Які теми піднімав Альберт Ейнштейн у своїх романтичних листах?

На аукціоні в лондонському Christie's були представлені 43 листи видатного німецького вченого Альберта Ейнштейна, які він адресував своїй першій дружині Мілеві Марич. Ці листи були написані в період з лютого 1898 року до вересня 1903 року. Попередня оцінка вартості лота коливалася між 700 000 та 1 000 000 британських фунтів (848 624 - 1 212 320 євро). Врешті-решт, листи були продані за 441 тисячу фунтів (535 393 євро).

Найдавніший з цих листів датований 1898 роком. У той час Ейнштейну було всього 19 років, і він навчався на другому курсі Політехнічної школи в Цюриху. Останній лист, написаний у 1903 році, свідчить про те, що Ейнштейн вже був одружений, став батьком позашлюбної дитини, працював у Федеральному патентному відомстві в Берні та мав у своєму активі чотири опубліковані наукові статті. Листування відбувалося в різних містах, зокрема в Цюриху, Мілані, Меттменштеттені, Мельхталі, Вінтертурі, Шаффхаузені та Берні.

Аукціон у Лондоні запропонував лот, що включає 54 документа, з яких десять є листами Мілеви Марич. Це складає приблизно 60 відсотків збережених листів. Вони датуються періодом з 1898 по 1903 рік. Листування, що належить до цього часу, було видане в 1987 році в США в збірці "Collected Papers of Albert Einstein". Німецький дослідник Юрґен Ренн активно долучився до роботи над її створенням.

"Ці листи тільки що були виявлені, - розповідає він в інтерв'ю для DW. - Моя задача полягала в їх читанні, коментуванні та класифікації з урахуванням історичного контексту". Ренн досі вражений прочитаним: "Це був вражаючий матеріал, оскільки він містив не тільки прояви кохання, але й наукові ідеї з найбільш креативного періоду Ейнштейна, про які він активно дискусував зі своєю подругою, що згодом стала його дружиною". Юрґен Ренн, історик та професор Інституту геоантропології Товариства Макса Планка в Єні, у 2005 році окремо опублікував збірку любовних листів Альберта Ейнштейна та Мілеви Марич у Німеччині, яка отримала назву "Am Sonntag küss' ich dich mündlich" ("У неділю я поцілую тебе в губи").

147 сторінок кореспонденції, які були продані на аукціоні в Лондоні, являють собою цінний документ, що відображає життя молодого Альберта Ейнштейна та формування його наукового світогляду. Завдяки цим листам, читач має можливість ознайомитися з його стосунками з першою дружиною Мілевою Марич, а також дізнатися про їхню позашлюбну доньку Лізерль.

В ранніх листах він підписувався як Альберт Ейнштейн або просто Альберт, а до своєї подруги звертався формально, використовуючи фразу "Шановна фройляйн". У першому листі він вітає її з поверненням до Цюриха після семестру в Гейдельберзі, підсумовуючи матеріал, який вона пропустила, і з іронією описує одного з викладачів. Два наступні листи, написані в наступні місяці, цікаві тим, що вони були написані на вже використаному папері і містять деякі з найперших наукових розрахунків Ейнштейна. Рік по тому, в листах, написаних у його батьківському домі в Мілані під час весняних канікул, з'являються перші ознаки його незалежного наукового мислення.

У листах, написаних у 1900 році, відзначається істотна зміна в манері спілкування: Ейнштейн вперше переходить на "ти" у зверненні до Мілеви. Згодом він починає називати її Doxerl, що в швабському діалекті означає "лялечка" (адже Ульм, рідне місто Альберта Ейнштейна, розташоване в історичній області Швабія), а сам підписується варіантами свого ласкавого імені — Йоганнцель, або Johannzel та Johonzel. Листи, які він надіслав під час літніх канікул 1900 року, проведених у Мельхталі разом із матір'ю та сестрою, свідчать про його намір одружитися з Мілевою, що викликало серйозні суперечки в сім'ї. Він передає першу реакцію матері: "Ти руйнуєш своє майбутнє...".

