Угорщина не затримала Нетаньяху. А що було б у Німеччині?

Суто теоретично Біньяміна Нетаньяху мали б заарештувати під час його візиту до Угорщини 3 квітня. Адже Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на арешт ізраїльського прем'єр-міністра в листопаді 2024 року - за ймовірні воєнні злочини в Секторі Гази і злочини проти людяності.

Проте Нетаньяху, ймовірно, сподівався, що таке не трапиться. Хоча Угорщина є членом Європейського Союзу та одним із засновників Міжнародного кримінального суду, авторитарний прем'єр Віктор Орбан відкрито запевнив свого гостя, що під час візиту той може почуватися в безпеці.

Читайте також: Угорщина виходить з Міжнародного кримінального суду. На черзі ЄС?

У більшості інших європейських країн включно з Німеччиною Нетаньяху, швидше за все, також нічого б не загрожувало. Чинний канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz), який залишатиметься на посаді до формування нового уряду країни, заявив 3 квітня у Берліні: "Я не можу собі уявити, що арешт (Нетаньяху. - Ред.) міг би відбутися в Німеччині".

Слова соціал-демократа нагадують висловлювання його можливого наступника Фрідріха Мерца, яке він зробив на наступний день після виборів до Бундестагу, що відбулися 23 лютого: "Я вважаю абсолютно нерозумним припущення, що ізраїльський прем'єр-міністр не може відвідати Федеративну Республіку Німеччину". Раніше християнський демократ Мерц у телефонній розмові запевнив Нетаньяху, що знайде можливості і способи, щоб той зміг відвідати Німеччину і залишити її без ризику арешту.

Проте ситуація виявляється набагато складнішою, ніж може уявити собі майбутній канцлер Німеччини. Це підтверджується експертною оцінкою, підготовленою Науковою службою Бундестагу за замовленням політика від Лівої партії Ґреґора Ґізі. Дослідження ґрунтується на зобов'язаннях, які взяли на себе 124 держави-учасниці Міжнародного кримінального суду відповідно до норм міжнародного права, закріплених у Римському статуті - основоположному документі суду.

У пункті 89 зазначено: "Суд має право звернутися до будь-якої країни, на суверенній території якої можливо перебуває особа (...), з проханням про співпрацю в арешті та екстрадиції цієї особи". Отже, Німеччина зобов'язана була провести екстрадицію Нетаньяху до Гааги. Це є наслідком закону про співпрацю з Міжнародним кримінальним судом, прийнятого Бундестагом у 2002 році.

У другому абзаці даної статті чітко зазначено: "Особи, щодо яких Міжнародний кримінальний суд надіслав запит на екстрадицію відповідно до Римського статуту і які перебувають на території Німеччини, мають бути видані відповідно до вимог Римського статуту та цього законодавства для притягнення до кримінальної відповідальності та виконання вироку".

Наукова служба Бундестагу у своїй експертній оцінці стверджує, що закон не передбачає можливостей для інтерпретацій, які б дозволили ігнорувати міжнародний ордер на арешт. "У зв'язку з цим федеральне міністерство юстиції має подати запит на екстрадицію до відповідної прокуратури для ініціювання процесу арешту", - йдеться у висновку.

Проте в експертному аналізі також підкреслюється специфічна політична та моральна відповідальність Німеччини перед Ізраїлем. Під час націонал-соціалізму, до завершення Другої світової війни в 1945 році, в Європі було систематично знищено близько шести мільйонів євреїв. Внаслідок цієї історичної провини та відповідальності, питання про право на існування та безпеку Ізраїлю вважається невід'ємною частиною німецьких національних інтересів.

Та в цьому випадку йдеться суто про політичний принцип, а не про обов'язковий для виконання припис для німецьких державних органів, наголошує Наукова служба Бундестагу. Тож дискусія про можливість арешту Нетаньяху німецькими правоохоронними органами є політичною, але не правовою дилемою.

Більшість фахівців єдині в думці: Німеччина повинна заарештувати главу ізраїльського уряду та видати його МКС, якщо суд у Гаазі подасть на це відповідний запит. Натомість спеціаліст з державного та адміністративного права з Вісбадена Маттіас Фріе (Matthias Friehe) дотримується іншої думки. Іще до того, як МКС видав ордер на арешт Нетаньяху, юрист назвав ордер як такий неприйнятним.

У матеріалі на сторінках Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) Фріе акцентує увагу на необхідності захисту чинного прем'єр-міністра Ізраїлю через недоторканність, що має його оберігати від кримінального переслідування. Юрист також зазначає, що Ізраїль не є учасником Римського статуту, що означає, що юрисдикція Міжнародного кримінального суду (МКС) на нього не поширюється. "Таким чином, Німеччина порушить свої зобов'язання перед Ізраїлем відповідно до міжнародного права, якщо вона вирішить заарештувати та видати главу ізраїльського уряду в Гаагу", – додає він.

Проте, Фріе в своїй юридичній оцінці представляє меншину серед німецьких правників. Водночас дев'ятеро експертів у галузі міжнародного та кримінального права також підготували статтю, яка була опублікована в FAZ. Основна їхня позиція базується на аналогічному випадку, що стався у 2019 році, коли Йорданія відмовилася видати Міжнародному кримінальному суду президента Судану Омара аль-Башира.

В результаті виникла судова суперечка, що стала предметом розгляду апеляційної палати Міжнародного кримінального суду. Її рішення стало подвійною невдачею для Йорданії: країна не виконала своїх зобов'язань, оскільки аль-Башира не затримали на її території. Крім того, було встановлено, що аль-Башир не користується імунітетом перед МКС.

У політичній та медійній дискусії щодо того, як Німеччині бути з ізраїльським прем'єром Нетаньяху, є ще один делікатний момент, і він стосується Володимира Путіна. У березні 2023 року МКС так само видав міжнародний ордер на арешт російсього президента у зв'язку з імовірними воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Німеччина повинна передати його суду, якщо він опиниться на її території - тут позиція канцлера Олафа Шольца та тодішнього міністра юстиції Марко Бушманна була однозначною. За їхніми словами, Німеччина зобов'язана заарештувати Путіна та передати його МКС, якщо він ступить на німецьку територію. Проте як німецькі органи поводитимуться у випадку візиту до країни Нетаньяху, досі залишається незрозумілим.

Під час пресконференції уряду журналісти ставили питання про експертну оцінку Наукової служби Бундестагу, проте на них не було надано чітких відповідей. "Ми, безумовно, враховуємо цю експертну оцінку, але наразі не можу розкрити актуальний статус," - зазначила речниця уряду.