Величезна поразка: чому Демократична партія не змогла здобути перемогу на виборах у США?

Зображення: EPA/UPG Аспірантка Говардського університету Чіома Тейт не стримувала сліз, коли віцепрезидент Камала Гарріс програла Дональду Трампу, Вашингтон, 6 листопада 2024 року.

На перший погляд, економічна ситуація в США не виглядає як причина, яка могла б відштовхнути виборців від демократів. Цього року ВВП країни демонструє досить позитивні темпи зростання. Наприклад, у третьому кварталі економіка США зросла на 2,8 %. Однак оптимістичні показники приховують іншу реальність. З моменту приходу до влади Джо Байдена в США виникли суттєві труднощі з інфляцією. У 2021 році спостерігалося зростання цін на 7 %, а у 2022 році – на 9,1 %, що стало найвищим показником за останні 40 років. Зростання цін на понад 20 % під час президентства Джо Байдена та високі процентні ставки вплинули на життя звичайних американців набагато більше, ніж позитивні зміни у ВВП чи стабільні показники безробіття.

Напередодні виборів реальні доходи громадян ще не повернулися до показників, що існували до пандемії COVID-19. Однак, якби американців хвилювало тільки зниження їхнього рівня життя, можливо, Гарріс мала б більше шансів на успіх у цих виборах. В дійсності ж у населення США накопичилося чимало причин для незадоволення діяльністю адміністрації Джо Байдена. Однією з таких причин є нерозважлива міграційна політика, що проводиться демократами.

Сучасна Демократична партія загалом поділяє принципи мультикультуралізму та лояльно ставиться до масової міграції населення. Тож коли на кордоні з Мексикою виникла міграційна криза, демократи спочатку не приділили їй належної уваги. Коли ж потік нелегалів сягнув 300 тисяч на місяць, адміністрація Джо Байдена спробувала щось зробити. Але було вже пізно. Через це багато міст, якими керують демократи, мусили надати свою соціальну інфраструктуру, аби розмістити прибульців з інших країн, і виділити величезні суми на їхнє утримання.

Зображення: EPA/UPG Масштабний табір для мігрантів з Мексики розташований у парку Шелбі в Ігл-Пасс, штат Техас, США, 21 грудня 2023 року.

За різними даними, у США зараз від 15 до 20 млн нелегалів. З них понад 7 млн осіб прибули у США за часів правління Джо Байдена. Частина мігрантів з Латинської Америки поповнила лави криміналітету й бере активну участь у наркотрафіку. Тож Дональд Трамп майстерно використав у виборчій кампанії провали в міграційній політиці й суспільне обурення потоком нелегалів і ростом злочинності.

Костянтин Єлісєєв зазначив: "Путін не має чіткого уявлення про те, чого очікувати від Трампа. І це вже позитивний момент".

Демократична партія вже тривалий час акцентує свою увагу на певних соціальних групах: підтримка жінок, афроамериканців, латиноамериканців, а також національних і сексуальних меншин стала для неї пріоритетною.

Підвищена електоральна увага до певних суспільних груп за принципом раси, кольору шкіри, статі чи орієнтації не дозволяє побачити об'єктивну реальність і зрозуміти хибність такої категоризації. Адже чорношкірі чи латиноамериканці можуть мати відмінні від еліти Демократичної партії погляди й не зобов'язані за замовчуванням підтримувати їхніх кандидатів. Тому докори колишнього президента Барака Обами до чорношкірих чоловіків, які чомусь не хочуть голосувати за висуванку Демпартії є ознакою відчаю та паніки. А тема абортів, на яку робила ставку Гарріс, виявилася не такою потужною, щоб забезпечити їй електоральний успіх.

Зображення: EPA/UPG Агітаційні матеріали Камали Гарріс у Лас-Вегасі, штат Невада, 4 листопада 2024 року.

Схоже, що демократи не помітили зміни в настроях американського суспільства, яке дедалі більше схиляється до правих ідеологій. Ця зміна торкнулася практично всіх соціальних груп. Трамп здобув перемогу над Гарріс, отримавши 12% підтримки серед чоловіків-латиноамериканців. Крім того, він завоював симпатії серед робітничого класу та переміг у домогосподарствах з річним доходом менше 100 тисяч доларів. Виборці, які не отримали вищої освіти, на 28% частіше віддали голос за республіканця. Незважаючи на стереотипи про Трампа як "расиста", частка афроамериканців, які проголосували за нього, зросла з 8% до 16%. Серед чорношкірих чоловіків 24% підтримали його кандидатуру, тоді як 39% американців азійського походження обрали Трампа.

