Меланшон і Глюксманн: Конфлікт за керівництво лівими в Франції в умовах протистояння з ультраправими - Politico

За півтора року до виборів президента Франції ліві політичні сили опинилися у стані внутрішнього конфлікту. Два провідні кандидати — радикально налаштований Жан-Люк Меланшон та проатлантичний центрист Рафаель Глюксманн — влаштували жорстку боротьбу за можливість представляти єдиного кандидата проти ультраправих. За оцінками експертів, глибина їхнього суперництва може призвести до остаточного розколу лівих сил, що суттєво знизить їхні шанси на успіх і відкриє шлях до Єлисейського палацу для Марін Ле Пен або Джордана Барделлі з ультраправої партії "Національний фронт".

Напередодні ключових президентських виборів в Європейському Союзі 2027 року два провідні кандидати від французьких лівих сил вступили в запеклу боротьбу, повідомляє Politico. Ці дві абсолютно різні особистості, які представляють розділені ліві рухи у Франції, змагаються за право стати кандидатом, здатним зупинити перемогу ультраправих під керівництвом Марін Ле Пен чи Джордана Барделла на майбутніх виборах.

Видання наголошує, що до виборів, які можуть суттєво змінити Європейський Союз, залишилося приблизно 17 місяців. Проте вже зараз розгортається відкрита суперечка між радикалом старого гарту Жаном-Люком Меланшоном та вишуканим проєвропейським центристом Рафаелем Глюксманном.

За інформацією Politico, деякі аналітики, які спостерігають за президентськими виборами, вважають, що глибока ворожнеча між цими двома політичними лідерами може призвести до ще більшого розколу в рядах лівих сил, що ускладнить їх шанси на перемогу в 2027 році. Як наслідок, не буде спільного кандидата для ключового другого туру виборів на Єлисейських полях. Якщо жоден з них не зможе повністю переважити іншого, то наступного року ліві можуть опинитися в ситуації, схожій на громадянську війну.

"Нещодавні президентські вибори продемонстрували, що два претенденти не можуть мирно співіснувати на лівому фланзі, не заважаючи один одному," - зазначив Ерван Лестроян, директор з досліджень французького соціологічного інституту Odoxa.

Ці два політики суттєво контрастують між собою. Меланшон, 74-річний представник радикальної політики, тричі намагався стати президентом і в 2022 році ледве не потрапив у другий тур. Його кампанія фокусувалася на підвищенні мінімальної зарплати, зменшенні пенсійного віку до 60 років і виході з НАТО.

Глюксманн, 46-річний депутат Європейського парламенту, активно підтримує ідею посилення військової потужності Європи. Він також готовий до значних скорочень бюджетних витрат на мільярди євро, аби впорядкувати хаотичні державні фінанси Франції. На його думку, необхідно кардинально реформувати суперечливу пенсійну систему країни.

Враховуючи ці ідеологічні протиріччя, не дивно, що атмосфера конкурсу раптом стала більш негативною. У своєму улюбленому форматі спілкування — блозі — Меланшон охарактеризував Глюксманна як "завзятого розпалювача конфліктів" і "улюбленця медійного простору".

У своїх коментарях на соціальних платформах та в інтерв'ю Глюксманн охарактеризував Меланшона як "нещирого патріота, що надає перевагу кремлівській пропаганді". Він представив їхнє протистояння як сутичку за "концепцію демократії" і звинуватив лідера ліворадикальної партії "Франція нескорена" у занадто оптимістичному сприйнятті авторитарних режимів у Москві та Пекіні.

Ризики в анкетуванні

Згідно з інформацією від Politico, останні тижні показують, що ультраправі можуть зійтися в боротьбі з лівими кандидатами у другому турі виборів навесні 2027 року.

"Лестроян підкреслив, що існує висока ймовірність, що лівий кандидат пройде до другого туру."

Для Меланшона або Глюксманна вихід до другого туру став би значним досягненням. Це відкрило б перед ними можливість не лише зайняти Єлисейські поля, але й вплинути на майбутнє французької лівиці, приєднавшись до таких постатей, як Жан Жорес та Франсуа Міттеран у пантеоні прогресивних лідерів країни. Проте, як зазначає видання, наразі більш імовірно, що вони стануть першими кандидатами в історії сучасної Франції, які програють представникам ультраправих. Жоден із них не має шансів на перемогу у фінальному турі проти Барделлі з "Національного фронту", якого вважають імовірним кандидатом через заборону на участь у виборах для Ле Пен.

За півтора року до виборів Глюксманн виглядає більш потужним суперником у другому турі. Згідно з опитуванням Odoxa, опублікованим минулого тижня, він поступається Барделлі з різницею 42% до 58%, тоді як Меланшон програє з відривом 26% до 74%.

Politico вважає, що усі потенційні кандидати від правоцентристської коаліції, яка зараз перебуває при владі, схоже, будуть знищені в першому турі, за винятком Едуарда Філіпа - першого прем'єр-міністра президента Еммануеля Макрона після його обрання у 2017-му, хоча його рейтинг неухильно знижувався протягом останнього року.

