
Трамп ініціював "торгову війну" з іншими країнами. В Україні зазначають, що ситуація буде "важкою, але не катастрофічною". Сійярто звинуватив Європейську комісію у впровадженні тарифів, які президент США наклав на країни Європейського Союзу.
Яка була реакція на це рішення американського президента в Європі та Канаді?
Сьогодні Віктор Орбан зустрів свого ізраїльського колегу Біньяміна Нетаньягу. У той же день угорський прем'єр-міністр підписав рішення уряду, яке ініціює процес виходу Угорщини з Міжнародного кримінального суду, розташованого в Гаазі.
Усе найзначніше та захоплююче за четвер, 3 квітня – у дайджесті "Європейської правди".
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб з легкістю отримувати дайджести та інші важливі та цікаві новини.
2 квітня президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про початок тарифної, або "торгової" війни одночасно з усіма державами світу, запровадивши мита від 10% до 50% на імпорт до США залежно від країни походження.
На зустрічі, яка отримала назву "Повернемо багатство Америки", він оголосив 2 квітня "Днем визволення Америки" та акцентував увагу на своєму намірі оберігати країну від імпорту товарів з-за кордону.
"Іноземні лідери крали наші робочі місця, іноземні шахраї розграбували наші заводи, а іноземні стерв'ятники розірвали на шматки нашу колись прекрасну американську мрію", - пояснив свою логіку президент США.
Президент Трамп своїм указом запровадив національний надзвичайний стан у зв'язку з дефіцитом у зовнішній торгівлі США.
Оголошення Трампа стосується країн практично з усього світу, за винятком декількох держав, серед яких - Росія. У Білому домі сказали, що Росія залишилася поза увагою, оскільки американські санкції вже "унеможливлюють будь-яку значущу торгівлю".
Країни Європейського Союзу матимуть можливість застосовувати митний тариф у розмірі 20% на свої товари, що експортуються до Сполучених Штатів.
Окремі держави матимуть лише стандартну ставку у 10%. Серед них можна виділити такі країни, як Велика Британія, Сінгапур, Бразилія, Австралія, Нова Зеландія, Туреччина та Україна.
Дональд Трамп встановив митні тарифи, що перевищують 30%, для чотирьох кандидатів на членство в Європейському Союзі.
Зокрема, для Сербії ставка мита становитиме 37%, для Боснії – 35%, для Північної Македонії – 33%, а для Молдови – 31%.
The Guardian повідомляє, що тарифи, введені Трампом, вплинули навіть на незаселені острови поблизу Антарктиди.
Прогнозується, що основна процентна ставка стартує 5 квітня, а спеціальні та значно більш широкі тарифи на 60 "найгірших порушників" зі США впровадять 9 квітня.
Також глава держави повідомив, що Сполучені Штати введуть "25% мита на всі імпортні автомобілі". Ці тарифи почали діяти майже одразу, о півночі 3 квітня.
Для зменшення тарифів, як вказав міністр торгівлі США Говард Лутнік, країнам-партнерам Америки по всьому світу необхідно буде адаптувати свої регуляції та забезпечити більший обсяг імпорту товарів з США.
"Основне питання полягає в тому, чи готові вони купувати нашу сільськогосподарську продукцію. Чи зможуть вони ставитися до нас чесно? Чи є у них можливість проявити справедливість? І з часом ми отримаємо позитивну відповідь. Продукція з Америки буде користуватися більшим попитом на міжнародному ринку", - зазначив він.
Тим часом чотири республіканці в Сенаті США приєдналися до демократів у середу, щоб висловити рідкісний двопартійний докір президенту Дональду Трампу щодо його торговельної політики.
Сенат прийняв резолюцію 51 голосом проти 48, спрямовану на блокування запропонованих адміністрацією Трампа тарифів на канадський імпорт.
Проте варто зазначити, що наслідки голосування в Сенаті можуть виявитися переважно символічними.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала оголошені 2 квітня Дональдом Трампом нові тарифи "серйозним ударом по світовій економіці" і заявила, що Європейський Союз готовий дати відповідь.
"Ми вже завершуємо роботу над першим пакетом контрзаходів у відповідь на тарифи на сталь. І зараз ми готуємося до подальших контрзаходів, щоб захистити наші інтереси і наш бізнес, якщо переговори проваляться", - заявила фон дер Ляєн.
Німеччина і Франція закликають до більш рішучої відповіді Євросоюзу на американські тарифи.
Основні країни ЄС критикують рішення Дональда Трампа.
Прем'єр-міністр Франції Франсуа Байру охарактеризував нові тарифи, введені президентом США, як катастрофічні для глобальної економіки та самих Сполучених Штатів.
