П'ять висновків з Другої світової війни, щоб уникнути Третьої. Стаття керівників зовнішньополітичних відомств семи країн, включаючи Сибігу.

Як сказав Зеленський: "Свобода має бути озброєна краще за тиранію"

Міністри закордонних справ семи європейських держав спільно підготували статтю, в якій висвітлюють п'ять важливих уроків Другої світової війни, які людство повинно врахувати, щоб запобігти виникненню Третьої світової війни.

"Путін мріє про нову Ялту, де зможе змінити кордони Європи... Ми не можемо цього дозволити... Україна ніколи не погодиться на жодні обмеження своїх Збройних сил та оборонних спроможностей", - зазначено у статті для The New York Times.

Цими словами висловили свою підтримку міністри закордонних справ: Андрій Сибіга з України, Ян Ліпавський з Чехії, Маргус Цахкна з Естонії, Байба Браже з Латвії, Кястутіс Будріс з Литви, Міхай Попшой з Молдови та Радослав Сікорський з Польщі.

Liga.net представляє повний переклад статті.

У четвер - 80 років з дня закінчення Другої світової війни в Європі. Як лідери країн, які сильно постраждали під час і після війни, надаємо великого значення цій даті. Згадуємо наших полеглих батьків, бабусь і дідусів, інших родичів, які захищали нашу свободу від двох тираній минулого століття. Пам'ятаємо всіх, хто загинув, включаючи щонайменше 6 млн євреїв, убитих під час Голокосту нацистами та їхніми колабораціоністами. Пам'ятаємо мільйони жертв радянських репресій, які невпинно тривали по той бік залізної завіси, коли Європа возз'єднувалася та відбудовувалась.

Сенс вшанування в тому, щоб винести необхідні уроки і запобігти повторенню помилок. У нас є п'ять уроків із Другої світової війни, якими хочемо поділитися. Вони критично важливі для розуміння того, як відновити та підтримувати довготривалий і справедливий мир і безпеку в Європі сьогодні, коли вона знову під загрозою.

Подібно до великих конфліктів минулого, масована агресія Росії щодо України визначила нову еру в історії XXI століття. Незважаючи на значну військову потужність противника, Україні вдалося не лише відстояти свої позиції, а й звільнити більше половини територій, які були нещодавно під окупацією.

Проте, незважаючи на те, що внаслідок бойових дій загинули або отримали поранення більше 950 000 російських військовослужбовців, Росія продовжує дотримуватися своїх агресивних намірів.

Президент Росії Володимир Путін прагне скористатися геополітичною ситуацією на свою користь, сподіваючись на отримання певних поступок від України та її союзників. Москва активніше залучає до конфлікту інші ізольовані режими, такі як Іран і Північна Корея, що створює загрози безпеці не тільки для Європи, але й для Індо-Тихоокеанського регіону та Близького Сходу.

Аналіз уроків минулого є надзвичайно важливим у сьогоднішніх умовах, коли Україна, Європейський Союз та Сполучені Штати прагнуть досягти миру. Агресивна війна, розв'язана Росією, зруйнувала повоєнну архітектуру безпеки та міжнародну систему, засновану на принципах ООН та Гельсінських угодах. Завершення цього конфлікту стане основою для формування нової структури безпеки. Важливо врахувати уроки Другої світової війни для того, щоб закласти підвалини для справжнього миру в Україні, а не лише відстрочити наступний глобальний катастрофічний конфлікт.

Дії, пов'язані з незаконними територіальними претензіями, є катастрофічною помилкою. Розподіл Чехословаччини в 1938 році лише підживив амбіції нацистської Німеччини і став каталізатором глобальної війни. Вивчивши цей історичний урок, Україна ніколи не визнає легітимність окупації чи анексії будь-якої частини своєї території Росією. Повага до територіальної цілісності є основоположним принципом міжнародного права. Немає місця для миру і безпеки, якщо це означає жертву народу України, її незалежності, суверенітету або територіальної цілісності.

Вони приносять гноблення. Друга світова розпочалася, коли нацистська Німеччина напала на Польщу 1 вересня 1939 року, через тиждень після підписання пакту Молотова-Ріббентропа та секретних протоколів до нього між СРСР та Третім Рейхом, які погодилися на розділ Польщі, країн Балтії та решти Європи.

Так само переможці прагнули встановити та закріпити сфери впливу на зустрічі в Ялті в 1945 році. Припинення вогню в Європі 8 травня 1945 року не принесло свободи багатьом європейським країнам. Вони залишалися під радянською окупацією та контролем і страждали від десятиліть міжнародних злочинів, гноблення та відсутності свободи. Для багатьох наших держав і народів цей кошмар закінчився лише через п'ять десятиліть, з відновленням суверенітету та незалежності у 1989-1991 роках.