На початку 1901 року Ейнштейн активно розсилає заявки про прийом на роботу, намагаючись влаштуватись на посаду асистента викладача. Таким чином він сподівається отримати фінансову незалежність, щоб одружитися з Мілевою, хоча й нарікає на труднощі, спричинені антисемітизмом у Німеччині. 27 березня він пише про свою віру в їхні стосунки і вказує на внесок Мілеви в розвиток його наукових поглядів: "Я знаю, що з усіх людей ти любиш мене найбільше й розумієш мене найкраще... Яким я буду щасливим і гордим, коли ми вдвох доведемо нашу роботу з відносності руху до переможного завершення!" Наприкінці квітня 1901 року Ейнштейн радіє перспективі відпустки з Мілевою на озері Комо в Італії. Імовірно, під час цих канікул Мілева вперше завагітніла. Восени того ж року в їхніх листах майбутнє маля згадується як Лізерль.

Альберт Ейнштейн та Мілева Марич одружилися 6 січня 1903 року - до лота на аукціоні Christie's входило й оголошення про їхнє одруження. В останньому листі з листування, проданого з аукціону в Лондоні, згадується нова вагітність Мілеви (їхній син Ганс Альберт народився 14 травня 1904 року) та обговорюється хвороба доньки Лізерль. Більше про Лізерль нічого не відомо, припускають, що вона померла від скарлатини незабаром після цього листа.

Народжена в сербській родині в місті Тітеле (Австро-Угорська Імперія), Мілева Марич з юного віку виявляла інтерес до точних наук. Переїхавши після гімназії до Швейцарії, де для жінок не було обмежень на здобуття вищої освіти, вона вступила до Політехнікуму в Цюриху (сьогодні - Вища технічна школа Цюриха), де була єдиною жінкою на потоці. З Альбертом Ейнштейном, який був молодший за неї на три роки, вона познайомилася на дипломному курсі з фізики та математики.

Ейнштейну, ймовірно, подобалася унікальність його дещо похмурої та замкненої однокурсниці. У цей час він захоплювався Шопенгауером та антибуржуазними настроями. Між Мілевою та Альбертом виник особливий зв'язок: "З нею Ейнштейн зміг поєднати своє любовне життя з науковим, - каже Ренн, - вони могли говорити буквально про все!" Мілева явно була на рівні зі своїм Альбертом у математичних питаннях. Існує міф, що перші роботи Ейнштейна, які сприяли створенню теорії відносності, - також її заслуга. І хоча було безліч спроб його розвінчати, донині фахівці розмірковують про роль Мілеви.

Шлюб тривав більше десяти років. Розбіжності між подружжям виникли через небажання Мілеви переїхати до Берліна, куди отримав запрошення на роботу Ейнштейн. В останні роки їхнього спільного життя вони стали жити окремо: Мілева повернулася до Цюриха разом із двома синами. У 1914 році їхній шлюб завершився розлученням. У рамках угоди про розлучення Ейнштейн пообіцяв Мілеві частину грошей від Нобелівської премії, яку він ще не отримав.

Невдовзі після розриву з Мілевою, Ейнштейн уклав новий шлюб із своєю кузиною, акторкою Ельзою Левенталь (Elsa Löwenthal), яка піклувалася про нього під час його хвороби в Берліні. У їхньому подружньому житті часто виникали конфлікти та розбіжності, частково через його нехтування основами особистої гігієни. Проте це не зменшувало його привабливості для жінок — навпаки, він завжди привертав увагу дам. Під час численних поїздок для читання лекцій Ейнштейн підтримував романтичні зв'язки. Як зазначає біограф Армін Германн (Armin Hermann), навіть у Берліні, окрім шлюбу з Ельзою, у нього була ще одна коханка. Пізніше стало очевидно, що його стосунки з першою подругою Марією Вінтелер були значно глибшими, ніж просто юнацький флірт.

Листи Альберта Ейнштейна, які тривалий час зберігалися в Бернському історичному музеї, були опубліковані у 2018 році. У цих документах видатний мислитель постає як романтична особистість, яка має схильність до кітчу: "Яким безмежним щастям є відчуття: ми разом - одна душа", - захоплено пише він. - "Любов робить нас величними й багатими, і жоден бог не в змозі відібрати її в нас".

Листи Ейнштейна, що містять його почуття, в першу чергу демонструють, що він палко любив науку і мав певну пристрасть до жінок. Він був не лише видатним генієм, якого всі вважають іконою, але й цілком звичайною особистістю, для якої любовні переживання були зовсім не чужі.