Введення кримінальної відповідальності за антисемітизм викликало значне обурення серед населення - Люди і проблеми | Експрес онлайн.

Глава держави затвердив закон, що вносить зміни до статті 161 Кримінального кодексу, яка регулює питання порушення рівних прав громадян.

Офіційно до списку правопорушень внесено термін "антисемітизм". Це поняття охоплює ворожість та ненависть до євреїв, сприйнятих як етнічна або релігійна спільнота.

За вчинення зазначених діянь передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі від 3400 до 8500 гривень, обмеження волі на термін до п'яти років або позбавлення волі на строк до трьох років. Якщо ж у процесі скоєння злочину було вжито насильство, погрози або обман, то санкції стають набагато суворішими: штраф може становити 17 тисяч гривень або ж передбачено ув'язнення на термін від 2 до 5 років.

Верховна Рада прийняла цей законопроєкт 15 лютого 2022 року, а вже через шість днів документ був на підписі у президента. Лише зараз глава держави дав свою згоду на його реалізацію. У суспільстві закон викликав змішані думки: багато людей вважають, що не було нагальної необхідності для ухвалення цього рішення. Чому ж Володимир Зеленський вирішив підписати законопроєкт, що передбачає відповідальність за антисемітизм?

-- Це вимога Євросоюзу, -- пояснює член комітету Верховної Ради з питань правової політики Ігор Фріс. -- ЄС зобов'язує держави-члени криміналізувати пуб­лічне заперечення Голокосту та інші прояви расової чи релігійної ненависті, як-от пуб­лічне підбурювання до насильства чи ненависті проти єврейської громади, поширення антисемітських матеріалів.

У більшості країн за такі дії передбачено штрафи та позбавлення волі, а також додаткові санкції на кшталт заборони обіймати держпосади або виключення із професійних організацій. Наприклад, у Німеччині, згідно з §130 Кримінального кодексу, за підбурювання до ненависті чи заперечення Голокосту можна загриміти за грати на 5 років. В Австрії закон про заборону нацистської діяльності передбачає до 10 років ув'язнення за пропаганду нацизму та антисемітизму. У Франції за заперечення Голокосту карають ув'язненням на термін до року та штрафом у розмірі 45 тисяч євро. У Польщі, згідно з Кримінальним кодексом, за пропаганду ненависті чи антисемітські висловлювання загрожує до 3 років ув'язнення.

Європейський Союз координує свою політику у сфері боротьби з антисемітизмом через спеціального координатора. Європейська комісія наполегливо закликає країни-члени до активного впровадження законодавчих норм, а не лише до їх формального існування. Судова практика в Німеччині та Франції демонструє, що там регулярно виносять вироки за антисемітські висловлювання, що поширюються в Інтернеті. В Румунії за використання та пропаганду антисемітських символів накладають реальні терміни ув'язнення. А що зробили ми? Ми не розробили окремий закон. Ми лише виконали умову для вступу в ЄС, внесши зміни до національного законодавства, додавши слово "антисемітизм" до статті 161 Кримінального кодексу, поряд з іншими формами дискримінації, так, як це зробили й інші європейські країни.

Чому багато людей вважають, що ухвалення цього закону є невиправданим?

-- Антисемітизм у будь-яких його проявах є злом, яке не можна толерувати у демократичній правовій державі, -- зазначає координатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда. -- Але історія із законом про кримінальну відповідальність за антисемітизм не нормальна. Поясню чому. Стаття 161 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за "порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками". Усе написано чітко і грамотно. Проголосований Верховною Радою законопроєкт із вставкою про антисемітизм з правового погляду є нелогічним, оскільки штучно виокремлює одну національну групу. Причому у статті, яка покликана захищати рівноправність. Тобто закон порушує як логіку, так і дух цієї статті.

Чи існували серйозні соціально-політичні причини для окремого акцентування на "антисемітизмі"? Чи є це явище поширеним або ж становить значну загрозу для нашої країни? Відповідь — ні, таких причин не було і немає. Міф про антисемітизм в Україні є одним із продуктів російської пропаганди. Насправді, згідно з авторитетним міжнародним дослідженням, рівень антисемітизму в Україні є найнижчим серед 18 країн Центрально-Східної Європи.

-- Підписання президентом згаданого закону -- це вагома допомога російській пропаганді, яка споконвічно боролася з "українським націоналізмом та антисемітизмом", -- додає лідер Громадського руху "Рідна країна", доктор політичних наук Микола Томенко. -- Нагадаю, ця інформаційна війна почалася зі створення образу українця-антисеміта Хмельницького, а згодом -- Петлюри. І посилилася з появою ідеологічної доктрини так званого побєдобєсія, коли Росія, з одного боку, почала приватизацію перемоги над нацизмом, з другого -- брехливу кампанію щодо так званого українського антисемітизму.

Дуже прикро, що у час нинішньої кровопролитної війни за свободу та незалежність України Верховна Рада й глава держави не спромоглися ухвалити жодного рішення про відповідальність за прояви українофобії. Я зареєстрував петицію до президента "Про запобігання та протидію українофобії (україноненависництву)" ще у жовтні 2021 року. Але на неї ніхто так і не відреагував. Лише у квітні 2023-го у нашому законодавстві з'явилося визначення терміна "українофобія". Уже три роки ми без­успішно вимагаємо від влади запровадити відповідальність за прояви українофобії.

Тепер за будь-які акти антисемітизму, від розповсюдження неправдивих відомостей про людей єврейської національності до заперечення фактів Голокосту, передбачено адміністративні та кримінальні санкції. У той же час, за образи українців, невизнання суверенітету України, відмову визнавати українську мову як державну та заперечення фактів Голодомору, відсутні будь-які покарання.