ЛЬВІВ - Станом на сьогодні, виконуючий обов'язки голови Львівської обласної ради Юрій Холод ще не затвердив рішення обласної ради, ухвалене 20 жовтня, яке проголошує 2027 рік роком видатних постатей: головнокомандувача УПА Романа Шухевича, поета та діяча ОУН Олега Ольжича.
Проте, відповідно до нормативно-правового акта "Про місцеве самоврядування", голова цієї представницької установи не має повноважень накладати вето на рішення, прийняті депутатами.
Чи поділять відповідальність з ним його колеги-депутати?
* Чому зволікають із позачерговою сесію і яким бачать сьогодні вихід із критичної ситуації?
Тим часом, унаслідок рішення обласної ради, міська рада Перемишля ухвалила рішення про тимчасове припинення співпраці з Львовом.
Сайт Львівської обласної ради активно функціонує та регулярно оновлює новини. Проте, на жаль, вже протягом тижня там не з'явилися результати голосування від 20 жовтня. Серед ухвалених рішень є питання про проголошення 2027 року роком головнокомандувача УПА Романа Шухевича, оунівця та поета Олега Ольжина, а також роком УПА.
Українська повстанська армія (УПА) - військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942-1956 роках.
Метою створення УПА було об'єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
За деякими джерелами, датою заснування вважається 14 жовтня 1942 року. Одним із фінальних збройних зіткнень Української повстанської армії з військами НКВС став бій, метою якого було перешкодити руху радянських військ до Угорщини, щоб придушити антикомуністичне повстання 1956 року. Проте, згідно з певними даними, останній бій вояків УПА відбувся аж у 1967 році.
Від травня до листопада 1943 року керівником УПА виступав Дмитро Клячківський, після нього, з 1944 по 1950 роки, цю посаду обіймав Роман Шухевич, а з 1950 до 1954 року командування перейшло до Василя Кука.
УПА використовувала партизанські методи ведення боротьби, а її озброєння складалося переважно з трофеїв, отриманих від німецьких, радянських, угорських та австрійських військ, деякі з яких датуються ще Першою світовою війною. В рядах УПА, окрім українців, також воювали представники єврейської, російської та інших національностей.
УПА вела бойові дії на двох фронтах: проти нацистської Німеччини, а пізніше — і проти радянської влади. Діяльність Української повстанської армії визнавалася антинімецьким повстанням навіть нацистськими окупаційними лідерами, зокрема Еріхом Кохом. Напади підрозділів УПА на німецькі війська, як свідчать німецькі архіви, продовжувалися до серпня 1944 року. Збройний конфлікт між німецькими військами та УПА також відображений у звітах радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
В Україні, у 2014 році, Верховний суд визнав УПА екстремістською організацією.
У Польщі також існує домінуюча негативна оцінка діяльності УПА. У 2016 році польський парламент визнав дії бійців УПА щодо польського населення на Волині геноцидом.
Радіо Свобода презентує спеціальний проект, присвячений Волинській трагедії.
У Волинському регіоні функціонували не тільки загони УПА, а й різноманітні мережі та підрозділи, очолювані "Бульбою"-Боровцем, "мельниківцями" та іншими отаманами. Поряд з ними діяли німецькі каральні підрозділи та поліція, до складу яких входили як українці, так і поляки, а також радянські партизани.
Згідно з даними Служби безпеки України, у Західній Україні польські втрати досягли 30 327 осіб, а також було знищено 240 населених пунктів. Водночас українські втрати склали 16 523 особи та 115 знищених сіл. Проте Інститут національної пам'яті Польщі стверджує, що Українська повстанська армія та інші націоналістичні групи могли бути причетні до загибелі приблизно 100 тисяч поляків.
Ставлення до Української повстанської армії (УПА) в українському суспільстві після проголошення незалежності змінюється від позитивного сприйняття (як борців за волю) до негативного (як "колаборантів з німцями"). Проте, після Революції гідності, все більше людей почали визнавати їхні заслуги.
З 2015 року бійці УПА офіційно визнані борцями за незалежність України в XX столітті. У 2018 році був прийнятий закон, що надає цим солдатам статус учасників бойових дій.
Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.
"Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. ...Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності", - сказала на презентації дослідження Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.
У Львівській обласній раді нічого не пояснюють.
"Документ не має підпису, незважаючи на те, що це є порушенням законодавства."
Виконувач обов'язків голови Львівської обласної ради і депутат від "Слуги народу" Юрій Холод ухиляється від коментарів та не відповідає на запитання щодо подальших дій депутатського корпусу. Коли питання було винесено на сесію облради, Холод закликав колег підтримати ініціативу про проголошення року. Однак, п'ятиденний термін, відведений для підписання депутатського рішення, вже минув.
