В Польщі відбулися перші дебати, в яких взяли участь усі кандидати: прозвучало чимало контроверсійних висловлювань.

Закони про аборти, політика в сфері житла, питання міграції та оборонні аспекти - ось які теми обговорювалися під час дебатів, організованих газетою Super Express, де вперше зібралися всі кандидати на пост президента. Дискусії стали напруженими через спірні висловлювання Гжегожа Брауна та Мацєя Мацяка. У відповідь на слова Брауна, Магдалена Беят оголосила про намір звернутися до прокуратури.

Дебати, організовані виданням Super Express, стали першими у цій виборчій кампанії, де взяли участь всі 13 зареєстрованих претендентів на пост президента. Формат заходу також був новим: кожен кандидат ставив одне питання трьом обраним ним учасникам, двох з яких він вибирав сам, а третій визначався шляхом жеребкування. У другій частині дебатів учасники мали 90 секунд для підсумовування сказаного та висловлення своїх заяв.

Серед питань, які кандидати обговорювали з конкурентами, були такі теми, як міграційна політика, забезпечення безпеки, включаючи витрати на оборону та призов до армії, житлова ситуація, запровадження євро в Польщі, законодавство щодо абортів та стосунки між державою і церквою.

Кандидат від партії "Право і справедливість" (ПіС) Кароль Навроцький прокоментував свою позицію щодо кадастрового податку. "Я стану вашим захисником у питанні кадастрового податку. (...) Це також є частиною моїх зобов'язань у податковій угоді з громадянами Польщі," - сказав Навроцький на зустрічі з виборцями. Він підкреслив, що необхідно контролювати ситуацію з власністю, коли йдеться про десятки квартир. У відповідь кандидатка від "Лівиці" Магдалена Бєят критикувала його, стверджуючи, що він не розуміє суті питання. Вона пояснила, що податок на третю квартиру допоможе змінити сприйняття квартир як фінансових інвестицій. "Ви говорите безглузді речі, адже більшість людей не володіє трьома або більше квартирами," - додала вона.

Кшиштоф Становський, журналіст, висловив критику на адресу кандидата в президенти Рафала Тшасковського, звинувативши його в непослідовності щодо питання мігрантів на польсько-білоруському кордоні. "Я не зрозумів, коли ми перестали приймати тих, кого потрібно підтримувати, і почали вважати їх агресорами", – зазначив Становський. У відповідь Тшасковський підкреслив, що проявляти емпатію до людей не суперечить жорсткій позиції щодо охорони кордонів.

Марек Якуб'як (член групи "Вільні республіканці") запитав Тшасковського, чи підпише він на посаді президента закони, що лібералізують законодавство про аборти, закон про цивільне партнерство і рішення, що дозволяють гомосексуальним парам всиновлювати дітей. Кандидат "Громадянської платформи" повторив, що він виступає за право на аборт до 12 тижня вагітності. Він додав, що також виступає за закон про цивільне партнерство.

Питання закону про аборти також підняла Бєят, яка запитала кандидата від "Конфедерації" Славоміра Менцена, чи повинна 14-річна дівчинка, зґвалтована своїм дядьком, мати право перервати вагітність. Менцен відповів, що такі випадки трапляються приблизно раз на рік. За його словами, для того, щоб вони траплялися рідше, не можна масово впускати мігрантів з Азії чи Африки, як це, на його думку, робить нинішня влада. Він також заявив, що чинний закон про аборти в Польщі допускає ситуацію, коли в лікарні в Олесниці було вбито дитину на дев'ятому місяці вагітності. Бєят зазначила, що дівчину, про яку вона говорила, зґвалтував її дядько, а не мігрант. Посилаючись на ситуацію в Олесниці, вона зазначила, що вагітність можна було перервати раніше, але лікарі брехали пацієнтці протягом половини вагітності. "Дитина, яка б народилася, страждала на крихкість кісток 2-го типу і померла б через кілька днів після народження в жахливих муках", - додала вона.

Становський звернувся до спікера Сейму та кандидата від "Третього шляху" Шимона Головні з питанням про зміни в його поглядах на запровадження євро в Польщі. За його словами, нещодавно Головня був прихильником цієї ідеї, але під час виборчої кампанії він переглянув свою позицію. Спікер Сейму акцентував увагу на тому, що запровадження євро не є безумовним рішенням, а радше зобов'язанням, яке Польща прийняла під час вступу до Європейського Союзу. Він зазначив, що для переходу на цю валюту необхідно дочекатися відповідних умов, які, за його словами, змінилися з моменту його попередніх висловлювань. "Ми повинні відкласти введення євро до того часу, поки наша економіка і конкурентоспроможність не дозволять це. Наразі така можливість відсутня, і це остаточне рішення," - підкреслив Головня.

