У Чехії запрацював музей в приміщенні колишньої фабрики Шиндлера.

Згідно з інформацією, яку надає АР, цю новину розповсюджує Укрінформ.

У 1938 році нацистський режим конфіскував текстильну фабрику, що належала єврейським підприємцям Лев-Беєру, перетворивши її на підрозділ концентраційного табору Гросс-Розен, де почали виготовляти боєприпаси.

У музеї відкривається можливість зануритися в історію Оскара Шиндлера, його дружини Емілії, родини Лев-Беєр, а також ознайомитися зі свідченнями тих, хто пережив жахи Голокосту. Крім того, тут є спеціальні зали для виставок, лекцій, кінопоказів і концертів, а також затишна кав'ярня.

Наразі музей відкривається лише за особливої нагоди і зосереджується на освітніх заходах.

Ініціатором проєкту був нащадок колишніх власників Даніель Лев-Беєр. У 2019 році він заснував фонд Arks Foundation, щоб викупити об'єкт і перетворити його на музей. Кошти для музею виділив регіональний уряд, а ЄС надав грант.

На сьогоднішній день на об'єкті здійснюються реставраційні роботи. Зокрема, в офісі Шиндлера планується створення інформаційного центру, а також у казармах військ СС, які забезпечать додаткові виставкові площі. Крім того, роботи проводяться в будівлі "Ковчег Шиндлера", де проживали і працювали єврейські в'язні.

Оскар Шиндлер з'явився на світ у сусідньому містечку Світаві, що на той час належало до Судетської області Чехословаччини. У 1939 році він переїхав до Кракова, де став власником заводу, що спеціалізувався на виробництві емалі та боєприпасів. Шиндлер залучив до роботи євреїв, які проживали в краківському гетто. Проте, незабаром гетто було ліквідовано, а його мешканців вбили або ж депортували до концтабору Плашув. Коли постало питання про переведення всіх в'язнів до Аушвіцу, Шиндлер, використовуючи хабарі та свої зв'язки, зміг домогтися переведення не тільки своїх працівників, але й їхніх родин на інше своє підприємство – військовий завод у Брненці.

Коли транспорт із 300 жінками був перенаправлений в Аушвіц, Шиндлеру вдалося домогтися їхнього звільнення. Меморіальний центр Голокосту в Єрусалимі "Яд Вашем" заявив, що це єдиний відомий випадок, "коли такій великій групі людей було дозволено вийти живими, поки газові камери ще працювали".

А Емілія Шиндлер у січні 1945 року врятувала понад 100 єврейських в'язнів, які прибули на сусідню залізничну станцію в опечатаних вагонах для худоби.

У травні 1945 року Оскар Шиндлер був нагороджений перснем, виготовленим із золотого зуба одного з врятованих ним євреїв. Ця пам'ятна річ стала символом вдячності і на ній були викарбувані слова з Талмуду на івриті: "Хто рятує одне життя, той рятує весь світ".

У 1993 році інститут "Яд Вашем" надав звання Праведників народів світу Емілії та Оскару Шиндлерам за їхній героїчний вчинок у порятунку євреїв під час Голокосту.

Історію Оскара Шиндлера розповів голлівудський режисер Стівен Спілберг у своєму оскароносному фільмі "Список Шиндлера".

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про звільнення кількох представників наглядової ради Меморіального музею Голокосту в США, серед яких виявився і чоловік колишньої віцепрезидентки Камали Гарріс — Даг Емгофф.