Контраст емоцій. Оптимістична Литва ставить у незручне становище Велику Британію - Едвард Лукас

Відомий британський колумніст і фахівець Центру аналізу європейської політики Едвард Лукас у своїй статті для впливової газети The Times підкреслює, що 36 років тому Литва виглядала безнадійно - беззбройні люди протистояли потужності Кремля та песимізму Заходу. Сьогодні литовці є найоптимістичнішими жителями Європи, їхня країна розцвітає, а молодь відчуває себе найщасливішою у світі, тоді як Великобританія опинилася в стані застою і песимізму. Ключ до успіху Литви полягає в пам'яті про темні часи, коли вони втратили все, і в усвідомленні того, що свободу потрібно захищати щодня, а не сприймати як належне. Британії слід задуматися: незважаючи на значні ресурси та безпеку, вона змарнувала можливості, які литовці вміло використали, не відволікаючись від уроків історії.

Тридцять шість років тому, у цьому ж місяці, я блукав засніженими вулицями Вільнюса в останні дні Радянського Союзу. Литовці, разом із латвійцями та естонцями, скористалися можливістю відновити свої давно втрачені держави на світовій арені.

Це виглядало абсолютно неймовірним. Ці сміливі, неохайні та беззбройні люди виступали проти сили кремлівського режиму, а також проти західних поглядів. Наші лідери покладали сподівання на нібито реформатора Михайла Горбачова, а не на "націоналістів", які прагнули до розпаду Радянського Союзу і, як вони боялися, до виникнення воюючих феодальних територій і хаосу, що панує під контролем мафії.

Ми не могли бути більш неправі. Литва не лише відновила свою незалежність, а й процвітала, приєднавшись до Європейського Союзу та НАТО і випередивши більшу частину Західної Європи. Вільнюс, який був занедбаний руїнами, коли я вперше його відвідав, зараз є найбільшим і найбагатшим містом Балтії, яке вирує можливостями та захопленням. У 2024 році опитування громадської думки визнало молодих литовців найщасливішими у світі, посилаючись на баланс між роботою та особистим життям, чудову безкоштовну освіту та можливості, які надають процвітаючі технологічні стартапи.

Тепер нове опитування показує, що литовці є найоптимістичнішими людьми в Європі. Звісно, це не дуже висока планка. З 11 000 людей у 24 країнах, опитаних PR-компанією FGS Global, майже дві третини вважають, що "найкращі роки вже позаду", а більше трьох чвертей вважають, що демократія занепадає. Майже скрізь більшість (73% у Великій Британії) вважає, що їхня країна рухається в неправильному напрямку. Натомість у Литві половина (49%) опитаних заявила, що їхня країна рухається в правильному напрямку; вони також дали високі оцінки довірі та вірі в демократію.

Багато британців досі не можуть відрізнити країни Балтії від Балкан. Але нам слід приділяти більше уваги литовцям, не тільки через їхній настрій, а й через їхній успіх. Разом із Латвією та Естонією вони рухаються вперед у той час, коли ми застрягли в стагнації.

Ми часто ставимося до своїх свобод із певною легковажністю; однак історичні травми формують глибоке усвідомлення литовців про їхню цінність. "Ми розуміємо, що маємо захищати демократію, адже альтернативи можуть бути значно гіршими", - зауважує один з моїх товаришів. Лише небагато з нас, хто живе сьогодні, пам'ятає темряву 1940 року, коли Британія опинилася на межі національного вимирання. Литва ж впала в цю безодню і залишалася у ній. В середині 1940-х років радянський режим депортував 130 000 людей, що становило 5% населення, до Сибіру. Це можна порівняти з трьома мільйонами британців сьогодні. Репресії не припинялися до самого завершення епохи. У січні 1991 року радянські війська вбили 14 литовців під час спроби прокремлівського перевороту. Сьогодні вони вважаються національними героями.

Литовці не мають романтичних уявлень про своїх політиків. Наприклад, радісні антисемітські висловлювання лідера невеликої ультраправої партії Ремігіюса Земайтайтіса викликали сором і обурення. Така чутливість є виправданою, враховуючи, що нацистські окупанти та місцеві колаборанти в 1941 році вбили 200 тисяч євреїв. Масові протести минулого року призвели до відставки комічно невідповідного кандидата від партії на посаду міністра культури. Пізніше прокуратура успішно засудила Земайтайтіса за антиконституційні заяви. У небагатьох європейських країнах громадянське суспільство та державні інституції продемонстрували таку рішучість у боротьбі з неприємними політиками.

На відміну від нас, литовці ніколи не брали відпочинку від історії. росія була загрозою навіть у 1990-х роках (вони нас попереджали, але ми не слухали). Вона постійно проводить пропагандистські та диверсійні атаки в Литві.

Однак уважність та активність формують витривалість. Литовська експертка Маргарита Сеселгіте підкреслює "звичку існувати в небезпечному та динамічному середовищі". Відчуваючи неймовірні труднощі і досягнувши, здавалося б, неможливого, литовці звикли ставити перед собою амбітні завдання. Вони також мислять в глобальних масштабах. На момент 1430 року Велике князівство Литовське було найбільшою державою Європи; литовці пам'ятають це, як ніби це сталося вчора. Як і їхні балтійські сусіди, вони глибоко відчувають страждання України. Проте вони не відчувають страху. Наразі в Литві розміщується 5-тисячна німецька бригада, а американські та польські війська регулярно відвідують країну. Литва виділяє на оборону 5,38% свого ВВП. Литовці активно записуються до резервних сил.

Литовці мають свої турботи. Рівень самогубств, хоч і знижується, все ще залишається найвищим в ЄС, здебільшого серед людей старше 50 років, які зазнали травм від життя і виховання в радянську епоху і борються за виживання в новій економіці. Низький рівень народжуваності означає демографічний спад. А це означає більше імміграції. Під час візиту цього місяця я зустрів пакистанського таксиста, який вільно розмовляв литовською мовою. Вони також турбуються про Британію: про явні слабкості в обороні, хаос навколо Brexit, втрату цілей і контролю, наші жахливі державні послуги (ще один фактор, що змушує британських литовців повертатися додому).

Мене переповнює сором з цього приводу. В нашій країні, Британії, ми маємо таку безпечну обстановку. Ми значно більше і (наразі) заможніші. Витрачаємо величезні ресурси, але готові зробити так мало для інших. Було б чудово, якби ми змогли перейняти трішки відваги та кмітливості литовців, а також їхній позитивний настрій.