Батько: той, хто звертається до Божественного імені, має шукати миру - Vatican News.

Проповідуючи під час останніх цієї весни передвеликодніх відвідин парафії, Папа Лев XIV наголосив на тому, що якою б глибокою не була прірва, в яку людина може впасти через гріх, Христове світло є сильнішим, а святкування неділі для християн означає святкувати таїнство життя як дар, перед яким ніхто не сміє ігнорувати крик про допомогу.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Святійше місто Ватикан

Що насправді означає вислів "бачити світ Божими очима"? На це питання намагався знайти відповідь Папа Лев XIV, під час своєї проповіді під час Святої Меси, яку він провів у неділю, 15 лютого 2026 року, ввечері, в парафії Пресвятого Серця Ісуса, розташованій у північно-східному районі Риму, неподалік від в'язничного комплексу "Ребіббія". Ця подія стала завершенням його передвеликодніх відвідин парафій, в рамках яких він відвідав п’ять спільнот, по одній в кожному душпастирському окрузі Римської дієцезії.

На початку своєї проповіді Святіший Отець звернув увагу на те, що ця неділя Великого Посту носить назву "Laetare", що в перекладі означає "Радій". Ця назва резонує з словами пророка Ісаї: "Радій, Єрусалиме", з яких розпочинається Євхаристійне богослужіння. Він зазначив, що це спонукає до роздумів, оскільки в наш час у світі "безліч наших братів і сестер потерпають через конфлікти, сповнені насильства, що виникають з абсурдної думки, нібито війна може вирішити проблеми та розбіжності". Дехто навіть намагається пов’язати це рішення на користь смерті з Іменем Бога. "Проте пітьма не може завербувати Бога. Він завжди приходить, щоб дарувати світло, надію і мир людству, і саме мир є тим, що мають шукати ті, хто Його закликає", - підкреслив проповідник. Він додав, що саме в цьому полягає послання цієї неділі: "Якою б не була глибокою прірва, в яку людина може впасти через свої гріхи, Христос приходить, щоб принести сильніше світло, яке здатне визволити її від оманливого впливу зла та дати можливість почати нове життя".

У цьому контексті Папа звернувся до роздумів про євангельську історію зцілення сліпонародженого, зазначивши, що зустріч Ісуса з жебраком може бути вважатися новим народженням: завдяки цій події він, як малюк, починає бачити новий світ, сприймаючи себе, інших людей і життя через Боже світло. "У чому ж полягає цей особливий погляд?" — запитав Лев XIV, акцентуючи увагу на потребі подолати "упередження тих, хто, стикаючись зі стражданням, бачить лише зневагу, вважаючи людину за тягар або проблему, якої слід уникати". "Ісус діє інакше: Він дивиться на сліпого з любов’ю, не сприймаючи його як нижчу істоту чи набридливу присутність, а як близьку людину, яка потребує допомоги. І так їхня зустріч стає можливістю для проявлення Божого діла," — підкреслив проповідник.

Сліпець, як зауважив далі Святіший Отець, відновивши зір, стає свідком світла. Це несе за собою певні труднощі: він мусить звикнути до багатьох речей, раніше незнаних, до зміни стосунків, а навіть наражається на ворожість законовчителів, настільки, що й батьки не мають відваги його захистити, а Ісуса обвинувачують у тому, що порушив суботу. "Таким чином у присутніх проявляється інша, відмінна й ще більш серйозна сліпота: сліпота, що не дозволяє їм побачити прямо перед собою обличчя Бога, заради чого вони проміняли можливість спасенної зустрічі на марну впевненість, яку дає їм буквальне дотримання формальних правил. Перед обличчям такої недалекоглядності Ісус не зупиняється, показуючи, що немає такої "суботи", яка могла б стати на заваді акту любові", - мовив Лев XIV, нагадуючи, що сенсом суботнього відпочинку для ізраїльського народу, а для нас - недільного - є "святкувати таїнство життя як дар, перед яким ніхто не сміє ігнорувати крик про допомогу".

За словами Папи, ми також можемо бути сліпими в цьому відношенні. Ісус, у свою чергу, закликає нас до іншого способу життя, що добре усвідомлювала перша християнська спільнота. "Мої дорогі, саме такі плоди ми повинні приносити як діти світла; ваша парафія вже близько дев'яноста років вірно виконує цю місію, акцентуючи увагу на проблемах бідності, соціальної ізоляції та надзвичайних ситуацій, враховуючи, що на її території знаходиться в'язниця Ребіббія, а також виявляючи численні інші форми чуйності та солідарності", - зазначив проповідник, перераховуючи різноманітні благодійні ініціативи місцевої громади та приклади милосердя. Він підкреслив, що йдеться про "дар світла", довірений їм, за який вони дбають, щоб він розвивався та поширювався у світі.