Українська назва найбільшого християнського свята Великдень відсилає над до весняного рівнодення, коли день знову стає великим (ці дві дати пов'язані між собою). Інша назва - Пасха є спорідненою з єврейським святом Песах, під час якого, згідно з Євангелієм, Христос помер на хресті та воскрес.
А чи замислювались ви, звідки з'явилась англійська назва Easter? Це слово не має такого простого пояснення. Розібратись у його походженні спробувало видання Crosswalk.
Звісно, як і більшість християнських свят, Великдень, тобто Easter міцно зрісся зі своїм язичницьким попередником. У свідомості західної людини це свято пов'язане із традицією шукати сховані пофарбовані у яскраві кольори яйця та збирати їх у кошик, а також із образом кролика. Обидва ці символи були атрибутами дня, присвяченого давньогерманській богині Остарі (її також називають Еострою). Давньоанглійською її ім'я пишеться так: Ēastre, а давньоверхньонімецькою - *Ôstara
Хто така Остара
Історики не мають єдиної думки щодо культурного походження цього образу. Також залишається невідомим, хто першим пов'язав Остару з яйцями та кроликами. Проте, для германських народів вона безсумнівно символізувала прихід весни, відновлення природи, цвітіння і родючість. Саме з відродженням природи пов'язують і свято Великдень. На честь цієї богині навіть один з весняних місяців отримав назву Остарамонат.
Встановити, коли саме з'явився образ Остари, не вдається. Вона має міцний зв'язок з релігіями та міфами англосаксонської традиції, проте її ім'я вперше з'являється в письмових джерелах лише в 1200-х роках, зокрема в працях богослова Беди Преподобного.
Корені цієї богині також простежуються у скандинавських міфах. Деякі дослідники навіть асоціюють її з аккадською богинею родючості Іштар. Її образ часто супроводжується символікою яєць.
Чому назва Easter пов'язана із іменем Остари
Зв'язок тут можна порівняти з українською назвою Великдень. Слов'янським язичникам було легко перенести святкування весняного рівнодення на християнське свято Великодня, оскільки обидва мали схожі значення. Аналогічно, германські народи інтуїтивно адаптували свої традиції вшанування Остари до свята Воскресіння Христового, оскільки обидва ці свята відзначаються навесні.
Усі ці свята на символічному рівні уособлюють перемогу життя над смертю, що проявляється у весняному відродженні природи. Християни ж розширили цей духовний сенс, доповнивши його темою спасіння безсмертної душі та спокутування гріхів людства.
Церква успішно інтегрувала язичницьку традицію обміну фарбованими яйцями під час весняних свят. Ці яйця символізують воскресіння Христа, адже з вигляду неживе яйце стає джерелом життя у формі пташеняти. Тому сучасні християнські громади не відмовляються від звичаю розфарбовувати яйця, пекти особливий святковий хліб і зображати символи, такі як кролик або баранчик.
Раніше OBOZ.UA розповідав, чи можна пекти паски у Страсну п'ятницю.
#Євреї #Християнство #Англійська мова #Християни #Свідомість #Язичництво #Історія #Людство #Гріх #Євангеліє #Воскресіння Ісуса #Міф. #Яйце #Великдень #Хрест #Христос (назва) #Це означає. #Рівнодення #Пасха #Смужки (хліб) #Германські народи #Родючість ґрунту #Страсна п'ятниця
