Новий документальний фільм розкриває вражаючі факти про ДНК Адольфа Гітлера, німецького фюрера, підтверджуючи давні міфи. Виявляється, що Гітлер, ймовірно, страждав на синдром Каллмана, який впливає на формування статевих органів. Це генетичне захворювання могло пояснити його складнощі у стосунках та бездітність. Крім того, результати аналізу ДНК вказують на значний ризик розвитку шизофренії, аутизму та СДУГ.
Цю інформацію висвітлює двосерійний документальний фільм від каналу Channel 4 під назвою "Гітлер: ДНК диктатора", як повідомляє Daily Mail.
Аналіз ДНК Адольфа Гітлера виявив, що він страждав на синдром Каллмана — рідкісну генетичну патологію, що впливає на формування статевих органів. Цей синдром характеризується зниженим рівнем тестостерону, а також аномаліями в розвитку геніталій і втратою здатності відчувати запахи.
"Ніхто так і не зміг розібратися, чому Гітлер завжди відчував незручність у компанії жінок або чому, можливо, йому ніколи не вдавалося завести з ними близькі стосунки. Проте тепер, з урахуванням того, що він страждав на синдром Каллмана, це може бути тим самим поясненням, якого ми так довго шукали," - зазначив у фільмі доктор Алекс Кей з Потсдамського університету.
Це відкриття також допомагає зрозуміти, чому диктатор не мав дітей від своєї коханки Єви Браун, незважаючи на те, що сам активно підтримував ідеали великої арійської родини.
"Гітлер абсолютно суперечить своїм власним ідеям: у нього не було сім'ї, дітей, і він ніколи не був у шлюбі. Він старанно формував імідж людини, що повністю віддана своїй країні. Наші дослідження вказують на те, що це могло бути лише маскуванням його синдрому Каллмана," – підкреслив доктор Кей.
Попри те, що особа Гітлера була вивчена до дрібниць, його життєпис все ще містить безліч таємниць. Диктатор ретельно охороняв свої особисті справи та прагнув зберегти в секреті дані про своє здоров'я, навіть після своєї смерті.
"Я був останнім, хто попрощався з ним, і першим, хто зайшов до кімнати після самогубства. Він застрелився, а Єва Браун отруїлася. За п'ять днів до цього він наказав мені принести бензин, щоб спалити тіла. Ми спалили їх у саду", -- згадував камердинер Гайнц Лінге, який був поруч у бункері в останні хвилини життя Гітлера.
Хоча тіло диктатора було знищено, частина його крові збереглася, що дало можливість вченим через багато років здійснити аналіз.
Американський полковник Розвелл Розенґрен, який виконував свої обов'язки під керівництвом Ейзенгауера, випадково зберіг шматочок ДНК Гітлера — фрагмент тканини з кров'ю, вирізаний із дивана в його бункері.
"Коли союзні війська зайшли до Берліна, дід був серед перших американців, що увійшли до бункера Гітлера. Тіл уже не було, але на дивані залишилася кров. Дід вирізав шматок тканини -- це був для нього символ кінця війни та смерті Гітлера", -- розповів онук Ерік Розенґрен.
Кров вивчила команда міжнародних дослідників під керівництвом професорки Турі Кінг з Університету Бата -- тієї, що свого часу ідентифікувала останки короля Річарда III. Фахівці секвенували повний геном диктатора -- близько 3 млрд генетичних кодів.
"Раніше у нас були лише неясні припущення стосовно Гітлера, а тепер ми маємо генетичні докази. ДНК можна порівняти з текстом, який відкриває двері до розуміння історичних загадок," -- зазначає Кінг.
Першим етапом стало розвінчання легенди про єврейське походження Гітлера. Аналіз його генетичного матеріалу довів, що він не мав єврейських предків і не був незаконнонародженим.
Після цього зразки були надіслані до Орхуського університету в Данії для дослідження можливих генетичних передумов, які могли б свідчити про психічні розлади у диктатора. Аналізи виявили значно підвищену ймовірність розвитку синдрому дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ), а також вкрай високий ризик виникнення аутизму, біполярного розладу та шизофренії — в межах 1% найвищого ризику серед населення.
Двоюрідна сестра фюрера, Алоїзія Файт, тривалий час провела в психіатричній установі в австрійській столиці.
