Вибори в Румунії: які наслідки може мати історичний тріумф Сіміона?

Було очевидно, що він здобуде значну підтримку виборців. Проте жодне соціологічне дослідження в Румунії не передбачало такого вражаючого успіху, а жоден експерт у сфері політики не прогнозував таких результатів. У першому турі президентських виборів, що відбулися в неділю, 4 травня, правий екстреміст Джордже Сіміон набрав близько 41% голосів - майже вдвічі більше, ніж його конкурент, ліберально-прогресивний мер Бухареста Нікушор Дан, який отримав трохи менше 21%.

На фоні низької участі виборців, що склала близько 53%, Сіміон істотно випередив своїх конкурентів практично в усіх областях Румунії. Цей результат був особливо вираженим серед румунів, які живуть за межами країни, більшість з яких мешкає в Італії, Іспанії та Німеччині. У цих країнах понад 60% виборців віддали свої голоси за Сіміона.

Захоплення влади правими екстремістами в Румунії наближається до реальності, вперше з часів диктаторського правління Іона Антонеску під час Другої світової війни та його зв'язків із православною фашистською організацією "Залізна гвардія". Якщо в другому турі виборів 18 травня 2025 року Сіміон буде обраний на пост президента, це стане серйозним політичним переломом і катастрофою для Румунії та Європи. У такому випадку це буде перший випадок, коли країна Європейського Союзу отримає на чолі держави самопроголошеного "руйнівника системи", який обіцяє "знищити" румунську еліту і виступає за радикальну позицію щодо ЄС та НАТО — у ключовій країні для ЄС та НАТО в Південно-Східній Європі. Поряд із проросійськими та антиукраїнськими урядами Словаччини та Угорщини, він стане ще одним лідером в ЄС, що підтримує президента США Дональда Трампа, має проросійські погляди та виступає проти військової допомоги Україні.

У розмові з DW Сіміон висловив свою позицію проти надання зброї обом сторонам конфлікту, вважаючи це "негативним" кроком для таких країн, як Німеччина, Франція, Румунія та Польща. "Ми повинні покласти край цій війні. Важливо уникнути втрат серед цивільного населення. Тому досягнення припинення вогню є надзвичайно важливим. Сподіваємося, що мирні ініціативи Дональда Трампа принесуть позитивні результати", - підкреслив він у бесіді з DW.

Відповідь румунських урядових структур на результати виборів виявилася досить обережною. Тимчасовий виконуючий обов'язки президента Іліє Боложан у день голосування зазначив, що Румунія переживає "складний етап" і "спокійні часи залишилися в минулому". Інші представники влади підкреслили, що прозахідний курс країни не підлягає сумніву. Загалом, румунська політична еліта, здається, перебуває в стані певного шоку. Лише Нікушор Дан, який зайняв друге місце та пройшов у другий тур разом із Сіміоном, попередив про небезпеку "ізоляціоністського та антизахідного напрямку" свого суперника.

Оглядачі в Румунії здебільшого розцінили цей результат як вираз обурення виборців тим, як країною урядували протягом останніх десятиліть. "Це голосування проти років поганого управління, проти корупції та відсутності прозорості, проти рішень, ухвалених за зачиненими дверима, це розплата за погану політику щодо пандемії COVID, за президента Клауса Йоганніса, який десь відсиджувався, та розплата за погане реагування на війну в Україні", - сказав в ефірі телеканалу Digi24 політичний консультант і журналіст Валеріу Цуркан.

Сам Джордж Сіміон невдовзі після оголошення перших екзит-полів у неділю ввечері зробив заяву: він опублікував, вочевидь, попередньо записане з невідомої локації відеозвернення. У ньому він говорив про "перемогу румунського народу". Ще перед тим, як стали відомі результати, Сіміон сказав, що "ми наближаємося до надзвичайного результату, набагато вищого, ніж той, який подають системні телеканали".

Незадовго до цього він роздавав численні короткі інтерв'ю іноземним медіа, зокрема і DW, де намагався створити враження досить поміркованого критика ЄС, якому не йдеться про вихід його країни з Євросоюзу. Три стовпи стратегії безпеки Румунії - це членство в ЄС та НАТО, а також стратегічне партнерство зі США. "Ми хочемо зміцнити ЄС, і ми хочемо створити процвітання, а не бідність, як це робить нинішня Європейська комісія", - сказав Сіміон. Майбутня модель уряду Румунії буде подібною до моделі прем'єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні, обіцяє Сіміон.