Зміст і стратегія

Як зазначає Politico, різні погляди ведуть до формування принципово відмінних стратегій.

Глюксманн впевнений, що лівим силам під силу досягти успіху, якщо вони зуміють повернути до своїх лав поміркованих та колишніх соціалістів, які залишили партію на користь центристського руху Макрона в 2017 році. За даними опитування Ipsos, Глюксманну вдалося залучити 17% виборців, які раніше підтримували Макрона, коли він об'єднався зі соціалістами в спільному списку та зайняв вражаюче третє місце на нещодавніх європейських виборах.

Меланшон, тим часом, вважає, що вирішальні голоси будуть віддані робітничим класом у міських районах, де явка виборців низька, але ті, хто голосує, масово об'єднувалися навколо нього протягом останніх кількох виборчих циклів. Вірний своїй філософії повільного і послідовного - Меланшон любить називати себе "виборчою черепахою" і тримає у своєму офісі фігурки цієї рептилії з твердим панциром - він збільшував свою частку голосів на кожних виборах, незважаючи на свій сварливий характер.

На думку Politico, обидва підходи мають свої переваги і недоліки.

За словами Лестрояна, Меланшона може потягнути вниз його імідж пожежника, що викликає розбіжності у суспільстві. "Стосовно Рафаеля Глюксманна, то його вразливість більше пов'язана з тим, що він все ще відносно невідомий, і ми ще не знаємо, наскільки він здатний проводити кампанії, просувати ідеї і передусім стверджувати себе перед обличчям опозиції", - пояснив Лестроян.

Тривога щодо Глюксманна вже почала поширюватися серед членів Соціалістичної партії. Незважаючи на те, що партія підтримувала цього євродепутата на останніх двох виборах до Європейського парламенту, ідея висунення кандидата ззовні, оскільки Глюксманн очолює свою власну політичну платформу Place Publique, викликала сумніви у деяких представників соціалістів.

Після кількатижневої відсутності в ЗМІ Глюксманн знову з'явився в центрі уваги громадськості минулого місяця, коли зіткнувся в дебатах з ультраправим колишнім кандидатом у президенти Еріком Земмуром. Виступ Глюксманна був сприйнятий багатьма з розчаруванням, зокрема і самим Глюксманном, який визнав, що "міг би виступити краще".

"Є можливість, що все це завершиться справжнім кошмаром", - вважає радник соціалістів, який виступає проти кандидатури Глюксманна. За його словами, Глюксманн може стати жертвою політичного тиску з боку Меланшона. Проте, шансів на те, що Меланшон зможе обійти Барделлу, фактично немає.

Ультраліві проти ультраправих

Хоча Меланшон користується підтримкою лояльного ядра, наголошує Politico, він отримує найбільшу частку негативних відгуків серед усіх французьких політиків, навіть більше, ніж Макрон, і є об'єктом очорнення з боку опонентів, які звинувачують його в просуванні антисемітських наративів у контексті його пропалестинської риторики і в захисті екстремістських поглядів.

Високопрофільні представники партії Меланшона "Франція нескорена" зневажливо відреагували на його невтішні результати в недавніх опитуваннях, стверджуючи, що їхні виборці зазвичай активізуються лише на фінальних етапах виборчих кампаній. Вони також зазначили, що "Національний фронт" втрачає популярність, коли реальна загроза перемоги ультраправих стає очевидною.

"Неможливо точно спрогнозувати, що відбудеться у другому турі. Виборці зазвичай не прагнуть ухвалювати рішення за умов, які їм не підходять, - зазначив депутат і національний координатор руху 'Франція нескорена' Мануель Бомпар. 'Справжні наміри голосувати виникають лише тоді, коли вибір стає незворотним', - додав він."

Бомпар та інші лідери партії нагадують про позачергові загальні вибори у Франції, що відбулися минулого літа. Хоча "Національний фронт" прогнозував перемогу, в підсумку він зайняв лише третю позицію. Це сталося завдяки активній мобілізації виборців, які об'єдналися, щоб перешкодити його успіху, незважаючи на партійні розмежування.

Ще в січні 2012 року, коли він уперше оголосив про свою кандидатуру на пост президента, Меланшон зауважив, що "врешті-решт, це буде боротьба між нами та ними", де "вони" представляють ультраправі сили.

Даніїль Обоно, знаний депутат від партії "Франція нескорена", висловив думку, що це пророцтво все ще має шанси на реалізацію. "Ми спостерігаємо протистояння між нашими лівими та крайніми правими... це класова війна, що проявляється через вибори. Це момент, коли суспільство прагне кардинальних змін, які можуть призвести або до успіху ультралівих, або до піднесення ультраправих", - вважає Обоно.

Прихильники Глюксманна мають іншу точку зору на це питання.

Після публікації опитування минулого тижня, в якому зазначалося, що Барделла лідирує у президентських виборах, Орельєн Руссо, депутат від Place Publique, поділився своїми думками у соцмережі X: "Ми це передбачали, але тепер стало очевидно політично: "Національний фронт" має реальні шанси на перемогу у президентських перегонах. Серед лівих політичних сил, лінія, яку представляє Глюксманн, наразі є єдиною, яка може здолати опонентів".