Фільм "Відпустка наосліп", за участю Артема Колюбаєва в ролі асоційованого продюсера, незабаром з'явиться в кінотеатрах.

13 березня на екрани вийде новий фільм "Відпустка наосліп". Асоційованим продюсером цієї української романтичної комедії, знятої в умовах війни, виступив Артем Колюбаєв.

11 березня у столичному кінотеатрі "Оскар" в ТРЦ Gulliver відбулася урочиста прем'єра нового фільму. Ця стрічка стала втіленням витривалості українського кінематографа, який продовжує своє зростання, незважаючи на важкі умови війни.

Головну роль у фільмі виконав Даніель Салем, актор і військовослужбовець ЗСУ. Він поділився своїми роздумами про значення відпустки для військових:

"Цей фільм - не просто історія. У ньому закладено багато глибоких сенсів. Військові, повертаючись у відпустку, прагнуть відчути, що вони потрібні. Персонаж Назара для мене саме про це".

Його колега по зйомках, Тетяна Малкова, також поділилася своїми думками:

Прийняти той факт, що я не бачила фільму до його прем'єри, виявилося досить складним. Говорити про нього було нелегко, адже іноді наш минулий досвід навчає нас недовіряти людям і сумніватися в подіях, що відбуваються з нами. Ми прагнемо контролювати все навколо, іноді навіть втручаємося у те, що не потребує нашого втручання. Але я щиро вдячна всій команді, яка допомагає мені повірити в те, що можна навчитися відпускати.

Режисеркою стрічки стала Валерія Фадєєва, для якої це дебютна робота. Сценарій написали Денис Голишев та Юлія Салімовська. Оператором-постановником виступив Володимир Пастух, а художником-постановником - Катерина Шеремет. Особливу атмосферу фільму підкреслює офіційний саундтрек "ВИМОЛИВ", створений Jerry Heil та MONATIK у співпраці з Євгеном Хмарою.

Продюсерську команду фільму склали: креативний продюсер Семен Горов, генеральні продюсери Андрій Ногін і Олексій Лимаренко та асоційований продюсер Артем Колюбаєв.

Це вже пʼятий повнометражний фільм, який продюсує Артем Колюбаєв, і він виходить в широкий прокат у період повномасштабної агресії Російської Федерації. Серед інших важливих стрічок, що з'явилися під час великої війни, можна згадати "Щедрик", "БожеВільні", "Памфір" та "Я працюю на цвинтарі".

"Щедрик" - це історична драма, яка зображає життя трьох сімей різних національностей: українців, поляків та євреїв, об'єднаних спільною трагедією - війною. Після жорстокої репресивної політики СРСР вони стикаються з жорстокістю Третього Рейху. Фільм ілюструє, як музика, зокрема відомий "Щедрик" Миколи Леонтовича, здатна об'єднувати людей навіть у найскладніші часи.

"БожеВільні" — це українська історична драма, створена режисером Денисом Тарасовим, яка заглиблюється в тему репресивної психіатрії в Радянському Союзі. Дія фільму розгортається в 1970-х роках і основана на реальних випадках переслідування дисидентів. Головний персонаж, Андрій Довженко, дізнається, що багато з тих, кого звинувачували в "антирадянській діяльності", насправді не потрапляли до в'язниць, а відправлялися до психіатричних лікарень спеціального призначення, де їм ставили фальшивий діагноз — "повільноплинна шизофренія". Він опиняється в жахливих умовах каральної психіатрії і стикається з вибором: або співпрацювати з КДБ, щоб повернутися до своєї родини, або розкрити правду про дисидентів, які стали жертвами катувань у психіатричних установах.

"Памфір" — це українська драма, створена режисером Дмитром Сухолитким-Собчуком, що оповідає історію чоловіка, який, після багатьох років чесного життя, змушений знову зануритися у світ контрабанди, щоб врятувати свою родину. Стрічка поєднує елементи соціального реалізму з міфологічними аспектами, ілюструючи складність людських рішень та тягар обставин.

"Я працюю на цвинтарі" - це трагікомічна історія, що розповідає про цинічного працівника ритуальних послуг, який займається організацією похоронів, водночас стикаючись із власними внутрішніми переживаннями. Фільм майстерно поєднує елементи чорної комедії та глибокі філософські роздуми на теми смерті, втрати та примирення з минулим.

Незважаючи на війну, українське кіно не зупиняється у своєму розвитку, випускаючи глибокі та значущі фільми, що відображають як історичний, так і сучасний контекст країни. Ці стрічки надихають аудиторію вірити у світле майбутнє.