Французький лідер Емманюель Макрон висловив занепокоєння, що введення тарифів з боку Сполучених Штатів "призведе до зниження добробуту американців", і закликав бізнеси утриматися від інвестування в США.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц висловив думку, що рішення Дональда Трампа є "глибоко помилковим" і справляє негативний вплив на глобальну вільну торгівлю.
Він наголосив, що це є "агресією проти торговельної системи, яка сприяла процвітанню у всьому світі, що саме по собі вважається досягненням США".
Прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні висловила свою думку, зазначивши, що "цей захід є неправильним і не приносить жодної вигоди для жодної зі сторін, які беруть участь".
За попередніми "найобережнішими оцінками", втрати Польщі від американських тарифів можуть сягати понад $2,6 мільярда, заявив прем'єр-міністр Дональд Туск.
У Швеції виступили з ініціативою щодо "європейського відродження" через тарифні заходи Трампа, тоді як Австрія закликає ЄС вжити відповідних тарифних заходів проти республіканських штатів Америки.
В Норвегії висловлюють думку, що тарифні рішення Трампа можуть суперечити нормам НАТО.
Прем'єр-міністр Канади Марк Карні повідомив, що його уряд готовий відповісти на оголошені президентом США Дональдом Трампом мита, вживаючи контрзаходів. Він анонсував введення 25%-их мит на автомобілі, що імпортуються з США.
Крім того, він пообіцяв підтримку постраждалим працівникам.
"Наші давні зв'язки, що характеризувалися постійним поглибленням інтеграції зі Сполученими Штатами, завершилися. Восьмидесятирічний етап, коли США виконували функцію глобального економічного лідера, ... підійшов до кінця", - зазначив Карні.
Канада також оголосила про посилення своїх торгових зв'язків з Німеччиною.
Іспанія оголосила про впровадження амбітного багатомільярдного програми, спрямованої на захист своєї економіки від тарифів, запроваджених Трампом.
Литва виплатить 20 млн євро експортерам, які постраждають від тарифів Трампа. Румунія також обіцяє підтримку своєму бізнесу.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що через введені Дональдом Трампом тарифи буде "складно, але не критично".
Китай охарактеризував тарифну війну, ініційовану Трампом, як "метод залякування" і заявив про намір чинити опір.
"Сполучені Штати розробили так звані "взаємні тарифи" на основі суб'єктивних і односторонніх оцінок, що суперечить правилам міжнародної торгівлі і завдає серйозної шкоди законним правам та інтересам відповідних сторін", - йдеться в заяві Міністерства торгівлі Китаю.
Міністр фінансів Сполучених Штатів закликав країни світу уникати посилення торгових конфліктів.
"Залиштеся спокійними, прийміть ситуацію такою, якою вона є, і спостерігайте за наслідками. Адже якщо ви відреагуєте, це призведе до ескалації", - зазначив Скотт Бессент у середу, незабаром після того, як Дональд Трамп оголосив про початок тарифної війни.
Білий дім оголосив, що тарифи залишатимуться чинними доти, "доки президент Трамп не визначить, що загроза, пов'язана з торговельним дефіцитом і невзаємним ставленням, що лежить в його основі, буде задоволена, вирішена або пом'якшена".
Мита Дональда Трампа надали ультраправим Європи можливість вдарити по Єврокомісії і урядам своїх країн. Слід зауважити, що представники адміністрації американського президента неодноразово публічну підтримували європейських ультраправих.
Лідер ультраправої партії в Іспанії розкритикував уряд та Європейський Союз у зв'язку з новими тарифами, введеними США.
Зокрема, голова іспанської ультраправої політичної сили Vox Сантьяго Абаскаль висловив звинувачення на адресу президенки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, прем'єра Іспанії Педро Санчеса та лідера консервативної Народної партії Альберто Нуньєса Фейхоо, зазначивши їхню нездатність відстояти інтереси іспанців.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Брюссель несе відповідальність за рішення президента США Дональда Трампа ввести нові високі митні тарифи на країни Європейського Союзу.
"Єврокомісія мала займатися переговорами! В них був цілих два з половиною місяці на це," - зауважив Сійярто.
У Німеччині, тим часом, підтримка ультраправих практично досягла рівня популярності консервативних партій.
Згідно з опитуванням компанії infratest dimap, рейтинг ХДС/ХСС, що перемогла на нещодавніх парламентських виборах, упав до 26%, що є найнижчим рівнем з жовтня 2022 року.
Водночас ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" зафіксувала новий рекорд, досягнувши 24% підтримки. Різниця в рейтингах між політичними силами не перевищує похибку в 2 відсоткові пункти.
У столиці США оголосили про прибуття української делегації.
Про це, зокрема, повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент, який веде переговори про українські надра.
"На мою думку, українська команда приїде або наприкінці цього тижня, або на початку наступного," - зазначив Бессент.
