Чудовий Ізраїль - ось на кого варто рівнятися!

Підсумуємо результати цієї жорстокої бійні.

Що ж здобув Ізраїль?

Визнання Палестинської держави стало важливою подією. Франція, Великобританія, Канада, Австралія, Португалія та кілька інших західних країн вперше офіційно визнали Палестину у відповідь на дії Ізраїлю. Це сталося під час засідання ООН, де президент Франції Еммануель Макрон зробив відповідну заяву. У той же час, прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху висловив різку критику цього рішення. Сполучені Штати, під керівництвом Дональда Трампа, також засудили цю ініціативу. Проте, існує важливий нюанс: "План Трампа", який вже підписаний, передбачає створення де-факто єдиної палестинської адміністрації в Газі та на Західному березі.

На час перехідного періоду сектором Газа управлятиме зовнішня адміністрація. Початково - на чолі з самим Трампом, яка керуватиме фінансуванням відновлення сектору. Також серед керівництва названо ім'я Тоні Блера, якого вважать автором "плану Трампа". Паралельно Палестинська адміністрація (ПА), що керує Західним берегом, пройде програму реформ для подальшої передачі їй контролю за сектором.

План Трампа передбачає згоду Хамас на роззброєння і відхід від управління Газою. Здавалося б: перемога Ізраїля. Але всі знають, що Ізраїль не для того 30 років тому допоміг створити ХАМАС і розколоти попередню адміністрацію палестинців, щоб у палестинців була легітимна світська влада. Про це недавно сказав глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. Та й в самому Ізраїлі не особливо заперечують, що Ізраїль вів стратегію підтримки радикалів, щоб перемогти ФАТХ і підважити легітимне палестинське керівництво, з яким в 1993 підписали домовленості в Осло, за які правий радикал убив президента Іцхака Рабина.

Тепер, здається, ХАМАС відступає, і на його місце планується створення комітету з управління ззовні, після чого має бути сформована об'єднана палестинська адміністрація.

В Ізраїлі визнали невдачу тридцятирічного курсу Нетаньяху.

Сполучені Штати, а також арабські та інші міжнародні союзники, об'єднають свої зусилля для створення Міжнародних сил стабілізації (МСС) з метою термінового розгортання в Газі. Водночас Ізраїль розпочинає виведення своїх військових з цього регіону. Однією з основних перешкод для досягнення угоди стало недовіра лідерів ХАМАС, які побоюються, що Ізраїль відновить бойові дії після звільнення заручників. США направляють 200 військових спостерігачів для контролю за дотриманням умов перемир'я. Ізраїльська армія поступово передаватиме контроль над окупованими територіями МСС.

Здавалося б, що перемога Ізраїлю стане приводом для того, щоб світ почав розглядати арабів як ворогів і асоціювати їх з тероризмом.

Мало хто усвідомлює, що Ізраїль вже багато років опирається ідеї допуску міжнародних спостерігачів у зону міжетнічного конфлікту. Наприклад, у 2022 році, крім нападів на журналістів, Ізраїль перешкоджав розширенню юрисдикції Міжнародного кримінального суду, про що просили палестинці. Більше того, Ізраїль висловлював невдоволення Україні за те, що наша країна підтримала рішення ООН про присутність спостерігачів. Тепер же між сторонами з'являються нові свідки.

Одного разу Жак Ширак заявив Нетаньяху прямо в очі: "Я не довіряю жодному вашому слову, це ваша тактика - провокувати арабські країни" (джерело: https://twitter.com/RnaudBertrand/status/1775740697351717060).

Тепер у Газі почали працювати міжнародні спостерігачі, серед яких американські військові. Це має велике значення, оскільки тепер на місці подій є не лише правозахисники, чиї тривалі звіти про етноцид і геноцид легко піддавалися сумнівам, а й представники США як свідки. Може викликати подив, що терористична організація ХАМАС погодилася на присутність американців, які стали причиною загибелі 70 тисяч цивільних. Проте ситуація стає зрозумілішою, якщо згадати випадок Джоша Пола – чиновника з адміністрації Байдена, який, побувавши на місці конфлікту, кардинально змінив свої погляди з проізраїльських на цілком пропалестинські.