Життєпис Сіміона та його політична діяльність свідчать про те, що його висловлювання, як і його прогнозованість, варто сприймати з обережністю. Цей 38-річний політик розпочав свій шлях майже 20 років тому в ролі футбольного хулігана, а згодом став ультранаціоналістом, який закликав до об'єднання всіх румунів у рамках "Великої Румунії". Це об'єднання включає Республіку Молдова та деякі території сучасної України, зокрема північну частину Буковини. Через свої вимоги він отримав заборону на в'їзд до Республіки Молдова з 2014 року та до України з 2020 року.

Сіміон може бути пов'язаний із російською спецслужбою ФСБ, про що свідчив, зокрема, колишній міністр оборони Молдови Анатол Шалару. Він, в свою чергу, спирався на інформацію з молдовських та українських розвідувальних джерел. Згідно з цими даними, у 2011 році Сіміон мав зустріч з агентом ФСБ у Чернівцях, Україна. Хоча конкретних доказів його зв'язків із ФСБ не існує, варто зазначити, що один із провідних представників російської євразійської фашистської ідеології, Олександр Дугін, неодноразово висловлював підтримку Сіміону та правим екстремістам Румунії в цілому.

У 2019 році Сіміон заснував свою партію "Альянс за об'єднання румунів" (AUR), абревіатура якої румунською мовою означає "золото". Відтоді він здебільшого потрапляв у заголовки газет через надзвичайно агресивні, часом насильницькі, виступи на публіці та навіть у парламенті, де, наприклад, у лютому 2022 року він поколотив тодішнього міністра енергетики. Він любить знімати такі виступи наживо для розміщення на Facebook, та й взагалі часто послуговується у своїх відео мовою у стилі румунських вуличних банд.

Сіміон перетворив своє весілля в серпні 2022 року на націоналістичний захід, схожий на масові збори, які організовував лідер фашистської "Залізної гвардії" Корнеліу Зеля Кодряну у 1925 році. Він зазвичай ухиляється від питань про своє ставлення до "Залізної гвардії", Кодряну та диктатури Антонеску, але зазначає, що в діях Кодряна та Антонеску були "позитивні аспекти".

Останніми місяцями Сіміон намагався відійти від іміджу жорстокого хуліганського політика та релятивізував попередні заяви про те, що Румунії не місце в ЄС та НАТО. Він позиціонує себе як прихильник і союзник президента США Дональда Трампа та як той, хто відстоює суверенітет. Якщо в інтерв'ю його називають правим екстремістом, Сіміон перериває розмову.

Він оголосив про намір змінити керівництво спецслужб та суду, якщо його оберуть, а також прагне сформувати нову парламентську більшість. Калін Джорджеску, який переміг у скасованому першому турі президентських виборів у листопаді 2024 року, міг би стати прем'єр-міністром у такому випадку. Однак йому було заборонено брати участь у цих виборах. На цей момент він стикається зі звинуваченнями у вшануванні воєнних злочинців, зокрема Антонеску, та антисемітів, таких як Кодряну.

Сіміон не зміг би так легко втілити свої плани в життя у разі перемоги, принаймні, якби проти нього постала широка та рішуча парламентська більшість. Однак, незрозуміло, чи це станеться у традиційно фрагментованому парламенті Румунії, де панують незлічені інтереси, а депутати часто змінюють партійну приналежність.

Проте існують ознаки того, що перед другим етапом виборів проти Сіміона формується потужна коаліція. Зокрема, Гунор Келемен, лідер Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР), разом із кількома іншими відомими політиками з правлячої коаліції соціал-демократів, лібералів та ДСУР, виступили із закликом підтримати мера Бухареста Нікушора Дана. Однак навіть з усіма голосами з урядового блоку Дан не зможе забезпечити собі більшість. Не слід очікувати на раптову активізацію виборців, зауважує журналіст-розслідувач і публіцист Каталін Толонтан на порталі Hotnews.ro: "Відчуття несправедливості, яке накопичувалося протягом багатьох років, не зникне так просто".