Українські традиції святкування Маковея -- освячення води, зілля і маку
1 серпня Православна церква святкує Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, а також вшановує пам'ять святих Мучеників Маккавеїв. Про це розповіла Ніна Главацька, етнограф і старша наукова співробітниця Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові. У цей день згадують семи мучеників Маккавеїв (Авіма, Адіма, Антоніна, Гурія, Євсенона, Єлеазара, Маркелла), їхню матір Соломонію та вчителя Єлеазара, які віддали свої життя за віру, очоливши повстання проти язичництва у 166 році до нашої ери. Ім'я юдейського вождя Маккавея в українській традиції стало відомим як Маковій. Цей день також знаменує початок двотижневого Успенського посту, який триває до свята Успіння Пресвятої Богородиці. Відоме народне прислів'я говорить: "На Перший Спас на воді стоять, на Другий — яблука їдять, в Третій — на горі полотна продають". Також у серпні відзначають інші свята, пов'язані з Христом: 6 серпня — Преображення Господа нашого Ісуса Христа, а 16 серпня — Перенесення Нерукотворного Образу Ісуса Христа з Едеси до Константинополя.
Термін "Спас" є скороченням від слова "Спаситель", що стосується Ісуса Христа, Бога, Сина (так саме називають образ, представлений на іконі "Спас нерукотворний"). В Україні це свято не завжди називають Спасом. Наприклад, у Межигірському районі Закарпаття його частіше звуть Преображенням. У цей день тут не освячують страви та овочі, а святкування проходить досить урочисто, з проведенням обряду мирування.
Слід зазначити, що в XIX столітті народні назви та звичаї, пов'язані з трьома серпневими Спасами, мали свої особливості у українців та росіян:
1 серпня українці відзначають свято Маковея, яке також відоме як Перший Спас, в той час як у Росії це свято називають Медовим Спасом.
У українців 6 серпня відзначають Спас, відомий як Великий Спас або Другий Спас, тоді як у росіян це свято називається Яблучним Спасом.
У українців 16 серпня відзначають Третій Спас, що є післясвятом Успіння, тоді як у росіян цей день відомий як Хлібний Спас, коли завершуються жнива і починається випікання хліба з нового врожаю. Також вони святкують Горіховий Спас, під час якого збирають ліщинові горіхи в лісі, а ще Спас на полотні, пов'язаний з торгівлею полотном "на зелених горах".
В українській культурі день вшанування мучеників Маккавеїв перетворився на свято освячення води, трав і маку. У народі утворились різні назви: Маковія, Макотрус, Спас на воді, Малий Спас і Мокрий Спас. Дослідники традицій по-різному інтерпретують ці назви. На Маковію святять мак, який з давніх часів вважався символом родючості і використовувався для відзначення збору врожаю, а також різні насіння, квіти, лікувальні трави та воду. Під час Спаса в храми приносять кошики з фруктами, овочами, медом, воском, бджолиними продуктами, колосками та обов’язково хлібом. Щодо меду, жоден із відомих етнографів не згадував про традицію його освячення українцями на Маковію, імовірно, через вплив російської назви Медовий Спас та пов’язаних звичаїв, які були перенесені в український культурний контекст. Зазвичай мед освячують на Спаса (6 серпня), про що свідчать праці багатьох науковців-етнографів.
- На Русі свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього (запроваджено у Візантії у IX ст.) відоме з 988 року, а з XII-XIII ст. існує в обрядах всіх православних церков світу, -- пояснює Ніна Главацька. -- Головна подія свята -- перенесення святині (збереженої частини хреста Господнього, на якому розіп'яли Ісуса). В Константинополі організовували хресний хід містом, під час якого з царської скарбниці виносили чесне древо Хреста Господнього. Це робилось для "освячення місць і відвертання хвороб", а потім чесне древо розміщували у храмі Святої Софії і до Успіння Пресвятої Богородиціі відправляли молебні за відведення епідемій.
Освячення води
На свято Маковія збереглася традиція освячення води, що дало початок назвам Спас на воді або Мокрий. За легендою, під час епідемії в Константинополі частинка дерев'яного Животворчого Хреста врятувала людей: святиню носили вулицями, щоб "відганяти хвороби" і очищати середовище від духів епідемії. Сьогодні під час богослужіння хрест виносять до центру храму, і йому вклоняються. Від давніх часів існує звичай освячувати й очищати воду, зокрема в ріках та озерах. Спочатку водойми очищували, а потім освячували, щоб люди могли купатися (також очищали худобу, щоб захистити її від хвороб). За переказами, саме в цей день князь Володимир прийняв християнство. У гирлі річки Почайна, що впадала в Дніпро, хрестилися дванадцять його синів, а джерело отримало назву Хрещатицьке. У XIX столітті кияни збиралися на Маковія, щоб освятити воду. Хворі занурювалися в цю воду, бо вважали її цілющою саме в цей день.
