Довіряйте перевіреним джерелам — підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!
У Львівській області розташоване містечко, яке колись славилося своїми королівськими ярмарками, а його назва має зв'язок із бобрами. Бібрка витримала численні пожежі та війни, проте зберегла безліч захоплюючих історій.
"Телеграф" розповість, як тут з'явилися рогалики, де бував Іван Франко та що ще приховує місто.
Чому місто назвали Бібркою
Бібрка знаходиться приблизно за 36 км від Львова, в мальовничій долині річки Боберки. Назва містечка, ймовірно, походить від бобрів, які колись населяли ці болотисті території.
Згідно з однією з теорій, на цю територію завітали мисливці з князівського Звенигорода. Урочище, відоме як Боберка або Бібрка, ймовірно, вказує на місце, де водилося багато бобрів, яких полювали ще за часів Русі.
Назва річки, що носить таку ж назву, зустрічається в Галицько-Волинському літопису в контексті подій 1211 року, проте науковці не дійшли згоди щодо того, чи йдеться про саме це поселення. Перший зафіксований письмовий запис про Бібрку відноситься до 1436 року.
Королівські ярмарки та давні храми
У 1469 році Бібрка отримала магдебурзьке право від короля Казимира IV. Це дозволило містянам організовувати щотижневі ринки та проводити два ярмарки на рік. А в 1569 році король Сигізмунд II Август надав дозвіл на проведення трьох ярмарків та можливість торгувати двічі на тиждень.
Однією з найпомітніших історичних архітектурних пам'яток цього міста є костел святих Миколая та Анни, заснований Завішею Чорним у 1405 році. Цей храм, що має кам'яну дзвіницю, вважається об'єктом національного значення.
Є в Бібрці й церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована 1906 року за проєктом архітектора Василя Нагірного. А про багатокультурне минуле міста нагадують залишки двох синагог, одна з яких постала ще 1821 року.
Рогалики, які пережили заслання до Сибіру
На початку двадцятого століття місцевий бізнесмен Леон Урбанський заснував вальцевий млин на річці Боберці, де виготовляли борошно найвищої якості.
Він також печив рогалики і розвозив їх мешканцям на маленькому візку. Перед початком Першої світової війни ця випічка стала надзвичайно популярною.
У 1939 році радянській владі вдалося конфіскувати власність Урбанського, а його з родиною депортували до Сибіру. Проте це не означало, що історія місцевих рогаликів завершилася: рецепт зберігся, і сьогодні цю кулінарну традицію активно відновлюють.
Де відпочивав Іван Франко
Бібрка також має зв'язок з українською літературною традицією. У 1880-х роках у цьому містечку працювала вчителькою письменниця Уляна Кравченко, до якої часто приходив у гості Іван Франко.
За місцевими історичними описами, улюбленим місцем відпочинку письменника був високий пагорб, порослий соснами, з каплицею.
Місто, яке неодноразово відроджувалося заново.
Бібрка пройшла через численні труднощі в своїй історії. В 1474 році масштабна пожежа знищила більшу частину міста, а в 1502 році його спустошили війська турецько-татарської навали. У XVII столітті нові війни знову призвели до руйнувань: за історичними свідченнями, у 1661 році в місті залишилося всього 26 будинків замість приблизно 150.
Окремою трагічною главою в історії стала ліквідація єврейської громади під час Другої світової війни. До цього моменту євреї були істотною частиною населення і грали важливу роль у торговельній діяльності та суспільному житті міста.
Бібрка також стала ареном політичного піднесення. 3 березня 1918 року в цьому місті відбулося віче на підтримку Української Народної Республіки, що, за свідченням краєзнавців, зібрало близько 20 тисяч мешканців повіту.
Раніше "Телеграф" ділився інформацією про те, які місця стали домівкою та навчальними закладами для Володимира Зеленського.
#