Кілька депутатів Львівської обласної ради повідомили Радіо Свобода, що Львівська обласна військова адміністрація просить обранців підписатись під зверненням на ім'я в.о. голови Львівської облради з проханням, аби той не підписував рішення. Тобто, депутати-підписанти готові розділити з ним відповідальність за порушення законодавства?
Депутат Львівської облради від "Європейської солідарності" Андрій Дума, який керує ТзОВ "Львівське АТП-14631", сказав Радіо Свобода, що нічого не знає про збір підписів, бо перебуває в Туреччині. А чи підпише звернення? Уникнув чіткої відповіді, бо, мовляв, нічого не знає про це.
У Львівській обласній раді фракцію пропрезидентської партії "Слуга народу" очолює Максим Козицький, який є також головою Львівської обласної військової адміністрації. Варто зазначити, що 20 жовтня він не відвідав сесію ради.
Радіо Свобода звернулося до обласної адміністрації з проханням уточнити, де саме перебували на даний момент голова області та депутат: у відпустці чи в службовій поїздці.
У фракцію "Слуга народу" входять в цілому 9 депутатів, серед яких є і Юрій Холод.
Втім, депутатське звернення з проханням не підписувати рішення нічого фактично не змінює. Адже, згідно з законодавством, голова облради не ветує депутатські рішення. На відміну, від міського голови, який є обраний виборцями.
Обласні депутати мають можливість змінювати свої рішення лише під час сесій, але в даний момент така сесія не проводиться.
Кілька депутатів публічно заявили, що можна вийти з цієї складної ситуації, змінивши рішення. Адже співпраця з Польщею у час, коли в Україні повномасштабна війна, є стратегічно важлива. До думки цих обранців, вочевидь, не прислухалось обласне керівництво.
Депутат Львівської обласної ради Степан Буняк пропустив сесію, оскільки служить у Збройних силах України та вже не перший рік стоїть на захисті своєї країни.
У коментарі для Радіо Свобода він зазначив, що до теми проголошення року Романа Шухевича та УПА слід повернутись знову.
"Документ не підписаний, отже, його фактично не існує. Це, звісно, суперечить вимогам закону 'Про місцеве самоврядування'. Тим не менш, необхідно провести позачергову сесію для ухвалення нового рішення. Слід обговорити це питання", - зазначив Степан Буняк.
На своїй сторінці у Facebook Степан Буняк, реагуючи на різкі відгуки з Польщі щодо рішення обласної ради, звернувся до своїх колег-депутатів із запитанням: навіщо піддаватися політичному та економічному тиску через суперечки, пов'язані з історією?
Оскільки "можна бути активним прихильником Шухевича, Бандери, УПА і при цьому не залучатися до жодних історичних конфліктів".
Критика у Польщі
Вочевидь, влада Львівщини обрала тактику вичекати момент, коли стихне напруга через депутатське рішення у сусідній державі. Однак у Польщі не стихає велика дискусія і хвиля критики щодо депутатського рішення.
Об'єднання українців у Польщі висловило свою незгоду з цим рішенням, підкресливши, що такі дії можуть ускладнити відносини між Польщею та Україною та зменшити підтримку, яку Україна отримує від польської сторони. Українська громада в Польщі направила звернення до Юрія Холода, акцентуючи на важливості збереження солідарності між Україною та Польщею в умовах російської агресії, а також на необхідності врахування чутливості сусідньої країни.
Об'єднання українців у Польщі висловило занепокоєння, що "подібні рішення можуть бути використані тими, хто прагне зменшити підтримку українського опору", і закликало представників Львівської обласної ради утриматися від ухвалення рішень, які можуть сприяти погіршенню відносин між Україною та Польщею.
Міська рада Перемишля, реагуючи на рішення Львівської обласної ради, ухвалила рішення про тимчасове припинення співпраці з Львовом. Співпраця між цими містами була офіційно оформлена угодою в 1995 році.
Нещодавно мер Кракова висловив занепокоєння щодо можливого завершення співпраці з Львовом у зв'язку з оголошенням року Романа Шухевича. Водночас Львівська міська рада не має жодного відношення до рішень обласної ради.
26 жовтня члени сеймику прийняли рішення про припинення угоди, що регулює економічне, торговельне, науково-технічне та культурне співробітництво між Люблінським воєводством і Львівською областю.
"Потрібно розробити правові механізми для вирішення даної проблеми."
Фахівець у сфері українсько-польських відносин Євген Магда прокоментував для Радіо Свобода, що ухвала обласної ради свідчить про серйозну кризу в системі державного управління України.
"У Львові функціонує представництво Міністерства закордонних справ, тому незрозуміло, як проєкт рішення зміг пройти повз його увагу. У нашій країні, де діє воєнний стан, важливо ретельно слідкувати за подібними ініціативами. У цій ситуації необхідно зайняти чітку політичну позицію, адже складається враження, що рішення Львівської обласної ради просто проігнорували. Депутати повинні зібратися і публічно обговорити причини цього інциденту та його можливі наслідки," - зазначає Євген Магда.
