Синагога, кладовище та Цукерберги: єврейська культурна спадщина Роздолу

Розділ на Львівщині, крім своєї багатої архітектурної спадщини, також зберігає пам'ять про різні національності, які проживали тут у минулі століття. Єврейська громада колись переважала над усіма християнськими групами в містечку, що робило її важливою частиною місцевої історії. Саме звідси походить родина підприємця та засновника Facebook Марка Цукерберга. Проте, Друга світова війна кардинально змінила демографічну ситуацію не лише в Роздолі, а й у всій Галичині.

У рамках Тижня єврейської культурної спадщини, який проходитиме з 23 по 30 травня, відбудеться ознайомлення з єврейською спадщиною Львівщини. Першою локацією цього заходу стане Розділ та його околиці, включаючи навколишні міста і села.

Краєзнавець Іван Щурко поділився інформацією про те, що активний розвиток єврейської громади в Роздолі розпочався після 1628 року: "Саме тоді євреям було офіційно надано право на поселення в північно-західній частині містечка. І до сьогодні там можна знайти синагогу та цвинтар. Представники єврейської громади виступали як орендарі та управителі дворів, а також займалися торгівлею і різними ремеслами".

Місцевий історик Тарас Шаран підкреслив, що дідичі Роздолу, родина Жевуських, активно сприяли економічному розвитку містечка. Вони надали євреям можливість оселитися в центрі і надали їм певні привілеї. У документі, виданому Міхалом Жевуським у 1753 році, говорилося: "Бажаючи бачити моє місто Розділ у найкращому стані та з численним населенням, я дарую євреям, які вирішили збудувати кам’яні магазини, десять років свободи від сплати будь-якого податку з цих крамниць до моєї казни. Після завершення цього терміну вони зобов’язані будуть щорічно сплачувати податок у розмірі 8 зл."

У той час на ринковій площі три споруди належали єврейській громаді. Серед них була школа-хедер та дві житлові будівлі, в яких функціонували торгові заклади. За даними 1880 року, євреї складали 54% населення Роздолу.

Першим рабином Роздолу в XVII столітті був Моше Ашкеназі. На початку в містечку діяла дерев'яна синагога, яка, на жаль, згоріла на початку XX століття. У 1927 році на її місці збудували нову, простору синагогу, розташовану неподалік єврейського кладовища.

Віковічна синагога в Роздолі (зображення ZAXID.NET)

За словами місцевих жителів, раніше на вершині будівлі був дерев'яний купол, який не витримав бурі. У радянський період синагога була перетворена на спортивний зал та бібліотеку для школи. Після того, як навчальний заклад переїхав до нової будівлі, храм залишився без нагляду і почав занепадати. Наразі його стан є аварійним, і він належить громаді, проте не має статусу пам'ятки архітектури.

Максим Бутченко, журналіст та історичний дослідник, поділився інформацією про нещодавнє відкриття в архівах: було знайдено частину Тори - сувій Естер, який датується 1806 роком. Цей рукопис і його футляр були виготовлені майстрами поблизу Львова на замовлення єврейської громади з Розділу. Серед попередніх власників сувою був рабин Єфраїм Фішель. Нині цей унікальний артефакт знаходиться в приватній колекції.

Сувій Естер з Роздолу (зображення з презентації)

Перші згадки про єврейський цвинтар у Роздолі відносяться до другої половини XVIII століття. Цей цвинтар був розташований поблизу міських оборонних стін. Надгробні плити, або мацеви, вирізняються різноманітними художніми елементами, оскільки місцевий пісковик є досить м'яким, що дозволяло майстрам повною мірою реалізувати свій талант у різьбленні.

"Там можна знайти безліч різних елементів. На могилах жінок часто можна побачити зображення птахів, переважно голубів. На надгробках чоловіків зазвичай є глечик із водою. Олень символізує грацію і вказує на те, що тут похована жінка. Крім візуальних образів, надписи також несуть велику символічну вагу. Вони нагадують мініатюрні книги, що розповідають про життя цих людей", - відзначає Максим Бутченко.

Кладовища Мацевів у Роздолі (зображення ZAXID.NET)

На роздільському цвинтарі було виявлено надгробок родини Когенів, які є нащадками первосвященника Аарона. Цей рід мав унікальне право наносити на свої мацеви символ рук, складених у жесті священного благословення.

У 1950-ті роки радянська влада вирішила прокласти дорогу через цвинтар, внаслідок чого частина надгробків була знищена. Сьогодні на території можна побачити кілька залишків різьблених плит. Над похованнями п’яти рабинів зведено новий огель, що слугує аналогом каплиці.

