У Німеччині розпочнеться судовий процес проти столітнього охоронця концтабору Заксенгаузен.

Колишній охоронець нацистського табору Заксенхаузен, розташованого в німецькому Оранієнбурзі під час Другої світової війни, постане перед судом за підозру у сприянні "підступним убивствам" тисяч ув'язнених. Цей табір, відомий своїми газовими камерами та жахливими медичними експериментами, слугував зразком для Освенцима. Грегор Форманек працював у Заксенхаузені протягом двох років. Про це повідомляє Daily Mail.

Форманек з території Майн-Кінциг у німецькій федеральній землі Гессен раніше отримав статус недієздатності від регіонального суду на основі висновків експертів.

Згідно з інформацією, наданою місцевими засобами масової інформації, фахівець визнала колишнього есесівця непридатним для служби через його літній вік та ймовірні проблеми із психічним і фізичним здоров'ям.

Проте, нещодавно вищий земельний суд скасував це рішення, реагуючи на апеляцію прокуратури та адвоката Ганса-Юргена Ферстера, що представляє інтереси співпозивачів у цій справі. Суд у Франкфурті встановив, що висновок експерта не ґрунтувався на "достатніх фактичних даних".

Столітнього Грегора Форманека звинувачують у допомозі в убивстві 3322 людей у Заксенгаузені, де він працював з липня 1943 року до лютого 1945 року. Історики оцінюють, що через цей концтабір пройшло близько 200 000 ув'язнених, з яких 30 000 загинули, не враховуючи радянських в'язнів.

Справу було повернуто до земельного суду Ханау в німецькій землі Гессен для ухвалення нового рішення щодо Форманека після того, як судді вищої інстанції відмовилися самостійно порушувати справу проти колишнього охоронця СС.

Десятиліттями Форманек залишався непоміченим у своїй скромній квартирі поблизу Франкфурта, поки журналісти не виявили його минулого року. Проте екс-охоронець табору досі не коментує звинувачення, які були висунуті проти нього. Скомпрометуючі матеріали з Федерального архіву та архіву Штазі проливають світло на його страшну історію.

Форманек з'явився на світ у Румунії в родині кравця, який розмовляв німецькою. 4 липня 1943 року він приєднався до СС і став членом охоронного батальйону Заксенхаузен, розташованого в Бранденбурзі. У одному з документів Штазі зафіксовано, що Форманек "продовжував здійснювати вбивства ув'язнених".

Служба Грегора Форманека в якості охоронця СС підтверджена документами Головного управління кадрів СС. Проте в своєму резюме він зазначав, що його просто "викликали до армії".

Після закінчення війни Форманек потрапив під арешт Червоної Армії та отримав 25 років ув'язнення за вироком радянського військового трибуналу за звинуваченнями у шпигунстві та злочинах проти людства.

Після десяти років ув'язнення він вирішив почати нове життя у Західній Німеччині, де спокійно жив, заробляючи на життя як вантажник.

На користь обвинувачення давали свідчення також колишні в'язні табору Заксенгаузен. Серед них був 90-річний Юрек Шарф, який пережив Голокост. Коли Юреку було лише десять років, його разом із матір'ю та тіткою депортували до Равенсбрюка. Пізніше його перевели до Кенігс-Вустергаузена, де в лютому 1945 року померла його мати, а згодом він опинився в Заксенгаузені.

"Я знаходився в лікарняному блоці в Заксенхаузені разом із батьком і дядьком, коли мені загрожувала страта. Ми провели кілька годин в очікуванні на виконання вироку, але зрештою нас звільнили," — поділився згадками Шарф у розмові з німецькою газетою Bild, згадуючи про своє визволення в квітні 1945 року, коли йому було всього 12 років.

За словами свідка, під час відступу від Червоної армії, солдати СС забрали з собою ув'язнених з Заксенгаузена. Їх змусили пройти через тривалий "марш смерті", з метою загнати на баржі і потопити в Балтійському морі, аби знищити всі докази своїх злочинів. Шарф став свідком того, як одного з його дядьків побили до смерті, а іншого застрелив охоронець СС.

Оглядаючи резюме Форманека, Шарф відзначив у розмові з Bild: "Він не згадує про Заксенгаузен. Охоронці СС принижували та завдавали нам фізичних ушкоджень у концентраційних таборах. Вони не сприймали нас як людей".

Заксенгаузен було створено в 1936 році з метою утримання впливових політичних в'язнів. Цей табір слугував місцем, де нацисти вдосконалювали свої методи вбивства, які згодом були адаптовані та застосовані для знищення численних людей у великих і відомих таборах смерті, таких як Освенцим. На його воротах красувався зловісний девіз "Праця звільняє".

У період із 1936 до 1945 року в таборі Заксенгаузен утримували понад 200 000 осіб, включно з євреями, ромами, свідками Єгови, супротивниками нацистського режиму і представниками ЛГБТ.

Десятки тисяч людей загинули там від примусової праці, вбивств, медичних експериментів, голоду і хвороб, перш ніж табір був звільнений радянськими військами. У різний час у Заксенгаузені утримувалися Степан Бандера, Яків Джугашвілі (син Сталіна), Олег Ольжич і Курт Шушніг, колишній федеральний канцлер Австрії. До 1950 року був "Спецтабором № 7" НКВС СРСР.

Нагадаємо, Німеччина докладає всіх зусиль, щоб притягнути до відповідальності останніх колишніх нацистських військових злочинців, які вижили. Однак останніми роками, оскільки час спливає, багато справ було припинено через смерть обвинувачених або їхню фізичну нездатність постати перед судом. Раніше стало відомо, що в серпні Федеральний суд Німеччини залишив чинним обвинувальний вирок 99-річній Ірмгард Фюрхнер за співучасть у вбивстві, скоєному нею у зв'язку з роботою друкаркою в нацистському концентраційному таборі в останні два роки Другої світової війни. Неявка Фюрхнер на відкриття судового процесу 2021 року зробила її, у віці 96 років, найстарішим утікачем у світі, що спонукало суддів видати ордер на її арешт.