столиці України.

Аліна Сарнацька створила п'єсу для вистави "Військова мама", представленої в Театрі Драматургів. Ця драматургиня є ветераном та бойовою медикинею Сил територіальної оборони ЗСУ. Її твір "Військова мама" порушує теми вибору, страждання та людяності в умовах війни. У центрі сюжету – жінка-медикиня, яка рятує життя своїм товаришам, але змушена жертвувати найціннішим – вихованням своєї дитини.

Олександр Хоменко за проєкт "Ти [Романтика]" про письменників "Розстріляного відродження" (режисер Олександр Хоменко, проєкт "МУР"). Назва проєкту "Ти [Романтика]" - алюзія на твір Миколи Хвильового "Я (Романтика)". Письменник - один із персонажів реп-опери, так само, як Павло Тичина, Михайль Семенко, Микола Куліш, Лесь Курбас та інші.

Основною лінією сюжету є історія харківської резиденції "Слово", де в 1930-х роках проживали видатні представники української культури. Поєднання музики з візуальним рядом формує реп-оперу, натхненну долею письменників, які стали жертвами радянських репресій у 1937 році. Автори цього проєкту - музиканти з гурту "МУР", які з початку повномасштабної війни створюють нові композиції, основані на віршах українських авторів, доповнюючи їх сучасними звуковими рішеннями та аранжуваннями.

Слава Юшков написав п'єсу для вистави "Тренди твіттера", що відбувається в "Дикому Театрі". У сюжеті йдеться про те, як ракета потрапляє в житловий будинок, і троє сусідів опиняються в ситуації, де їм потрібно знайти спосіб впоратися з кризою. Вибратися з цієї пастки не вдається, тому, в очікуванні рятувальників, вони змушені встановити більш тісний контакт, допомагати одне одному і роздумувати про свої життя, предмети побуту, сомбреро, життєві цінності та війну.

Як стало відомо, переможців Київського рейтингу Укрінформу під назвою "Театральний інфобум - 2024" визначили шляхом опитування фахівців, які оцінювали вистави, що були представлені в театрах столиці протягом 2024 року. Вибір переможців проводився за допомогою рейтингової системи, де кожен голос експерта дорівнював одному балу.

До складу експертної комісії рейтингу увійшли: - Ольга Байбак, театрознавиця та начальниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів. - Сергій Васильєв, театрознавець, театральний критик, заслужений діяч мистецтв та доцент кафедри театрознавства Національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. - Ганна Веселовська, театрознавиця, театральна критикиня та доктор мистецтвознавства. - Сергій Винниченко, театральний аналітик і засновник проекту "Театральна риболовля". - Людмила Олтаржевська, театрознавиця та експертка театральних фестивалів. - Ольга Стельмашевська, театрознавиця і театральна критикиня. - Ганна Шерман, театрознавиця та старша викладачка кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. - Віра Доленко, фахівець редакції радіотеатру головної редакції літературних передач і радіотеатру творчого об'єднання "Радіо "Культура" дирекції "Українське радіо". - Юлія Самборська, театрознавиця та журналістка "Дзеркало тижня". - Яна Ягніченко, театральна блогерка. - Людмила Семенюк, артблогерка. - Любов Базів, журналістка Укрінформу та голова оргкомітету рейтингу.