Як створити генеалогічне дерево, використовуючи електронні архіви, і повернути конфісковану спадщину, яка належала репресованим родичам. Історія відновлення маєтку Горошків у Лохвиці.
Повернути собі маєток прадіда, репресованого сто років тому. За цю спадщину киянка Яніна Алєєва боролася 10 років. Її історія почалася з дослідження свого роду. Через повномасштабне вторгнення українці знову почали масово цікавитися генеалогією. Масово замовляти свої родоводи почали близько 15 років тому, коли відкрили архіви. Але відтоді українські сховища відцифрували таку кількість документів, що тепер кожен українець може скласти своє генеалогічне дерево самотужки.
Кріпаки чи інтелігенція, репресовані чи спільники катів -- забуті покоління. Родовід як різні пазли одного детективу, адже в кожній родині є свої "скелети в шафі".
Де знайти дані про своє походження, що приховують 65 вагонів архівних записів, і як самостійно відтворити свій родовід — дізнайтеся в спеціальному матеріалі Ірини Маркевич.
Від сімейного архіву до 554 предків у родоводі: життєвий шлях лікаря Тараса Мединського.
Тарас Мединський за фахом лікар, його професійний інтерес -- генетика, а захоплення -- генеалогія. На стику науки та дослідження архівів зросло його родове дерево, яке нині налічує вже 554 особи.
Цікавість до свого коріння почалася із сімейного документа. Його мати мала перелік усього майна, яким володіла її родина на території етнічних українських земель -- Закерзонні (Лемківщина, Надсяння та Західна Бойківщина).
Тарас Мединський, експерт у генеалогії, зазначає: "Мій дід і бабуся були переселенцями. Як мені відомо, вони мали певний статок, але тут усі їхні ресурси були втрачені".
Прадід Тараса разом зі своєю сім'єю став частиною півмільйонної хвилі українців, які були насильно вивезені з рідних земель. Від своїх величезних багатств – земель, лісів та худоби – їм дозволили взяти лише один візок із особистими речами. Так родина опинилася на Львівщині. Тарас, разом із матір'ю, вирушив у невелику подорож до Польщі, щоб відвідати церкву, де був хрещений увесь його рід.
Після цього Тарас вирішив пройти генетичний тест ДНК. Результати виявили, що деякі члени їхньої родини проживають в Австралії — вдалося відшукати четвероюрідного брата його матері.
А коли Тарас почав досліджувати рід своєї дружини, то відкрив драматичну історію її діда Теодора -- воїна Української Галицької Армії (УГА). Завдяки архівам та спогадам вдалося відтворити його шлях: Теодор дістав поранення в бою, осліп і потрапив у полон під Уманню. Згодом його врятував всесвітньо відомий офтальмолог Володимир Філатов.
Тарас Мединський, експерт у галузі генеалогії, зазначив: "Коли радянські війська наближалися, очікувалися насильницькі акти. Філатов закріпив одяг пораненого без ноги до Теодора, і вони вирушили пішки до Львова".
У Львові Теодором опікувався митрополит Андрей Шептицький. У сімейному архіві навіть збереглося фото з псом-поводирем того часу. Отримані дані Тарас упорядкував після навчання у школі генеалогів, і найдавніший запис про свій рід знайшов за 1736 рік.
Як створити родовід власноруч: рекомендації від експертів з генеалогії
Алла Тіхановська, співзасновниця курсу з дослідження роду, зазначає, що зараз генеалогія переживає нову хвилю популярності. Після початку повномасштабного вторгнення українці за кордоном та переселенці з окупованих територій масово шукають інформацію про своїх пращурів.
Алла Тіхановська, одна з ініціаторок курсу з генеалогічних досліджень, зазначила: "Вивчення історії своєї родини є важливим, оскільки саме з цих складових формується історія нашої нації. За кожним українцем приховано 1 024 особи — це десять поколінь, які можна дослідити, не покидаючи власного дому".
Кроки для самостійного пошуку:
Розпочніть з найближчих родичів: виберіть діда або бабусю, про яких у вас є конкретна інформація — прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження.
* Уникати безладу: зосередьтеся на одній темі та уникайте стрибків від одного прізвища до іншого.
* Беручи до уваги регіональні особливості: у тих місцях, куди радянська влада прийшла пізніше (наприклад, Західна Україна), архівні матеріали збереглися в кращому стані.