Він зазначив, що у США вважають "цю угоду надзвичайно важливою як для американців, так і для українців, а також для стабілізації мирного процесу".
А вчора, за даними Reuters, спецпосланець глави Кремля Владіміра Путіна Кирил Дмитрієв зустрівся з американськими посадовцями у Вашингтоні на тлі зусиль адміністрації Трампа досягти припинення вогню в Україні.
Дмитрієв став першим високопосадовцем з Росії, який відвідав Сполучені Штати з офіційним візитом після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Спеціальний представник президента Росії оголосив, що він знаходиться у Вашингтоні з метою "відновлення зв'язку" з американською стороною.
Дмитрієв сказав, що відновлення діалогу - поступовий процес, але "кожна зустріч, кожна відверта розмова дозволяє рухатися вперед".
До речі, в "коаліції рішучих" вирішили, що одному з їхніх представників також доведеться в якийсь момент вести переговори з Росією. Про це, зокрема, повідомив фінський президент Александр Стубб.
Сьогодні, напередодні зустрічі міністрів країн-членів НАТО у Брюсселі, державний секретар США Марко Рубіо підкреслив, що необхідно зміцнити НАТО.
У столиці Бельгії, до речі, знаходиться кореспондент "Європейської правди".
Рубіо висунув непохитну вимогу до всіх країн НАТО виділяти 5% свого ВВП на оборонні потреби, підкресливши, що США також мають намір дотримуватися цього курсу.
Варто підкреслити, що 5% ВВП, виділені на оборону, є значним показником. Нагадаємо, що ще кілька років тому переважна більшість країн Європи, які є членами НАТО, навіть не виконували мінімальне зобов'язання у 2% від свого національного валового внутрішнього продукту (ВВП).
Очільник американського зовнішньополітичного відомства підкреслив, що Сполучені Штати пріоритизують оборону і розраховують від європейців такого же підходу.
При цьому державний секретар США наполягає, що Сполучені Штати лишаються у складі НАТО.
"Президент Сполучених Штатів однозначно підкреслив свою підтримку НАТО, зазначивши, що ми маємо намір залишатися в цьому альянсі", - зазначив він, додавши, що вважає інші погляди "панікою".
Європейські союзники висловлюють занепокоєння через ряд сигналів, які вказують на зменшення інтересу США до НАТО та його оборонних зобов'язань.
Серед важливих новин цього тижня слід відзначити статтю в The Washington Post, яка розкриває деталі секретної стратегії Пентагону. У документі зазначено, що Сполучені Штати вивчають лише один сценарій свого військового втручання у випадку агресії з боку ворожої країни проти своїх союзників. Цей союзник не є країною-членом НАТО, а Тайвань, який планується захищати у разі нападу з боку Китаю.
У документі також вказується, що це призводить до підвищення ймовірності агресії з боку Росії проти Європи, проте жодних рішень для вирішення цієї проблеми не пропонується. Варто зазначити, що генеральний секретар НАТО підкреслив, що Російська Федерація залишиться загрозою для альянсу, навіть якщо буде досягнуто мирної угоди з Україною.
Та заспокійливі заяви представників США та НАТО держави-союзники не сприймають як безумовний факт. Навпаки, є дані, що ключові держави Європи вже працюють над планом поступової заміни США.
Європейці усвідомлюють, що не здатні швидко компенсувати військову силу Сполучених Штатів, тому готові вжити будь-яких заходів, щоб на певний період залишатися під їхнім захистом.
Досліджуючи можливі варіанти розвитку ситуації в НАТО та зусилля керівництва Альянсу, спрямовані на уникнення найгірших наслідків, ознайомтеся з матеріалом редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка, що написаний з Брюсселя. Чи готова Європа йти на компроміси, аби зберегти участь США в НАТО?
Тим часом, держави-члени Альянсу продовжують оголошувати про кроки з посилення обороноздатності.
Наприклад, прем'єр-міністр Греції представив подробиці нової великомасштабної оборонної системи під назвою "Щит Ахілла".
Румунія проводить перевірку сховищ. Аудиторська палата Румунії виявила, що кількість укриттів для цивільного захисту в країні є надзвичайно обмеженою і вони знаходяться в незадовільному стані.
За даними Reuters, німецькі військові вперше замовили дрони-камікадзе.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу прибув до Будапешта рано-вранці у четвер попри ордер Міжнародного кримінального суду, а вдень його зустрів угорський прем'єр Віктор Орбан з з військовими почестями.
Орбан надіслав запрошення Нетаньягу в листопаді минулого року, одразу після того, як Міжнародний кримінальний суд видалив ордер на його арешт через підозри у скоєнні військових злочинів у Газі.
Очільник уряду Угорщини пообіцяв не виконувати ордер, незважаючи на те, що Угорщина є членом суду.
