Вибори в Польщі: посилення антиукраїнських настроїв.

У ще одній сусідній Україні країні незабаром відбудуться вибори: Польща буде вибирати нового президента. Усі можливі методи агітації активно застосовуються, і деякі кандидати не соромляться використовувати антиукраїнські настрої для підвищення своєї популярності.

18 травня громадяни Польщі вирішуватимуть, хто очолить країну на наступні п'ять років. Поточний президент Анджей Дуда не буде брати участі у виборах, оскільки його другий термін добігає свого завершення.

Загалом у президентських перегонах беруть участь 13 кандидатів. Це Рафал Тшасковський, Кароль Навроцький, Славомір Менцен, а також Магдалена Беят, Шимон Головня, Артур Бартошевич, Гжегож Браун, Марек Якуб'як, Мацей Мацяк, Йоанна Сенишин, Кшиштоф Становський, Марек Вох і Адріан Зандберг.

Станом на зараз серед основних претендентів на посаду президента розглядаються:

У разі, якщо в першому турі жоден із кандидатів не набере понад 50% голосів, другий тур може відбутися 1 червня. Новообраний президент Польщі повинен скласти присягу 6 серпня 2025 року.

Відповідно до польської конституції, президент не володіє такими значними повноваженнями, як його колеги в США чи Франції. Проте він виконує роль верховного головнокомандувача збройними силами, що надає йому досить розширені повноваження в сфері безпеки держави.

У польському істеблішменті існує чітке розмежування повноважень: премʼєр-міністр і уряд відповідають за політику країни в межах Європейського Союзу, тоді як президент займається питаннями безпеки в рамках НАТО. Крім того, президент має право призначати та звільняти високопосадовців і може накладати вето на законодавчі рішення, ухвалені парламентом. Отже, ці вибори є надзвичайно важливими.

Але хто зможе стати переможцем? Найбільш імовірно, що до другого туру дійдуть Тшасковський та Навроцький. Згідно з останнім опитуванням IBRiS, яке було реалізоване для польського радіо, 55,6% виборців висловили бажання підтримати саме Тшасковського у другому турі.

В свою чергу, результати опитування вказують на те, що Навроцький зазнав би поразки, набравши лише 36,6% підтримки виборців.

При цьому 4,7% респондентів вказали, що не мають наміру голосувати, якщо Тшасковський та Навроцький зустрінуться у другому турі.

Згідно з результатами опитування, Тшасковський отримав би перемогу на виборах, навіть якщо його суперником у фінальному турі став би Славомір Менцен. В такому разі 55,5% виборців віддали б свої голоси за Тшасковського, в той час як 31,7% підтримали б Менцена.

53-річний Рафал Тшасковський, мер Варшави, є провідним кандидатом на президентських виборах від правлячої "Громадянської коаліції". У 2020 році він уже намагався здобути цю посаду, але поступився Анджею Дуді у другому турі голосування. Цього разу його шанси на успіх значно зросли, адже він здобув вражаючі 74,75% голосів на партійних праймериз.

Тшасковський очолює Варшаву шість років, раніше працював у Європарламенті та був міністром цифровізації. Відомий своєю поміркованістю, відмінною англійською та ліберальними поглядами. У програмі: лібералізація абортів, глибша євроінтеграція, зміцнення відносин із Францією та Німеччиною, посилення армії.

Він підтримує Україну, її вступ до ЄС і НАТО, а також виступає за послаблення Путіна. Утім, дедалі частіше піднімає суперечливі історичні питання у відносинах з Києвом. А 12 травня кандидат в президенти Польщі відзначився геть скандальною заявою.За словами Тшасковського, роль України - бути "буферною зоною" між Польщею та Росією.

41-річного історика Кароля Навроцького, голову Інституту нацпам'яті, підтримує партія "Право і справедливість", хоча офіційно він балотується як незалежний кандидат. Консервативний, противник абортів і прихильник жорсткої історичної політики, Навроцький став відомим через скандал із вигаданим письменницьким псевдонімом.

У своїй кампанії він підкреслює критику на адресу України: виступає проти її інтеграції до ЄС та НАТО, поки не буде "врегульовано Волинське питання", а також проти фінансової і військової допомоги без "взаємності". При цьому він не визнає злочини, скоєні поляками щодо українців.

Варто зазначити, що як керівник польського інституту національної пам'яті, Навроцький систематично уникав зустрічей з головою УІНП Антоном Дробовичем. Незважаючи на численні спроби української сторони організувати цю зустріч протягом кількох років його перебування на посаді, їм так і не вдалося домовитися про зустріч.

