Від складного року та військового оркестру до 5-ї штурмової бригади. Як відбувається перехід від барабанних паличок до зброї, як знайти віру в Бога під вогнем, а також як поєднувати навчання в університеті з бойовими завданнями? Про зміни, армійську витривалість та мрії про перемогу ділиться військовослужбовець з позивним "Шекель".
Як починався твій шлях у музиці? Це були перші самостійні кроки чи рішення батьків?
Цей шлях складався з незалежних рішень та впливу батьків. У віці восьми років я приєднався до дитячого оркестру, де навчався грати на ударних інструментах. Згодом, вже в зрілому віці, я вступив до коледжу культури та мистецтв. Моя музична кар'єра продовжилася в рок-групах і кавер-бендах, де ми виконували хеві-метал і виступали переважно в пабах та андеграундних клубах для студентів. Пізніше я реалізував свої навички, працюючи в Національній гвардії, де брав участь у різних урочистих заходах, граючи на ударних у складі оркестру.
Ти обрав музичний напрямок навчання. Як музика виглядала для тебе тоді - як професія чи просто як середовище, де було цікаво?
Це була цікава творча частина мого життя. Я міг висловлювати свої емоції, граючи на ударних інструментах. Чому саме барабани? Тому що з одного боку, для гри на них не треба вивчати гармонію і теорію музики - достатньо знати базові речі для підлаштування інструмента. З іншого боку ударні інструменти - це потенціал складно ритмічних музичних картин, виконання яких потребує насамперед розвитку координації, коли руки та ноги грають різні ритми одночасно. І коли це виконується якісно, створюється незамінний елемент будь-якої композиції.
Але потім у твоєму житті з'явилася армія - ще за часів АТО. Чому тоді, з таким творчим стартом, з'явилося рішення підписати контракт?
Я прийняв рішення вступити до АТО та служити в армії, коли мені виповнилося вісімнадцять. У той час я відчував, що ще не досягнув достатнього рівня зрілості та мужності, і сподівався, що військова служба допоможе мені стати кращою версією себе.
Згодом ти звільнився зі служби. Розкажи про цей етап: як людина з музичним минулим та військовим досвідом шукає себе у цивільному житті?
Я залишив свою попередню роботу в 2019 році через особисті обставини. Після цього розпочав період самопізнання. Служба в армії дала мені певні основи для розуміння, куди рухатися далі і як уявляю своє майбутнє. Оскільки музика є досить специфічною сферою, я вирішив експериментувати й у інших галузях, зокрема в торгівлі та маркетингових стратегіях.
Повномасштабна війна знову кардинально змінила реальність. Як ти вирішив повернутися до війська?
24 лютого 2022 року став визначальним моментом у моєму рішенні приєднатися до Збройних сил України. Повномасштабне вторгнення Росії змусило мене замислитися над власною совістю, і я зрозумів, що не можу залишатися в тилу. У мене вже були певні навички та досвід. Хоча я не вважаю себе великим воїном, я пройшов необхідну підготовку. Я усвідомлював, що для мене це буде легше, ніж для багатьох цивільних осіб, які не стикалися з такими ситуаціями.
Звідки ж походить сам позивний "Шекель"? Чи має він якесь відношення до військових подій, чи ж це має особистий підтекст?
Мій позивний "Шекель" обрано не випадково, адже я маю зв'язок з єврейською громадою. Мене завжди вражала єврейська культура, зокрема їх підходи до управління фінансами. Як людина, що захоплюється економікою, я з радістю вирішив асоціювати свій позивний із єврейською валютою, яка символізує процвітання та мудрість. Моя віра в Бога зародилася ще під час АТО, коли я пережив кілька дивовижних моментів у окопах, коли, здавалося б, моє життя було під загрозою, але я зміг вижити.
Чи є серед твоїх побратимів хтось, хто знає про твоє музичне минуле, чи у війську це взагалі не має жодного значення?
Присутність музикантів-побратимів у нашій бригаді, а також зустрічі з іншими музикантами на тлі війни, стали для мене значною підтримкою у військовій службі. У нас склалася особлива спільнота музикантів серед військових. Друзі, які поєднали музику і військову справу, створили своєрідний "зв'язок" на основі спільного досвіду під час війни. Адже постійно думаєш про війну, і коли у нашому підрозділі з'являється можливість відчути щось затишне, що нагадує про дім чи дитинство, це дарує відчуття впевненості і підтримки.
Чи відчуваєш ностальгію за тими часами, що минули до війни?
Внаслідок війни моє сприйняття світу зазнало значних змін. Я можу розділити своє життя на два періоди: те, що було раніше, і те, що відбувається нині — до війни та в часи війни.
Як ти уявляєш своє життя після закінчення війни? Чи віриш, що музика займатиме важливе місце у твоєму майбутньому?
Після пережитого під час війни та всіх подій, які відбулися в Україні, я маю намір подорожувати світом після її закінчення. Я зрозумів, що нічого не триває вічно, і те, що маємо сьогодні, варто цінувати. Моя мета — побачити різні країни, здобути новий досвід за кордоном і повернутися додому, щоб розвивати бізнес, створювати сім'ю та будувати світле майбутнє.
Матеріал підготовлено в межах національного проєкту "Ода стійкості".
#Євреї #Україна #Збройні сили України #Ґрунт #Військовослужбовці #Музика #Національна гвардія України #Реальність #Оркестр #Дорога #Ритм #Відкритий доступ #Бог #Емоція #Українська антитерористична операція #Ударний інструмент #Андеграундна культура #Військова музика #Теорія музики #Хард-рок #Гармонія #Музика у стилі хеві-метал #Військовий