...В західних регіонах воду несли до храму в заквітчаних ємностях, і вона цінувалась не менше стрітенської, бо допомагала від хвороб. До річок влаштовували ходу, освячували джерела і криниці -- це стародавній обряд. Селяни чотири рази на рік впорядковували всі колодязі (вичищали джерело, лагодили огорожу), а найурочистіше посвячення проводили саме на Маковія. Криницю, яку гуртом копали в певному місці, освячували й обсаджували вербами (саме вони оберігають в спеку воду і там оселяються добрі духи). Збиралася вся громада і церемонію проводили під супровід дзвонів, біля колодязя встановлювали обрядову страву -- коливо (для духів), ставили свічку і святу воду, обсаджували колодязь деревами (втикали галузки).
Свято об'єднало в собі християнські перекази та українські народні звичаї. І досі після богослужіння вважається важливим випити освячену воду, а потім зберігати її, адже вона вважається джерелом допомоги.
На Маковія подекуди збирали вже мед, іноді могли і освячувати його, пригощаючи дітей і бідних. Як стверджують дослідники, масово ж освячували продукцію бджільництва вже на Спаса (6 серпня). Вважалося, що справдиться бажання, загадане з першою ложкою освяченого меду.
Чарівні властивості рослин у день Маковея
Наші предки вважали свято Маковія особливим для дівчат і дітей. У цей день дівчата плели вінки та створювали "маковійські квітки". У ці букети вставляли мачини, які надавали їм сили. Деякі обереги доповнювали кількома стеблинками коноплі чи льону, а також включали городні рослини, лікарські трави з лісу та поля, а ще колоски пшениці. У минулому букети прикрашали горохом, квасолею, кропом і маленькими качанчиками кукурудзи. В окремих регіонах України "маковійчики" також називали "маковейкою", яку виготовляли як особистий оберіг і зберігали під іконами.
У народній традиції існувала віра в магічну силу рослин на свято Маковея. Мами плели вінки-обереги для своїх дітей, використовуючи чабрець, льон, календулу, промовляючи: "Рости, льоне, вище, по коліна, щоб у жодного з нас не боліла голова", – розповідає етнографиня. Трав'яні обереги збирали ще з давніх часів, прагнучи залучити сили природи, а з приходом християнства їх стали благословляти у церквах. У "маковійчики" зазвичай вплітали руту, васильки, материнку, настурцію, маленькі соняшники, маківки, чорнобривці, колоски, кудрявці, деревій, ласкавці, нагідки, польові сокирки, айстри, барвінок, полин, любисток та інші рослини. Оберіг перев'язували червоною стрічкою або загортали в святковий рушник, а потім несли для освячення. Кожна родина створювала свій унікальний пучок трав відповідно до власних вподобань. Після благословення рослини розміщували під образами. Освячену "маковейку" батьки могли дарувати молодим дівчатам, щоб привернути увагу хлопців, адже "хлопці люблять, як люблять люди квіти". Букети зберігали в домі, а лікарські трави використовували за потреби.
В українському фольклорі мак користувався великою пошаною: його квіти захоплювали своєю красою ("Цей світ, мов маків цвіт"), а також йому приписували магічні властивості. Сухі квітки, які дівчата зберігали біля ікон разом із маковими головками, вплітали у свої коси на Благовіщення, вважаючи, що це допоможе запобігти випадінню волосся. Знахарі використовували мак-ведюк як оберіг від різних негараздів. Для маленьких дітей виготовляли полотняну "соску-смоктушку", наповнену розтертим маком, щоб покращити їхній сон. Також маком обсипали худобу, аби вона не хворіла. У букетах традиційно могло бути три або навіть сім маків (у пам'ять про мучеників), прагнучи, щоб "в домі все процвітало і множилося, нехай буде стільки ж тварин, як зернин у маківці".
"Маковійчики" зберігалися протягом усього року, а взимку їх використовували для прикрашання весільного дерева, тоді як навесні обов'язково сіяли мак на городі. Вважалося, що якщо забути освятити ці рослини, то господарство не буде благополучним. На свято Маковія традиційно приносили освячувати пироги з маком, і якщо не поділитися ними з немічними та сиротами, то про добробут можна було тільки мріяти.