Окрему увагу заслуговує американська молодь, яка, особливо серед чоловіків, останнім часом стала помітно повніша. Аналітики вважають, що це може бути наслідком політики агресивної політкоректності та радикального фемінізму. Ці соціальні настрої були помічені в штабі Трампа, який вирішив не змагатися за підтримку незалежних та поміркованих виборців, а натомість зосередитися на залученні молодих чоловіків до 30 років. І це виявилося вдалим рішенням. Кандидат у президенти від Республіканської партії, на відміну від Камали Гарріс, не намагався здобути підтримку зірок Голлівуду чи відомих особистостей зі світу шоу-бізнесу. Замість цього Трамп активно відвідував подкасти, які користувалися популярністю серед чоловічої аудиторії, спілкуючись з блогерами, коміками та впливовими особами. Ця стратегія спрацювала, що призвело до того, що мільйони молодих людей, які раніше не голосували, прийшли на вибори.

Зображення: EPA/UPG Підтримувачі Трампа в столиці США.

Огляд базових причин фіаско демократів буде неповним без згадки про соціокультурний вимір. Політика Демократичної партії в цій сфері характеризується активним використанням неомарксистського ідейного доробку. Республіканці вміло використали її зацикленість на суперечливих концепціях гендерної ідеології, критичної расової теорії, політиці DEI (різноманіття, рівність, інклюзія).

Не випадково, що передвиборчий ролик Трампа під назвою "Kamala is for they/them, President Trump is for you" був визнаний одним із найефективніших у його виборчій кампанії. У цьому відео використано виступ Камали Гарріс, де вона підтримує право ув'язнених на державне фінансування операцій зі зміни статі.

А в перші дні після перемоги на виборах новообраний президент пообіцяв заборонити операції зі зміни статі й гормонально підтверджувальну терапію для дітей і визнати на урядовому рівні існування лише двох статей.

Вибір Гарріс на посаду кандидата у віцепрезиденти Тіма Волза виявився явно невдалим. Її вже давно сприймали як представницю ліволіберального напряму, тому спроби зайняти більш центристську позицію по ряду питань виглядали нещирими та непослідовними. Волз, у свою чергу, лише підкреслив це сприйняття, і його зусилля не сприяли залученню чоловіків та представників робітничого класу на підтримку кандидатки.

Що робитимуть демократи далі? Наразі в партії триває пошук винних у поразці. Це не означає, що він увінчається успіхом і лідери зроблять належні висновки. Найлегше демократам спихнути провал на Джо Байдена чи вважати його випадковим збігом обставин. Тоді замість шукати причини програшу в собі "віслюки" оберуть просту тактику: чекатимуть на помилки нової адміністрації Трампа, щоб спробувати на хвилі критики повернутися до влади. Але такий підхід надто самовпевнений і не гарантує успіху.

Зображення: EPA/UPG Текст на агітаційному плакаті "Трамп вирішить цю проблему"

Павло Унгурян про результати виборів у США: "Працювати треба з кожним, хто виборов своє місце в обох палатах Конгресу"

Демократи, які дотримуються центристської позиції, критикують ліве крило через абсурдні ініціативи на кшталт скасування поліції, декриміналізації низки злочинів, просування ідеологічного порядку денного в соціокультурних питаннях. Та висловлюють думку, що саме вони відштовхнули від партії історичну кількість латиноамериканців, темношкірих, азіатів і євреїв.

Натомість прогресисти -- крайня ліва течія Демократичної партії -- закидають американцям, які проголосували за Трампа, гріхи расизму, сексизму й неосвіченості.

Якщо у внутрішньопартійних обговореннях позиція прогресивістів виявиться домінуючою, це свідчитиме про те, що не були зроблені необхідні висновки з поразки.

Оптимальним рішенням для цієї ситуації могло б стати поступове переміщення демократів у центр та часткове перегляд їхнього лівого спадку, започаткованого Бараком Обамою. Адже феномен Трампа є також відповіддю значної частини американського суспільства на помітне зсув ліворуч у Демократичній партії. Проте наразі залишається незрозумілим, чи зможуть представники "віслюка" провести успішний ребрендинг. Неомарксистські прогресивні ідеї глибоко вкоренилися в рядах демократів, що ускладнює процес ідеологічних змін усередині партії.