Головня та Андріан Зандберг з партії "Разом" звинуватили Тшасковського в блокуванні рішень, що мають на меті запобігти формуванню Державної скарбниці відповідно до партійного розподілу. У відповідь кандидат від "Громадянської платформи" зазначив, що Головні легко уникають відповідальності за дії уряду, критикуючи його з вигідної позиції. Він підкреслив, що спікер Сейму є "другою особою" в правлячій коаліції та має нести більшу відповідальність за те, що відбувається в державних компаніях. Тшасковський заявив, що він і надалі підтримуватиме рішення, які забезпечують найвищі стандарти для державних підприємств.

Найбільш контроверсійними виявилися висловлювання двох кандидатів - Мацєя Мацяка, який представляє Рух "Процвітання і мир", та Гжегожа Брауна, депутата Європейського парламенту, що був виключений з "Конфедерації". Марек Якуб'як запитав Мацяка, чи відчуває він захоплення до президента Росії Володимира Путіна. "Так, адже ніхто з нас тут, у Польщі, не витримав би такого тиску. Це свідчить про те, що він справжній політик", - відповів Мацяк. Після цих слів у залі пролунав вигук: "Аплодисменти Путіну".

Тшасковський висловив свою думку щодо коментарів Мацяка та реакції залу після його виступу. "Те, що ми щойно почули, - це щось вражаюче. Коли Путін вчиняє злочини проти людяності, вбиваючи людей і дітей, а також дозволяючи гвалтування в Україні, і в цей самий час звучать оплески на його адресу... Я не можу пригадати нічого подібного в своєму житті. Вважаю, що в цьому питанні ми всі, хто тут присутні, маємо спільну думку (...)" - підкреслив Тшасковський.

Гжегож Браун, з іншого боку, заявив під час дебатів, що "слава Богу" Польща не межує з "єврейською державою, розташованою в Палестині". Він оцінив, що "тоді політика геноциду, яку пропагують міністри, рабини та генерали держави Ізраїль, могла б легко обернутися проти нас". Політик також заявив, що "полякам державу Ізраїль рекламують як союзника, як свого роду авіаносець європейської цивілізації на Близькому Сході".

Пізніше під час дебатів Браун сказав Тшасковському, що кілька днів тому його "позначили єврейським нарцисом, знаком ганьби". "Про що ви говорите? Яка ганьба? Це було повстання у Варшавському гетто. Про що ви говорите? Це ж герої нашої історії. Це щось неймовірне. Я не буду цього слухати", - відповів Тшасковський, після чого розвернувся і покинув трибуну до закінчення відведеного йому часу.

Після завершення дебатів Бєят заявила, що має намір звернутися до прокуратури з приводу "підбурювання до ненависті, агресії та ворожнечі" з боку Брауна. Її вразило, що антисемітські висловлювання Гжегожа Брауна звучали протягом більшості дебатів практично без жодної реакції.

Дебати обговорювалися лідерами двох найпотужніших політичних партій. Глава "Громадянської платформи", прем'єр Дональд Туск, під час самого заходу висловив думку, що Рафал Тшасковський має всі шанси на перемогу, причому за принципом "один до одного".

Своєю чергою, очільник "Права і справедливості" Ярослав Качинський вважає, що беззаперечним переможцем дебатів став Кароль Навроцький, який, на його думку, показав, що здатен вести Польщу і поляків за собою. Качинський додав, що під час дебатів він побачив багато нещастя, адже, за його словами, "дурість у політиці й нерозуміння механізмів демократії та сучасності - це нещастя".

Дебати, організовані газетою Super Express, стали вже четвертими у серії зустрічей кандидатів в рамках нинішньої виборчої кампанії. У трьох попередніх дебатах, які проходили в Конському та в студії Telewizja Republika у Варшаві, не всі кандидати були присутні.

У дебатах, що відбулися в понеділок, участь взяли Артур Бартошевич (економіст), Йоанна Сенишин (експертка з економіки та колишня депутатка від "Союзу демократичних лівих сил") та Марек Вох (кандидат від "Безпартійних самоурядовців"). (PAP)

#Євреї #Республіканська партія (США) #Гомосексуалізм #Журналіст #Росія #Сейм #Політика #Президент (державна посада) #Володимир Путін #Аборт #Ізраїль #Спікер (політика) #Палестина (регіон) #Близький Схід #Європейський Союз #Варшава #Поляки #Польща #Ярослав Качинський #Право і справедливість #Міграція населення #Вільнюс #Євро #Податок #Азія #Африка #Інвестиції #Мігрант #Дональд Туск #Лікар #Законодавство #Конкуренція (економіка) #Зґвалтування. #Вагітність #Громадянська платформа #Дебати #Дитинко. #Альянс демократичних лівих сил

Читайте також