Серед пріоритетів Навроцького - посилення злотого, захист польського агросектору, союз із США та вимоги репарацій від Німеччини. Цей кандидат до слова вже зустрічався із президентом Штатів Дональдом Трампом.

38-річний Славомір Менцен — кандидат від ультраправої партії "Конфедерація", депутат сейму, фахівець з податкових питань і власник пивоварні. Він здобув популярність завдяки своїм провокаційним заявам, зокрема, відомому гаслу: "Не бажаємо євреїв, гомосексуалів, абортів, податків і ЄС". Хоча Менцен неодноразово приносив вибачення за ці слова, його риторика залишилася незмінною.

Менцен є противником Європейського Союзу, висловлює підтримку Трампу та пропонує "вести переговори з Путіним". Він також звинувачує Україну в "невдячності". У лютому 2025 року політик опублікував суперечливе відео у Львові біля пам'ятника Бандері, назвавши його "терористом". Це викликало значну критику, навіть з боку польських політиків. Незважаючи на зниження популярності, він залишається впливовим серед молоді завдяки своїй активності в соціальних мережах, хоча не зовсім ясно, чи прийдуть його прихильники на вибори.

Цікаво, що саме партія Менцена була відповідальною за блокування вантажів з українським зерном, хоча він сам активно підтримував фермерів під час протестів на кордоні. Варто зазначити, що Менцен намагався знову перекрити кордон на пункті пропуску "Ягодин-Дорогуськ", але його плани несподівано були зірвані правоохоронцями. 14 травня суд у Любліні заборонив акцію протесту польських перевізників, і ця стратегія Менцена залишилася невикористаною. Проте його шанси потрапити в другий тур виборів залишаються високими.

Експерти одразу зазначають: незалежно від того, хто вийде переможцем на виборах, відносини між Києвом і Варшавою залишаться складними.

Заступник директора Центру Мєрошевського, політолог Лукаш Адамський, у своїй аналітичній статті для польського видання Infor зазначив, що президентські вибори в Польщі викликають обґрунтовану цікавість з боку України.

"Транспортні та логістичні маршрути в першу чергу проходять через Польщу. Саме тому надзвичайно важливо, щоб Польща залишалася надійним союзником, що підтримує Україну", - цитує експерта видання Foreign Ukraine.

На думку Адамського, серед трьох основних претендентів на пост президента, кандидат Рафал Тшасковський виглядає як більш надійний і передбачуваний варіант. Проте, чи зможе він стати "проукраїнським"?

Згідно з інформацією, наданою аналітиками видання "Європейська правда", ситуація не зміниться. Вони наводять як приклад скандальну заяву Тшасковського щодо "буферної зони". Проте перемога мера Варшави на виборах все ще є позитивним розвитком для України, оскільки його опоненти, Навроцький та Менцен, відкрито демонструють антиукраїнські настрої у своїй риториці та діях.

Проте, аналітики зазначають, що в будь-якому випадку слід бути готовими до складних взаємин між Варшавою та Києвом.

"Вже можна з упевненістю стверджувати, що етап, коли президент Польщі виступав у ролі лобіста та 'захисника' України, що було характерно для Анджея Дуди та його попередників, наближається до свого завершення", - зазначає стаття Європейської правди.

Треба готуватися до реальності, в якій Польща залишається союзником України, проте у двосторонніх відносинах стає все менше безкорисливості і все більше раціональних розрахунків та втоми одне від одного, доходять до висновку аналітики видання.

Слід також зазначити тривожний тренд: за результатами недавнього дослідження, яке виконала соціологічна лабораторія ARC Rynek i Opinia на замовлення Центру Мерошевського (Польща), за останній рік відсоток поляків, які мають негативне ставлення до українців, зріс з 27% до 30%. При цьому частка тих, хто висловлює позитивні погляди, зменшилася з 25% до 23%.

Ба більше: видання BBC з'ясувало, що напередодні виборів у Польщі почали зростати антиукраїнські настрої. А місцеві мешканці набагато гірше ставляться до біженців. Згідно з опитуванням CBOS Centre у березні цього року, близько 50 % поляків підтримують українських біженців, що на 7% менше, ніж чотирма місяцями раніше. Два роки тому цей показник становив 81 %.

Важливо зазначити, що незалежно від того, хто стане переможцем виборів, ситуація для біженців у Польщі ускладниться. Ментцен категорично виступає проти надання підтримки Україні. Навроцький також не підтримує допомогу біженцям. Тшасковський, хоч і вважається найпроукраїнським кандидатом, також висловлює думку про необхідність зменшення допомоги для українських переселенців.