Огель на єврейському цвинтарі в Роздолі (зображення ZAXID.NET)

У Роздолі проживало п'ять поколінь родини Айхенштайнів, з якої походив й жидачівський цадик. А найвідомішим вихідцем з Роздолу є Марк Цукерберг, прапрадід якого емігрував з містечка до США. Дослідниця Оксана Лобко зʼясувала, що його родина жила на сучасній вулиці Галицькій у Роздолі. Будинок не зберігся, але на цьому місці встановлений борд з відомою на сьогодні інформацією про цю сімʼю.

"Перші представники цього роду, Сендер Цукерберг та його дружина Рухель Ґрюнштейн, знайшли вічний спокій на єврейському кладовищі в Роздолі. Айзек Цукерберг виїхав до Сполучених Штатів наприкінці XIX століття, і саме ця гілка сім'ї згодом стала батьківщиною засновника популярної соціальної мережі", - підкреслює Оксана Лобко.

Локація, де раніше мешкала родина Цукербергів у Роздолі (зображення ZAXID.NET)

У XIX столітті єврейська община в Роздолі досягла значного чисельного зростання, ставши найбільшою в регіоні. Після 1900 року чисельність євреїв у місті перевищила 2000 осіб. Нацистські репресії практично знищили всіх єврейських жителів Роздолу: частину з них депортували до гетто в Стрию та Ходорові, а іншу частину розстріляли у лісі поблизу Ходорова.

У 1942-43 роках єврейське населення Роздолу зазнало знищення в три етапи. На початку вересня 1942 року було зібрано близько 1300 євреїв, переважно чоловіків, яких вантажівками відвезли до Белжеця. Через місяць відбувся наступний етап, під час якого були зібрані жінки та діти. Завершальний етап відбувся в червні 1943 року, коли 600-700 людей вивезли на околицю, де їх розстріляли та поховали на цвинтарі. З приблизно 2500 євреїв, що проживали в Роздолі, вижили лише 15 осіб, - зазначив Максим Бутченко.

Табір смерті в Белжці, який сьогодні перетворено на меморіал (фото ZAXID.NET)

У 1950-і роки один з тих роздільських євреїв, хто вижив, - Вундерліх, повернувся у Розділ і став керівником продмагу. Його дружиною була українка, яка його сховала від нацистів, розповідають краєзнавці.

Цікаві факти про єврейську громаду можна знайти в містах Миколаїв і Жидачів, які розташовані неподалік від Розділу. Іван Щурко зазначив, що до середини XIX століття у Миколаєві євреїв не було через традиційні правила, і вони мешкали тільки в великих навколишніх селах. Напередодні Другої світової війни в цьому місті налічувалося близько 700 єврейських жителів.

"Коли у 1870 році перша родина ортодоксальних євреїв Шоррів прибула до цього міста, місцеві жителі вигнали їх на возах через традиційні норми. Проте австрійська адміністрація все ж надала їм можливість оселитися в Миколаєві. Вже до 1900 року більше половини забудови та торговельної діяльності на центральній площі контролювали єврейські громади", - зазначає краєзнавець.

Вілла Шоррів була розташована на площі Ринок. Мойсей Шорр 1884 року народження вчився у Відні, Берліні і Львові. Він відомий орієнталіст - вивчав мови й історію давніх східних цивілізацій. Співпрацював з Лянцкоронськими з Роздолу, які привозили зі Сходу рукописи і артефакти. Працював професором Львівського і Варшавського університетів, рабином Варшавської хоральної синагоги. Будучи депутатом парламенту, зініціював окреме рішення польського сейму про засудження Голодомору в Україні 1933 року. Він загинув не від рук нацистів, а енкаведистів, які знайшовши ті ж східні рукописи, сприйняли його за шпигуна і вислали в Узбекистан.

Огель на єврейському цвинтарі в Жидачеві (зображення ZAXID.NET)

У Жидачеві першим євреєм був Самсон, королівський податківець, якого скерували в місто 1451 року. Відтоді єврейська громада стала частиною історії міста, формувала його архітектуру і культуру. На старому єврейському кладовищі, найстаріші мацеви з якого датуються XVII ст., відновили два огелі на могилах цадиків. Звідси походять родина хасидського цадика Цві Гірша і Айзека Айхенштайна, які вивчали кабалу.

Колишня гуральня у Берездівцях (фото ZAXID.NET)

А у сусідніх з Роздолом Берездівцях, теж колишньому містечку, євреї жили з XV ст. Колись там була цікава деревʼяна синагога з ґонтом на даху і стінах. Донині збережений лише єврейський цвинтар XVIII ст., колишня гуральня і цікавої архітектурної конфігурації магазин, в якому торгували крамом місцеві євреї.

Стара єврейська крамниця в Берездівцях (зображення ZAXID.NET)

Тиждень єврейської культурної спадщини Львівщини триватиме до 30 травня і познайомить з єврейською історією Дрогобича, Сокаля, Белза, Золочева, Самбора, Добромиля та Стрия. До слова, Львівщина є частиною міжнародного проєкту Jewels Tour, куди входять 7 країн для промоції і збереження єврейської культурної спадщини.