Протягом останніх 5-6 років українська архівна сфера здійснила вражаючий прогрес завдяки широкомасштабному процесу оцифрування документів.
Архівні скарби онлайн: метричні книги Шевченка, Малевича та Голди Меєр
У Центральному державному історичному архіві у Києві зберігається понад 1 мільйон 300 тисяч справ (це орієнтовно 65-70 вагонів із документами). Документи, за якими досліджують родоводи, відцифровані на 100% і доступні онлайн.
Головні джерела для отримання генеалогічних відомостей:
* Метричні книги (зберігаються від 1706 до 1922 року);
* Консисторські документи та сповідальні відомості;
* Исследование населения.
Метричні реєстрації велись відповідно до релігійної конфесії та географічного розташування:
* Юдейська громада: у Києві документи велися на староєврейській та російській мовах. Наприклад, в архіві можна знайти запис про народження Голди Меєр, засновниці держави Ізраїль, на столичній Бессарабці: "у міщанина Мабовича, мати Блюма — дівчинка, яку назвали Голдою".
* Католики: записи про народження Казимира Малевича були здійснені латинською, польською та російською мовами.
* Православна церква вела записи старослов'янською і російською мовами. В архіві є документ, що засвідчує народження Тараса Шевченка в селі Моринці: "у мешканця села Моринці Григорія Шевченка та його дружини народився син Тарас".
Центральний історичний архів у Львові зберігає книги Львівської, Тернопільської, Чернівецької областей, Прикарпаття та Закарпаття. Також інформацію містять обласні архіви, РАЦСи (документи за останні 100 років), архіви МВС та розсекречені фонди СБУ.
10 років боротьби за маєток прадіда: унікальний випадок Яніни Алєєвої
Для жительки Києва Яніни Алєєвої архів СБУ став джерелом відкриттів про її прадіда Василя Савовича Горошка, який родом з Лохвиці на Полтавщині. Він походив із заможної родини, що володіла 200 десятинами землі, лісами та пасіками.
Яніна Алєєва, господиня маєтку, поділилася: "Це було неймовірне відкриття – я натрапила на фотографії в конверті. Саме тоді я вперше чітко побачила його обличчя, адже до цього моменту ніхто не знав, як він виглядав".
Родинним гніздом був 120-річний маєток, який у ті часи вважався справжнім палацом. Прадід Василь та прабабуся Стефанида виховували 5 дітей. Горошко активно підтримував Українську автокефальну православну церкву і навіть приймав у своєму домі митрополита Василя Липківського. За це радянська влада заарештувала його, вилучила все майно, а в лютому 1930 року відправила у заслання до Казахстану, звідки він не повернувся.
Будинок родини перетворили на контору колгоспу, згодом -- на сільгосппідприємство, а за часів незалежності він стояв пусткою і руйнувався. Протягом 10 років Яніна виборювала будівлю через суди та бюрократичні інстанції.
Яніна Алєєва, власниця маєтку: "Спочатку визнали безхазяйним через суд, потім міська влада взяла на баланс. Серце рвалося від того, що кожна зима руйнує дім. Півтора року ми йшли до того, щоб оголосити приватизаційний аукціон".
У вересні 2026 року Яніна успішно придбала свій родовий маєток на аукціоні. Незважаючи на обвалені балки та зламаний дах, у будівлі залишилася дивовижна цегляна кладка, округлі віконниці, величезна стеля та ліпнина початку XX століття — справжній артефакт побуту української інтелігенції.
Яніна Алєєва, господиня маєтку, зазначила: "Між нашою хатою-мазанкою та палацом Кочубея немає жодних перешкод. Це пов'язано з тим, як росіяни сприймали міщанську культуру, ніби існувало російське дворянство в контрасті з українською хатою-мазанкою. Але насправді це не відповідає дійсності".
Нині Яніна вже організувала толоку, прибрала сміття та закрила контур будинку. Разом із архітекторами вона планує зберегти автентичність маєтку Горошків та перетворити його на сучасний культурний центр для громади.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: НОВИНИ НА ТСН ОНЛАЙН | 20:00 23 ЖОВТНЯ | МАРАФОН "ЄДИНІ НОВИНИ" НАЖИВО
#