Президент України Володимир Зеленський не схвалює рішення, ухвалене обласною радою. На цих вихідних Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу президента, відвідала Львів, де, ймовірно, провела зустрічі з місцевими керівниками. Проте ця інформація не була оголошена публічно; вона лише поділилася враженнями від відвідин історичного музею та меморіального музею Євгена Коновальця, провідника ОУН.
Оксана Юринець, народна депутатка України VIII скликання та член Львівської облради у 2010-2014 роках, зазначила, що депутатам необхідно зібратися на позачергову сесію для обговорення питання, яке є надзвичайно чутливим для Польщі і викликало різкі реакції у відповідь. Вона підкреслила, що обласна влада, представляючи партію президента, повинна знайти спосіб для відкритого обговорення цієї теми.
"Так не може бути, що захотіли і не підписали рішення. Мають знайти правове врегулювання, щоб вийти з ситуації з огляду на пріоритети держави. Польща - економічний, безпековий партнер України. А потенціал об'єднаних України і Польщі - це основна вісь безпеки для європейського контингенту. І ворог хоче зруйнувати цю єдність. Водночас за рішення облради мають понести політичну відповідальність", - каже Оксана Юринець.
У травні 2026 року український президент видав указ, яким Окремий центр спеціальних операцій "Північ" отримав почесне ім'я Героїв УПА. Цей крок викликав неоднозначну реакцію в Польщі, і Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що таке рішення "принижує пам'ять жертв Волинської трагедії" і негативно впливає на двосторонні відносини.
Одна з найбільш сумних глав у спільній історії українського та польського народів. Історичні та політичні оцінки причин масових вбивств, що відбулися в Україні та Польщі у 1942-1944 роках, суттєво відрізняються.
У Польщі це явище часто охарактеризовують як "геноцид" і "різанина", звинувачуючи УПА в масових вбивствах поляків. В Україні ж акцентують на тому, що за трагедії, які трапилися на Волині, несуть відповідальність не лише обидві сторони конфлікту, але й окупаційні сили нацистської Німеччини, а також радянські партизанські підрозділи.
Кількість жертв також викликає різні оцінки. Польський Інститут національної пам'яті повідомляє про 100 тисяч загиблих поляків та 5 тисяч українців. Натомість українські історики наводять інші дані: до 20 тисяч українців та від 35 до 40 тисяч поляків.
19 червня польський президент Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого орла. Як зазначив Навроцький, УПА залишається "структурою, що несе відповідальність за жорстокі злочини, вчинені проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни".
Президент Зеленський відправив свій орден поштою Каролю Навроцькому. У знак солідарності з Зеленським всі українські президенти, а також представники української влади відмовилися від польських нагород. Посол України в Польщі Василь Боднар повідомив про намір повернути Кавалерський хрест Ордена "За заслуги Республіки Польща".
"У час війни ні одна країна не має права дратувати іншу такими речами"
Історик Ярослав Грицак зауважив, що поки "пожежі" в українсько-польських відносинах вдається гасити після спалаху і медійної бурі. Але наголосив, що головне, щоб більше такі рішення, як, для прикладу Львівської обласної ради, не повторювалися.
Зараз настав момент для переосмислення українсько-польських відносин. Ми вже вийшли з тривалої фази «медового місяця» і тепер повинні знайти шляхи, щоб уникнути розриву. Не зовсім зрозуміло, хто має виступити з ініціативою — чи це будуть прем'єри, президенти чи міністри, але необхідно зробити спільну заяву. У ній має бути чітко зазначено, що жодна країна не має права втручатися в історичну пам'ять іншої; жодна сторона не повинна провокувати іншу на основі її історії. Поки триває війна, потрібно домогтися такого тимчасового миру. У ці воєнні часи жодна країна не повинна дратувати іншу подібними питаннями, - зазначає історик Ярослав Грицак.
Також було б важливо не дати можливості політикам використовувати історію у своїх передвиборчих цілях, але це неможливо.
"Це просто і недорого, не вимагає великих витрат, а емоційний вплив від цього неймовірний. Політики це усвідомлюють і добре розуміють, особливо в моменти бездіяльності, адже для них вигідно, коли щось відбувається," - зазначив Ярослав Грицак.
Доброю ініціативою, зауважує, було б, якби група українських і польських експертів написала рекомендацію з переліком тих питань історичного минулого, які є дратівливими для українського і польського суспільств.
"Професор Ярослав Грицак підкреслив, що кожен політик, який вдається до таких дій, має усвідомлювати, що цим посилює позиції Путіна, і не намагатися виправдовувати це патріотичними аргументами."
#