"На діаграмі можна спостерігати, що рівень шизофренії у Гітлера досягає максимальних показників. Його генетичний ризик вражає своєю високою значущістю," -- підкреслила професорка генетики з Орхуса Дітте Демонтіс.
Крім того, експерти зафіксували тенденцію до антисоціальної поведінки, яка характерна для осіб з психопатичними рисами.
"Ми цілком можемо описати Гітлера як "злочинного аутичного психопата". Це поєднання злочинності, аутизму та психопатії -- унікальне. Гітлер -- один на мільйон, а може, й на мільярд", -- резюмував психіатр Майкл Фіцджеральд.
Вчені також провели аналіз ДНК Гітлера на наявність сексуальних аномалій. Відомо, що він уникав ситуацій, пов'язаних з оголеністю, відчував сором щодо власного тіла та не демонстрував ознак сексуального бажання.
Його романтичні взаємини з жінками часто мали сумний кінець — три з семи його партнерок вчинили самогубство, а кілька інших намагалися це зробити. Найдовші стосунки він підтримував з Євою Браун, яка двічі намагалася забрати своє життя. Як зазначав домоправитель пана Дерінга, між ними не було інтимної близькості.
Моя дружина регулярно займалася пранням речей Гітлера і завжди уважно їх оглядала, але жодних слідів сексуальної активності виявити їй так і не вдалося. Ніколи.
Дослідники вважають, що це повністю відповідає ознакам синдрому Каллмана.
Приблизно 10% дітей з подібною мутацією стикаються з проблемою надзвичайно маленького пеніса, відомого як "мікропеніс". Частіше за все у таких випадках яєчка не опускаються в мошонку, - зазначив фінський професор Йорма Топпарі.
"Коли він був молодим солдатом і мусив роздягатися перед іншими, ті глузували з нього, кажучи, що його статевий орган менший, ніж у всіх інших. Це могло бути надзвичайно травматично для нього", -- додав професор Бретт Карр.
З щоденників лікаря Теодора Морелля можна дізнатися, що Гітлер постійно отримував ін'єкції тестостерону.
"У щоденнику за 24 січня ми бачимо запис: "25 мг тестостерону". Морелль не пояснює, чому саме він колов Гітлеру тестостерон, але робив це регулярно", -- прокоментував доктор Кей.
Можливо, саме численні недуги спонукали диктатора тримати в таємниці інформацію про своє здоров'я.
Іронічно, що Гітлер, який активно підтримував ідеї євгеніки — концепції "очищення раси" через стерилізацію "неповноцінних" індивідів, — сам міг би підпадати під цю ж категорію з огляду на свої генетичні характеристики.
"Гітлерова політика ґрунтувалася на концепціях євгеніки. Іронічно, але якби він мав можливість проаналізувати свою ДНК і визначити, кого заслати до газових камер, ймовірно, що в першу чергу туди потрапив би він сам", -- підкреслила професорка Турі Кінг.
У травні 2025 року було представлено дослідження на тему "нарцисичного політичного лідерства", яке аналізувало приклади Гітлера, президента Росії Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа. Психолог Юсуф Чифчі охарактеризував їхній стиль управління як реактивний нарцисизм, що виникає внаслідок травматичного дитинства: авторитарний батько, емоційна відсутність чи компенсаторна мати, ранні травми та завищені очікування. Ці обставини сприяли формуванню у політичних діячів спотвореного почуття власної значущості, яке стало захистом від відчуття безцінності. Дослідник зазначає, що їхня політична поведінка, включаючи нетерпимість до критики, гіпермаскулінність та перебільшення досягнень, є компенсаторними реакціями, що походять з їхньої психологічної травми в дитинстві.
#Євреї #Німеччина #Адольф Гітлер #Берлін #Дональд Трамп #Володимир Путін #Відень #Фінляндія #Данія #Аутизм #Документальний фільм #Диктатор. #Кров #Біографія #Путівник #Нюх #Арієць. #Генетика #ДНК #Культ (релігійна практика) #Синдроми #Аномалія #Генетичне захворювання #Статевий орган #Тканина (біологія) #Шизофренія #Єва Браун #Тестостерон #Синдром порушення активності та уваги #Євгеніка #Четвертий канал