Кожна рослина в букеті символізувала щось особливе: ласкавці приносили злагоду та щирість у сім'ю, рута-м'ята слугувала оберегом для здоров'я, а кудрявці допомагали хлопцям знаходити любов у дівчат. Материнка сприяла плодовитості тварин і бджіл, тоді як сонях нагадував про сонце і приносив доброту всьому живому. Збираючи ці рослини, промовляли: "Рости, льоне, вище по коліна, щоб ні в кого з нас не боліла голова", а до конопель додавали: "Щоб рушники на весілля, скатерки для столу, святкові сорочки та чоловічі штани були гарними, а полотна - білосніжними..."
Діти і собі збирали пучечки з квітів-трав та йшли освячувати у церкву. Там відбувалася відправа, коли при обході храму переважно діти й підлітки несли хреста й хоругви. Священник виголошував проповідь молодшому поколінню, аби росли чемними, шанували старших, добре вчилися, допомагали батькам. Потім всі ставали в коло для освяти "маковейчиків".
У Вінниччині у деяких селах маковійські букети отримали назву "трійці", які зберігали протягом року біля ікон. У ці букети входили колючий татарник, миколайчики, дикий цикорій, гіркий полин, деревій та меліса. Також додавали кілька великих голівок як звичайного, так і дикого маку (мак-видюк), колоски жита та пшениці, а також різноманітні садові квіти та невеликі соняшники. Всередину вставляли велику воскову свічку. На Черкащині вважали, що якщо в день Маковія освятити квіти, то "господарство розквітне". У храми також приносили вінки з квітів і колосків, де посередині неодмінно була свічка. Деколи на півдні Київщини та Житомирщини в ніч напередодні Маковія в дворах або на вигоні встановлювали високі щогли з квітами та головками маку, які називали "маковієм". Зверху прикріплювали гарбузову маску із запаленою свічкою. Протягом ночі молодь співала й танцювала навколо, оберігаючи свій "куток" від однолітків-сусідів.
Традиційні кулінарні витвори Успенського посту
З 1 по 14 серпня проходить Успенський піст, який порівнюють з Великим та вважають досить суворим. Цей піст присвячений Пресвятій Богородиці і святкуванню її Успіння, яке відзначається 15 серпня. Протягом цього періоду заборонено споживати м'ясні та молочні продукти, яйця та алкоголь. Натомість дозволяється вживати фрукти, овочі, мед, сухофрукти, горіхи та хліб. На свято Маковія традиційно готують пироги з маком, а також "шуліки" — коржики з пісного тіста на соді, які ламають на шматочки та заливають медовою ситою (суміш меду з водою та маковою затиркою, приготованою шляхом розтирання маку до однорідної консистенції). В цей час також готують пісний борщ з грибами та печуть паляниці. У Центральній Україні популярні страви з пісного тіста з маком, такі як маковники, рулети, струделі, галушки з медом, книші, вареники, пироги, коржі, бублики та калачі.
Ознаки та застереження свята Маковея
На Маковія молодь весело проводила час за селом, співаючи та танцюючи, а підлітки займалися різноманітними іграми. У цей день хлопці жартома зверталися до дівчат, називаючи їх "макодзюбками" або "маковійками".
Літо минає, залишаючи за собою довгі зимові вечори, а попереду ще чекає весна. Люди уважно спостерігали за прикметами, які могли вплинути на добробут і здоров'я кожної родини хлібороба. Тому на свято Маковія звертали особливу увагу:
Якщо озимі культури достигнуть до свята, це може бути ознакою щедрого врожаю.
* Коли з'являються ластівки та серпокрильці, ночі стають все більш прохолодними.
* вмиваючись холодною водою в цей день, можна захиститися від хвороб;
* сновидіння в ніч на 1 серпня вважаються віщими;
У цей день відбувається дощ -- це може свідчити про те, що наступні весни та осені будуть більш посушливими.
* навіть не рясні дощі означали, що в майбутньому році вдасться уникнути лісових пожеж;
На святковий день слід пам'ятати про певні застереження: не рекомендується займатися будівництвом, прибиранням, роботами в городі та саду, шиттям, пранням, в'язанням, а також підвищувати голос, сваритися, нести негатив і конфліктувати. Під час посту важливо дотримуватися відповідних обмежень.
Раніше "ФАКТИ" писали про традиції святкування свята Преображення Господнього, коли навіть яблуко стає молитвою.
Зображення з колекції Музею просто неба в Пирогові.
#Східна Православна Церква #Росіяни #Київська Русь #Дощ #Стамбул #Візантійська імперія #Хліб #Храм #Черкаська область #Оберіг #Етнографія #Володимир Великий #Епідемія #Вінницька область #Квітка #Центральна Україна #Преображення Ісуса #Пирогів #Ісус #Бог #Мак #Apple #Спрайт (фольклор) #Яблуко «Свято Спасителя» #Маковія #Мед #Ну що ж #Успіння Пресвятої Богородиці #Вухо (ботаніка) #Перед нами #Карпатська Русь