Сьогодні угорський уряд, за інформацією керівника апарату прем'єра Гергея Гуяша, розпочинає процес виходу з Міжнародного кримінального суду, керуючись національною конституцією та міжнародними правовими нормами.
Невдовзі Віктор Орбан затвердив урядове рішення, що ініціює процес виходу держави з Міжнародного кримінального суду, розташованого в Гаазі.
Він зазначив, що в останній час цей суд вже не є безстороннім, а перетворився на "суд політичних інтересів".
Він зазначив, що "був прем'єр-міністром, який підписав документ про приєднання до Міжнародного кримінального суду" у 2001 році, а тепер буде тим, хто вийде з нього.
У свою чергу, Нетаньягу охарактеризував вихід Угорщини з Міжнародного кримінального суду як відважний крок, назвавши цю інституцію "корумпованою організацією", що "ставить під загрозу демократію".
"Ви стали першою країною, яка відкинула цю гниль... Ви показали неймовірну відвагу перед лицем антисемітизму," - зазначив він.
В Міжнародному кримінальному суді закликають Угорщину утриматися від участі.
В Ірландії критикують Угорщину за прийом ізраїльського прем'єра, а канцлер Німеччини Олаф Шольц, який залишає посаду, каже, що "не може уявити" арешт Нетаньягу в Німеччині.
Незважаючи на ордер на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю, виданий Міжнародним кримінальним судом, Шольц не прогнозує, що лідера ізраїльського уряду затримають під час його поїздки до Німеччини.
Зазначимо, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) також видав ордер на затримання президента Росії Владіміра Путіна.
Розвідка та аналітики Північноатлантичного альянсу вважають, що російські війська не мають помітного шансу на прорив лінії оборони ЗСУ.
Цю інформацію озвучив високопосадовець Альянсу під час бесіди з журналістами на міністерській зустрічі НАТО, повідомляє кореспондент "Європейської правди" з Брюсселя.
Високопосадовець НАТО повідомив, що Росія продовжує збільшувати запаси ракет для нових атак на Україну.
Данія оголосила про запуск нового пакету підтримки для України, який оцінюється майже в 1 мільярд доларів.
"Я вірю, що наша підтримка стане прикладом для інших партнерів, щоб вони також збільшили свою допомогу," - зазначив міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен.
У той же час влада країни активізувалася на тлі зазіхань Дональда Трампа на Гренландію. Прем'єрка країни Метте Фредеріксен наразі перебуває з візитом на острові. Там вона учергове відкинула претензії США на Гренландію, залишивши відкритою можливість співпраці для зміцнення безпеки острова.
"Не можна анексувати інші країни", - наголосила вона.
Польща надала Україні додаткові 5 тисяч терміналів Starlink для міст, що знаходяться поблизу фронту, тоді як у Чехії повідомляють про регулярні поставки боєприпасів в Україну, які триватимуть до вересня.
Грузія зменшила тривалість безвізового перебування українських біженців до одного року.
На центральній площі Амстердама спалахнуло авто. Підозрюють спробу суїциду.
В Австрії затримали водія мікроавтобуса, в якому перебували українці, після того як транспортний засіб потрапив у фатальну аварію.
Прихильники засудженої Ле Пен організовують акцію в Парижі на її користь.
Уряд Болгарії пережив вотум недовіри.
Іспанія офіційно закрила програму "золотих віз".
В Польщі повідомили, що за кібератакою на партію Туска стоять угруповання з Росії та Білорусі.
Венс: Маск залишиться "другом і радником" Трампа після завершення роботи в DOGE.
#Альтернатива для Німеччини #Німеччина #Ультраправа політика #Європа #Друга Польська Республіка #Демократія #Арештуйте. #Україна #Республіканська партія (США) #Дональд Трамп #Китай (регіон) #Білий дім #Бізнес #Росія #Туреччина #Сполучені Штати #Литва #Прем'єр-міністр #Канада #Президент (державна посада) #НАТО #Міністерство закордонних справ (Україна) #Володимир Путін #Північна та Південна Америка #Сенат Сполучених Штатів Америки #Вашингтон, округ Колумбія #Ізраїль #Консерватизм #Франція #Угорщина #Машина. #Біньямін Нетаньяху #Північна Македонія #Європейський Союз #Віктор Орбан #Урсула фон дер Ляєн #Європейська комісія #Брюссель #Еммануель Макрон #The Washington Post #Канцлер Німеччини (1949 - дотепер) #Міжнародна космічна станція #Економіка #Християнсько-демократичний союз Німеччини #Міністерство закордонних справ #Іспанія #Дональд Туск #Гаага #Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки #Міжнародний кримінальний суд #Валовий внутрішній продукт #Імпорт #Мито (податок) #Християнсько-соціальний союз у Баварії #Міжнародна торгівля