Ужгород, яке є одним із найстаріших міст України, розташоване вздовж берегів річки Уж. Його історія налічує понад тисячу років і відображає безліч політичних, культурних та етнічних змін, які відбувалися в Центральній Європі.
Архівні фотографії, що стали доступними для загалу, відкривають перед нами panorama життя міста столітньої давності — в епоху змін імперій, революцій та глобальних конфліктів. Ужгород унікально зберіг свою ідентичність, незважаючи на численні історичні бурі.
Археологічні дослідження підтверджують, що територія сучасного Ужгорода була населена ще в період Х-XI століть. У той час це поселення відігравало важливу роль у стратегічному плані, захищаючи торгові маршрути та кордони. З XI століття місто стало частиною Угорського королівства, а згодом увійшло до складу Австро-Угорської імперії. Розвиток Ужгородського замку і самого міста в XIV столітті пов'язаний з впливовим угорським родом Другетів, які суттєво вплинули на його архітектурний стиль і культурну спадщину.
До початку ХХ століття Ужгород сформувався як регіональний адміністративний і культурний центр Закарпаття, де переплелися слов'янські, угорські, німецькі та єврейські традиції. Архітектура міста поєднувала середньовічні фортифікації, барокові костели та модерні громадські будівлі.
Після розпаду Австро-Угорської імперії в 1918-1919 роках Ужгород став частиною новоутвореної Чехословацької республіки. Цей час став для міста етапом стабільного розвитку, модернізації та культурного розквіту. Відбувався активний прогрес у сферах освіти, друкарства та громадського життя. Особливо цінними є фотографії 1920-1930-х років, які показують Ужгород як європейське місто між двома війнами.
У 1938 році, після Першого Віденського арбітражу, Закарпаття було передано під контроль Угорщини. Ужгород знову потрапив під угорське управління, яке згодом інтегрувалося до складу Третього Рейху. Починаючи з 1941 року, місто виконувало роль тилового пункту, однак у 1944 році фронт наблизився і до його території.
У жовтні 1944 року почалася евакуація угорських військових і цивільних структур, а 27 жовтня Ужгород зайняли радянські війська. У ході відступу було зруйновано кілька мостів через Уж, а частину будівель переобладнано під шпиталі.
Війна спричинила суттєві демографічні та культурні трансформації в місті. Єврейська громада, що складала значну частину населення та займала важливе місце в комерційній і інтелектуальній сферах Ужгорода, була майже повністю знищена. Багато представників інтелігенції виїхали за кордон або потрапили під репресії.
Після закінчення війни Ужгород остаточно став частиною Української РСР. Розпочалася етап радянізації міста: була змінена адміністративна структура, введено радянські закони, а також активізувалася індустріалізація. Архітектурний вигляд Ужгорода також зазнав трансформацій: поряд зі старовинними вулицями виникли нові житлові райони та громадські споруди в стилі радянського модернізму.
OBOZ.UA раніше показував світлини, якою була Вінниця століття тому.
#Євреї #Україна #Революція #Радянський Союз #Історія #Нацистська Німеччина #Угорщина #Австро-Угорщина #Репресії #Екстрена евакуація #Німці #Еміграція #Індустріалізація #Слов'яни #Архітектура #Бароко #Середньовіччя #Підкарпатська Русь #Інтелігенція #Ужгород #Імперія #Червона Армія #Костел #Центральна Європа #Вінниця #Перша Чехословацька Республіка #Уж #Перша Віденська премія #Королівство Угорщина #Ужгородський замок #Сім'я Другетів