Сьогодні Путін мріє про нову Ялту, де зможе зобразити кордони Європи на свій розсуд, знову ж таки порушуючи міжнародні норми та принципи самовизначення сусідніх країн Росії. Ми не маємо права це дозволити.

Наша незмінна позиція полягає в тому, що жодна інша країна не повинна мати право вето на вибір союзів та альянсів України або будь-якої іншої держави. Україна вже обрала шлях до Європейського Союзу та НАТО, і Кремль не має можливості це змінити.

На відміну від злочинів, скоєних в СРСР, нацистські злочини були детально розкриті, засуджені, розслідувані та піддані судовому переслідуванню. Вкрай важливо, щоб обидві тоталітарні ідеології — нацизм і радянський комунізм — отримали адекватну оцінку в Європі.

Необхідно висвітлити злочини радянського режиму, які охоплюють такі події, як масові депортації та страти політичних в'язнів у наших країнах, знищення історичного центру Києва та руйнування Дніпровської ГЕС під час відступу радянських військ у 1941 році, а також масові переселення наших народів до Сибіру, жорстокі репресії проти учасників антирадянських рухів і геноцид кримських татар через їхню депортацію з батьківщини у 1944 році. Це лише кілька прикладів злочинів, які потребують уваги.

Сотні тисяч людей були насильно вивезені з їхніх домівок, багатьох завантажили у вагони для худоби та відправили до віддалених регіонів Сибіру лише з країн Балтії. Злочин Голодомору, - геноциду, в якому мільйони українців померли від голоду, - має займати більш помітне місце в європейській історичній пам'яті.

Радянські злочини мають бути засуджені. Зокрема, скоєні під час радянської окупації Європи після Другої світової. Нездатність Росії засудити сталінізм та компенсувати збитки, завдані окупацією, та відчуття безкарності призвели до реваншизму та агресії проти Грузії та України. Це підкреслює важливість відповідальності за нинішні злочини Росії, у тому числі після майбутнього падіння режиму Путіна.

Росія продовжує агресію проти України і активізує свої ворожі дії проти демократичних країн Європи. У зв'язку з цим, необхідність у просуванні спільних європейських наративів пам'яті на всьому континенті та поза його межами є більш актуальною, ніж будь-коли. Чітке усвідомлення та об'єктивна оцінка історичних подій становлять основу для демократичної стійкості. Ми готові разом протистояти дезінформації та спробам Росії спотворити європейську історію.

Росія не має права монополізувати перемогу над нацизмом, яку здобули багато націй та народів. Навіть Червона армія була багатонаціональною. У її лавах воювало понад 6 млн українців. Замість того, щоб вшановувати пам'ять жертв Другої світової, режим Путіна створив потворний культ, використовуючи колективну перемогу над нацистами для виправдання своєї нинішньої агресії та звірств проти українців.

Парад 9 травня, що щороку проводиться в Росії на честь перемоги СРСР над нацизмом, є свідченням величі цього культу. Путін планує використати цей захід для залучення більшої кількості росіян до військових дій, підсилення свого режиму та створення ілюзії, що його міжнародна ізоляція ослабла. Проте, ці наміри можуть зазнати невдачі.

За нинішнього серйозного дефіциту безпеки достатні оборонні можливості є обов'язковими. Si vis pacem, para bellum, тобто "Хочеш миру - готуйся до війни".

Україна завжди буде проти будь-яких обмежень стосовно своїх Збройних сил, оборонних спроможностей чи підтримки. Замість цього, Київ активно розвиває виробництво в сфері оборонної промисловості та прагне досягти незалежності у сфері оборони.

Засвоєння цих простих, але важливих уроків Другої світової - критично важливі як для запобігання спалаху Третьої світової війни, так і для переосмислення справедливої міжнародної системи з реальними гарантіями безпеки для мирних демократичних держав, яка передбачає відповідальність агресорів та їх стримування. Маємо уникати повторення помилок, які призвели до Другої світової та подальшої Ялтинської системи.

Ми переконані, що з належною відданістю зможемо досягнути вищих результатів, відстояти наші цінності та створити вільну, об'єднану і безпечну Європу. Ми продовжимо спільні зусилля для реалізації цієї мети.

Ніколи знову. Це спільне застереження для держав, яких торкнулися наслідки Мюнхенської угоди, пакту між Молотовим та Ріббентропом, а також Ялтинської конференції.