Гуманітарна сфера:

Обмін заручниками: ХАМАС повертає 20 живих ізраїльтян, тоді як Ізраїль віддає 2000 палестинців. Атака ХАМАС 7 жовтня була спрямована на звільнення їхніх заручників, які утримувалися в ізраїльських в'язницях. ХАМАС не досягнув повного успіху, адже Ізраїль після 2023 року затримав нових людей, а зараз вирішив повернути частину з них. Однак Ізраїль також зазнав великих втрат серед заручників, які загинули. Якщо б у 2016 році уряд не почав заарештовувати 14-річних "терористів" за кидання каміння в бік поліції, можливо, вдалося б уникнути значної кількості кровопролиття.

"Штучно створений голод" (згідно з визначенням ООН) завершився. Трамп повідомив, що тепер до Газу щодня зможе в'їжджати 600 вантажівок з продуктами. Це дивно. Чи справді раніше ці вантажівки не мали доступу?

ХАМАС отримує можливість амністії. Інші учасники організації матимуть змогу безперешкодно виїхати до інших держав, якщо вони цього забажають.

Оголошена у 2023 році мета "повне знищення ХАМАС" залишилася недосяжною.

Отже, в теорії бойовики можуть цілком змінити свій імідж, надівши піджаки, і взяти участь у майбутніх виборах до Палестинської Національної Автономії як представники різних партій або "герої війни". Лідер ХАМАСу або якийсь генерал, якщо його не усунуть до того часу, може стати президентом Палестини.

Протягом двох років ЦАХАЛ не зміг захопити прибережну територію шириною 7 км у боях із порівняно слабшим противником. Вражаюче враження про силу ізраїльської армії виявилося переважно перебільшенням. Наземні сили Ізраїлю не змогли здійснити операцію навіть на рівні, який був досягнутий у Бахмуті.

Ізраїль володіє потужним флотом американських винищувачів Ф-35 та бомбами, які розміщені на підвісах. Поки цей арсенал зберігається, Ізраїль має можливість здійснювати ефективні, хоча й обмежені за часом, повітряні операції проти своїх супротивників.

Міжнародні зв'язки, партнерство з ключовим союзником.

Вибух антиізраїльських настроїв в світі. Удар по репутації Ізраїлю. Жертва в очах світу перетворилася на ката, а агресор 7 жовтня - на жертву. Нетаньяху підірвав репутацію свого народу. Це обнуляє всі жертви, які понесли ізраїльтяни 7 жовтня. Моральна підтримка з боку світу розтанула. І дуже швидко, як бачимо, обернулася політико-дипломатичною поразкою. Такий от урок "досвіду Ізраїля".

Розрив з США. Трамп відмовився підтримати план Нетаньяху та правих членів його уряду щодо повної окупації та анексії анклаву, а також виселення 2 мільйонів жителів в інші держави. Натомість він запропонував альтернативний план, який підриває десятирічну стратегію правих.

Зменшення підтримки в США. Результати опитувань громадської думки в Америці вказують на рекордно низький рівень підтримки Ізраїля серед населення. Протягом останніх двох років виборці-демократи практично повністю втративши свою підтримку Ізраїлю. У республіканців підтримка також зазнала деякого зниження, але все ще залишається на достатньо високому рівні. Загалом, більшість американців (53%) вважають, що "США надають занадто багато підтримки Ізраїлю". Це стало причиною для Трампа, щоб впровадити свій план.

Таким чином, відбулося суттєве зменшення стратегічної підтримки Ізраїлю з боку Сполучених Штатів.

