Скандальне випробування для демократії в Німеччині

У Німеччині висловлюють заклик до посилення контролю за фінансовими та бізнесовими зв'язками представників праворадикальних і проросійських партій з Росією та Білоруссю.

Скандал, що виник у зв'язку із затриманням німецького політика з ультраправих кіл Й. Дорнау, не лише розкрив таємні механізми обходу санкцій, але й вказав на насторожуючу тенденцію, що спостерігається у німецькій та європейській демократіях.

Не так давно прокуратура Лейпцига оголосила про підозру депутату парламенту Саксонії від партії Альтернатива для Німеччини (AfD) Йоргу Дорнау у свідомому порушенні санкцій Європейського Союзу. Причиною цього стало незаконне постачання техніки до Білорусі, що здійснювалося через схему обходу європейського ембарго. Хоча в документах зазначалося, що техніка мала бути доставлена до Казахстану, насправді вона потрапила до Білорусі; йдеться про експорт телескопічного навантажувача. Ця операція відбулася ще у 2022 році і є очевидним порушенням німецького закону про зовнішню торгівлю та фінансові операції. Дорнау було затримано після зняття з нього депутатської недоторканності, проте його партійні колеги стверджують, що справа має політичний підтекст.

Тут варто згадати, що це далеко не перший епізод порушень зі сторони Дорнау і тоді однопартійці вважали за краще відхреститися від причетності, щоб уникнути заплямованості, такої недоречної напередодні виборів у Німеччині. Влітку 2024 року парламент Саксонії вже вдавався до штрафування Дорнау на суму понад 20 тисяч євро за приховування інформації та прибутків, пов'язаних із бізнес-діяльністю у Білорусі. Тоді федеральне керівництво AfD заявляло про те, що подібний інцидент шкодить репутації партії.

Безсумнівно, продовження гучної справи з викриттям Йорга Дорнау лише підсилює процес постійної дискредитації партії AfD. Тепер до традиційних поглядів та "цінностей" цього німецького політичного об'єднання можна віднести не лише вимоги про скасування санкцій проти Росії та Білорусі, а й безпосередню участь деяких її членів у схемах ухилення від санкцій. Отже, звинувачення депутата від Саксонії в незаконних експортних операціях лише доповнює картину злочинності та зміцнює сприйняття AfD як політичної сили, яка відстоює інтереси країни-співучасниці в агресії проти України.

Ультраправа політична партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD) виступає як провідна проросійська сила в Німеччині, рішуче протистоячи наданню військової допомоги Україні та підтримуючи ідею скасування санкцій проти Росії. Її погляди ґрунтуються на антиімміграційній, консервативній риториці та євроскептицизмі. Деякі фракції всередині AfD виявляють відкриті расистські, антисемітські та ксенофобські настрої, що пов'язують їх з ультраправими рухами, зокрема, з неонацистськими ідеологіями.

Навесні 2022 року Німецький Федеральний офіс захисту конституції визнав усю партію "Альтернатива для Німеччини" праворадикальною. Однак, це рішення не означає заборону партії, а лише дозволяє спецслужбам розширити свої повноваження в сфері спостереження.

У вересні соціологічні дослідження в Німеччині виявили зростання підтримки проросійської ультраправої політичної сили, яка навіть випередила партію канцлера Німеччини (згідно з даними INSA). Це, безсумнівно, викликає занепокоєння, особливо для країни, яка прагне зберегти принципи європейської єдності та демократичного прогресу.

Звертаючись до інциденту із затриманням Йорга Дорнау, варто також відзначити його тісні бізнес-взаємини з режимом самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Відомо, що цей німецький політик є власником агрокомпанії "Цибулька-Бел", що розташована в одному з білоруських районів. Очевидно, що подальший розвиток цієї скандальної справи та зв'язок представника ультраправої партії AfD з новими епізодами злочинних схем навряд чи покращать імідж партії. Особливо зважаючи на те, що на цибулевих плантаціях, що належать Дорнау, працювали білоруські політв'язні режиму Лукашенка, про що свідчать результати розслідування. Отже, участь представників AfD лише підсилює уявлення про те, що ця політична сила фактично легітимізує авторитарний режим диктатора Лукашенка, а також надає неофіційну підтримку через бізнес-операції. Це є абсолютно неприйнятним і суперечить загальноприйнятій політиці Європейського Союзу.

Небачена раніше кількість санкцій, накладених на Російську Федерацію демократичними державами, безсумнівно, має значний вплив на ослаблення економіки агресора та на хід війни. Проте, цілком зрозуміло, що Кремль активно шукає шляхи обходу цих обмежень, залучаючи російські компанії до використання різноманітних схем, щоб продовжувати свою діяльність і зменшити ефект санкцій. Важливо зазначити, що для реалізації цих схем їм часто потрібна допомога "партнерів", які, заради власної вигоди, готові йти на правопорушення. Це призводить до появи різних механізмів торгівлі через посередників (реекспорт товарів), використання прихованого танкерного флоту Росії або паралельного імпорту, коли товари постачаються без згоди правовласників, а також закупівлі окремих комплектуючих електроніки для подальшого складання заборонених продуктів.

Таких схем за роки війни в Москві створили чимало. Буквально днями раніше федеральна прокуратура Німеччини вже повідомляла про викриття злочинної організації, яка звинувачується у співпраці з російськими підсанкційними організаціями та компаніями. Так, ідеться про значні об'єми незаконних оборудок, здійснених за час повномасштабного вторгнення РФ до України, вони сягають щонайменше 36 млн доларів. Поміж іншого відомо, що товари постачалися до 24 оборонних компаній РФ із використанням для цього підставних фірм. І це також тривожна тенденція.

Після початку військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Німеччина суттєво знизила свою залежність від російських енергоресурсів, що свідчить про її прихильність до демократичних цінностей та принципів вільної Європи. Проте, як ми можемо спостерігати, досі виникають випадки непрямого експорту товарів, які можуть використовуватися з військовою метою, до Росії та Білорусі. Це ставить під загрозу ефективність санкцій, запроваджених Європейським Союзом, а також єдність західного демократичного співтовариства. Крім того, обходження санкцій з боку РФ та Білорусі все частіше відбувається за участю деяких європейських діячів, які дотримуються радикально правих поглядів, що підтверджує інцидент із Дорнау. Ця ситуація вимагає підвищення особистої відповідальності політиків і бізнесменів.

Німецькі політики-демократи вже закликають уряд до посилення моніторингу фінансових і ділових зв'язків своїх колег - представників праворадикальних, проросійських партій, з Москвою та Мінськом. Це, своєю чергою, передбачатиме жорсткіші механізми звітування та перевірки власності, що підлягає декларуванню. Відповідальність же за факти порушення санкційних обмежень має також бути жорсткою і незаперечною, ставши ще й превентивним засобом для подальших порушень. Якщо німецька демократія нарешті не займе тверду позицію проти порушень і порушників, то об'єднана Європа може зіткнутися з загрозою, коли проросійські мережі знову можуть взяти гору. І наслідки цього можуть піти далеко за межі самої Німеччини та мати руйнівний ефект.