У Львівському театрі опери та балету презентували нову версію "Набукко", яка стала знаковим святом на честь ювілею Тадея Риндзака.

У Львівській національній опері відбулась прем'єра нової постановки опери "Набукко" Джузеппе Верді. Її присвятили 85-річчю народного художника України Тадея Риндзака. У театрі наголошують, що історія про владу, віру, відповідальність і прагнення до свободи навіть майже два століття потому звучить напрочуд актуально.

Опера "Набукко", написана Джузеппе Верді в 1842 році, принесла йому міжнародну славу. Сюжет твору базується на біблійній історії про те, як єврейський народ став жертвою вавилонського царя Набукко. Проте нова інтерпретація, представлена Львівською національною оперою, виходить за рамки історичних подій і порушує актуальні питання, що залишаються важливими сьогодні: загроза безмежної влади, насильство, завоювання, а також особиста відповідальність, віра і прагнення до свободи.

Тадей Риндзак займає посаду головного художника театру з 1991 року.

Режисер-постановник, народний артист України Василь Вовкун пропонує прочитати "Набукко" як історію про логіку імперського мілітаризму - прагнення підкорювати, силою вирішувати долі інших народів і ставити владу вище за людське життя.

"Опера Верді сьогодні сприймається не лише як музичний артефакт XIX століття, а як важливий сигнал сучасності, що свідчить про те, що природа війни залишається незмінною. Той, хто прагне захопити чужі землі, врешті-решт втрачає свою власну свободу," - підкреслив Василь Вовкун.

За його словами, у постановці мілітаризм постає не як видовищність війни, а як психологія влади, заснована на силі, завоюванні, безкарності та самозвеличенні, що веде до краху, усвідомлення власної вини та покаяння.

Музичне оформлення вистави здійснює диригент-постановник Мирон Юсипович. Він вважає, що "Набукко" є твором, де велич історичної драми тісно переплітається з особистими емоціями персонажів.

""Набукко" говорить про владу, амбіції, віру, відповідальність і свободу. Але водночас - про людей, які опиняються всередині цих великих історичних процесів. Прагнення одних до влади ламає долі інших. Особисті почуття стають частиною масштабного конфлікту, а людина постійно постає перед вибором: підкоритися страху чи зберегти власну гідність і свободу", - говорить диригент.

Окреме місце у виставі займає образ Захарії - духовного лідера, який попри випробування не відмовляється від своїх переконань. Його сольні номери та масштабні хорові сцени перетворюють особисту історію на голос цілого народу.

Хор займає одну з ключових ролей у "Набукко". Як зазначає хормейстерка та постановниця Ірина Коваль, цей елемент вистави не лише доповнює сценічні події, а й служить провідником сюжету, втілюючи голос народу — його страждання, надії, бажання свободи та внутрішню силу.

Сценографічну концепцію даної вистави розробив провідний художник театру, заслужений художник України Тадей Риндзак, чия тривала творчість займає важливе місце в історії Львівської опери та українського театрального мистецтва.

Основою сценографії є конфлікт між темрявою і світлом. За концепцією Тадея Риндзака, сценічний простір поступово формується навколо символу світла, яке пробивається через морок.

Тадей Риндзак працює в театрі з 1967 року

"Для мене суттєво, аби глядач відчув: істина існує, і віра в неї має величезну силу. Опера 'Набукко' нагадує, що за злочини і насильство завжди доводиться відповідати, а навіть у найтемніші періоди зберігається шанс на світло, свободу і відновлення справедливості", - висловлює Тадей Риндзак.

Художник-сценограф народився 26 вересня 1941 року в місті Болехів Івано-Франківської області. З лютого 1967 року працював у Львівському академічному театрі опери і балету імені Івана Франка (зараз - імені Соломії Крушельницької) художником-декоратором, з 1978 року - художником-постановником вистав. Працював у театрі разом із молодшим братом Михайлом, який пішов з життя у 2022 році.

Протягом більше ніж півстоліття своєї творчої кар'єри, він створив сценографію для близько 70 постановок у Львівському театрі опери та балету, а також у театрах Києва та Донецька. Серед його робот виступають такі опери, як "Чарівна флейта" Моцарта, "Севільський цирульник" Россіні, "Набукко", "Ріголетто", "Травіата", "Аїда" Верді, "Тоска", "Мадам Баттерфляй" Пуччіні, "Сільська честь" Масканьї, "Паяци" Леонкавалло, "Мойсей" Скорика, а також численні балети, включаючи "Даремна обережність" Гертеля, "Коппелія" Деліба, "Кармен-сюїта" Бізе-Щедріна, "Лілея" Данькевича, "Повернення Баттерфляй" Пуччіні - Скорика та інші, які досі займають місце в репертуарі Львівської національної опери.

Нова інтерпретація "Набукко" об’єднує величність музики Верді з сучасними театральними елементами, торкаючись тем, які залишаються важливими майже два століття.

Наступна вистава відбудеться 10 жовтня.