Напад на Іран влітку став відкриттям для американських еліт щодо політики Нетаньяху. Ядро прихильників Трампа, зокрема Такер Карлсон, почало висловлювати занепокоєння, що Ізраїль намагається втягнути США у військові дії. Сам Трамп також усвідомив цю ситуацію: він, з'явившись на Б-2, швидко зупинив бойові дії, хоча й не зумів знищити ядерну програму Ірану, але оголосив про перемогу. При цьому він не забув про підтримку Нетаньяху.

Як видно, літня кампанія врешті-решт призвела до стратегічної політико-дипломатичної поразки для Ізраїлю.

Отже, здається, що мусульманські країни змогли знайти спосіб вплинути на Трампа. Джаред Кушнер, зять Трампа, який займався мирними переговорами між ХАМАС і Ізраїлем і мав бізнес-інтереси в Ізраїлі, у 2025 році отримав від Катару значні вливання у розмірі $1,2 млрд для свого фонду Affinity Partners. Відомо, що саме Катар підтримував ХАМАС фінансово. Таким чином, фактично вороги Ізраїлю підкупили важливого союзника.

Суспільство Ізраїлю

Заглиблення розколу в ізраїльському суспільстві. Як говорилося в Старому Заповіті: "Кожне царство, що розділене самостійно, не вистоїть". Моральна позиція, яка закликає до "покарання в десятикратному розмірі", призвела до тривалих масштабних протестів в Ізраїлі з вимогою припинити війну і укласти угоду з ХАМАС для звільнення заручників. Сьогодні праві сили та їхні моральні орієнтири довели Ізраїль до міжнародної ізоляції і знову поставили його в глухий кут у 80-річному конфлікті. Якщо ізраїльське суспільство не здійснить внутрішню морально-етичну трансформацію, відмовившись від жорстоких принципів щодо "першого удару", Ізраїль може опинитися на межі свого існування.

-----

Підсумок.

Якщо договір, який погодив уряд Нетаньяху, буде виконано, це фактична воєнна поразка Ізраїля.

Це нагадує результати інтифади наприкінці 1980-х років та підписання угод в Осло.

Праві знову виявляють рішучу зацікавленість у зриві повного виконання цих угод. Відкрита фаза конфлікту завершилася, спалахи камер зникнуть, і всі забудуть про події. Під час президентства Трампа Ізраїль, ймовірно, затягне реалізацію угоди, а після завершення його терміну ми можемо стати свідками нової провокації – прогнозую, це може бути повторне втручання поліції в Аль-Аксу під час Рамадану або виселення палестинських родин зі Східного Єрусалиму (саме ці дії призвели до ескалації напруги з бомбардуваннями Гази у 2021 році). І все знову ввійде в нове коло.

--

Ну і нарешті з точки зору України

Кривава чорна діра, що поглинає американську зброю, на деякий час заспокоюється. Виправдовуючи це тим, що "Ізраїлю потрібно вижити", зброю поки що не вилучатимуть. У нас з'являється шанс збільшити підтримку з боку Сполучених Штатів.

Крім того, тепер ми повинні звернутися до Трампа зі словами: ось, ви сприяли ліквідації 70 тисяч терористів, і вони здалися. Тепер, ваше величність, аналогічним чином потрібно вчинити з рашистами. І вони також піддадуться.

Отже, ситуація така. Після оголошення про перемогу Ізраїлю, Трамп фактично змусив цю країну погодитися на мирні угоди, які стали невигідними, проти яких праві сили боролися протягом тридцяти років. Подібний сценарій може відбутися і в Україні. Ми вже майже рік опираємося тиску щодо компромісів та обміну територіями. Наша стійкість поки що зберігається завдяки підтримці Європи, якої Ізраїль не мав. Як відомо, "у Ізраїлю немає друзів, лише інтереси". Ізраїль, будучи залежним від єдиного партнера, змушений був прийняти умови, які виявилися для нього невигідними.

Для нас це підкреслює важливість мати не лише інтереси, але й справжніх друзів. А досвід інших не варто просто сліпо повторювати.

Джон СМІТ можно перефразировать как: Джон Смит.