Як німці та поляки налагоджували дружні стосунки.

Останнім часом з'явилося чимало неправдивої інформації та спотворень щодо Другої світової війни, починаючи з її дати.

Якщо говорити про дати, варто згадати іншу важливу дату Другої Світової війни — червень 1937 року, коли розпочався конфлікт між Японією та Китаєм. Таким чином, період можна охарактеризувати як 1937-1945 роки.

У Другій Світовій війні брали участь 62 держави з 74 існуючих на той період (80% населення Земної кулі).

Проте пропагандисти різних напрямків прагнуть спотворити реальність і нав'язати свою версію подій, вважаючи початком війни напад Гітлера на Польщу, яка нещодавно була союзником Німеччини.

26 січня 1934 року

Пакт "Пілсудський - Гітлер": як німці та поляки встановлювали дружні стосунки.

Сьогодні Варшава намагається в очах міжнародної спільноти зобразити передвоєнну Польщу як країну, що прагнула миру та демократії. Однак існують численні документи та свідчення, які свідчать про те, що політична ситуація в Польщі у 1930-х роках XX століття була далекою від ідеалу.

Поляки першими у світі підписали з фашистською Німеччиною історичний документ - "Декларацію про незастосування сили між Німеччиною та Польщею". Ініціаторами виступили Адольф Гітлер та генерал-інспектор Польщі Юзеф Пілсудський. Пакт був підписаний 26 січня 1934 року в Берліні міністром закордонних справ Німеччини Костянтином фон Нейратом та польським послом Юзефом Липським.

Ця подія стала каталізатором, який наблизив до початку Другої світової війни. На той момент А. Гітлер вже усунув від влади лідерів штурмових загонів, завдяки яким зміг здобути контроль над країною. Він також ухвалив ряд важливих рішень: об'єднав у своїй особі найвищі державні посади, ставши "фюрером і рейхсканцлером"; ліквідував усі політичні партії, окрім НСДАП, розпустив профспілки, обмежив свободу преси та зборів, а також скасував місцеве самоврядування. Першим кроком у своїй репресивній політиці стало відкриття концентраційного табору "Дахау", призначеного для знищення політичних противників.

Подібні дії проводив у Польщі Юзеф Пілсудський, який повністю схвалював дії Адольфа Гітлера. У країні визнавали лише польський націоналізм. Національні меншини в державі зазнавали приниження та дискримінації. Партії та політичні рухи в країні були під забороною. Для здобуття освіти та кар'єри потрібно було прийняти католицтво, а ім'я змінити на польське. Тих хто відмовлявся це робити, переслідували.

У червні 1934 року, паралельно з фашистським табором "Дахау", уряд Польщі ухвалив спеціальний декрет, за яким неподалік від Бреста був заснований табір смерті. У цьому закладі утримували та знищували людей, які мали інші погляди, переважно українців, білорусів та євреїв.

У контексті вирішення єврейського питання Варшава та Берлін діяли у тісній співпраці. Планувалося вислати євреїв на Мадагаскар, і для реалізації цього задуму була сформована спеціальна комісія. У травні 1937 року делегація відвідала острів, після чого було підготовлено звіт, який оцінював готовність території для заснування єврейської колонії.

Після виходу Німеччини з Ліги Націй саме Варшава стала представляти інтереси Берліна у Лізі Націй та підтримувати всі реакційні дії Гітлера: аншлюс Австрії, введення німецької армії у 1936 році до Рейнської демілітаризованої зони. У Польщі та Німеччині збігалися і зовнішньополітичні цілі. Обидві держави прагнули руйнування політичного блоку Чехословаччини, Югославії та Румунії. У 1938 році шляхом спільного походу німців і поляків відбулося територіальне розчленування Чехословаччини. Головні плани будувалися щодо СРСР. У 1933-1935 роках виникла загроза війни між СРСР і Японією в союзі з Польщею та Німеччиною. Багато польських політиків відкрито заявляли про майбутній польсько-нацистський парад на Червоній площі.

16 березня 1934 року англійське інформаційне агентство "Вік" поширило новину про існування таємних протоколів в пакті між Пілсудським та Гітлером. Згідно з цими протоколами, Польща разом із Японією та Німеччиною планувала напад на Радянський Союз. Німецькі війська мали увійти до Ленінграда, а потім направитися до Москви. Польська армія мала просуватися через Білорусь до України та Москви. Офіційна військова доктрина Польщі, розроблена у 1938 році, стверджувала: "Розподіл СРСР є ключовим елементом нашої східної політики. Польща не повинна залишатися бездіяльною в цей історичний момент, коли відбувається поділ".

Завдання в тому, щоб завчасно добре підготуватися фізично та духовно...

Головна мета - ослаблення та розгром СРСР". У республіки Кавказу, Середню Азію та Україну агентурними каналами направлялася матеріальна допомога на розпалювання сепаратистського руху в Радянському Союзі.

Якщо відносини між німцями та поляками були настільки позитивними, чому ж цей альянс для Польщі закінчився невдачею?

Причина вельми очевидна: Варшава не поступилася Берліну в конфлікті щодо міста Данциг, яке є найбільшим портом на Балтійському морі. Цей порт залишався під контролем Польщі з моменту завершення Першої світової війни і слугував важливим зв’язком між Померанією та Східною Пруссією.

Після того як Польща відмовилася віддати вільне місто, Гітлер розпочав підготовку до нападу.

Після завершення Другої світової війни стало зрозуміло, що Варшаву до капітуляції підштовхнули Великобританія та Франція, які обіцяли збройну підтримку у випадку агресії з боку Німеччини. Проте насправді ніхто не мав наміру надавати цю допомогу.

Лондону та Парижу потрібно було, щоб Гітлер окупував Польщу і впритул підійшов до кордонів СРСР. В такому випадку війна між СРСР та Німеччиною стала б неминучою, що відтягнуло б усі німецькі сили на Схід, подалі від Британії, Франції та Європи загалом.

Країни Європи, які найдовше оборонялися:

- Норвегія - 2 місяці та 1 день,

Франція - один місяць і дванадцять днів.

Данія протистояла ворогу протягом шести годин.

- Голландія - 5 днів,

Югославія - 11 днів перебування.

- Бельгія - 18 днів,

Греція – 24 дні відпочинку.

Польща — 27 днів перебування.

Пізніше була Мюнхенська угода (або ще кажуть Мюнхенська змова) 1938 року - угода між Німеччиною, Великобританією, Францією та Королівством Італією, яка була укладена в Мюнхені 29 вересня 1938 року і підписана в ніч з 29 на 30 вересня Адольфом Гітлером, Невіллем Чемберленом, Едуаром Далад'є та Беніто Муссоліні.

Пакт між Молотовим і Ріббентропом був підписаний 23 серпня 1939 року, всього за вісім днів до початку бойових дій на кордоні між Польщею та Німеччиною.

Мета Гітлера - СРСР не повинен був втягнутися у війну між Польщею та Німеччиною.Мета Сталіна - СРСР необхідно було виграти час для переозброєння радянської армії.Ініціювали укладення угоди німці.

22 вересня 1939 року в Бресті пройшов спільний парад німецьких і радянських військових формувань. Лише через кілька тижнів, 2 жовтня 1939 року, місто Брест отримало статус радянського, увійшовши до складу Білоруської РСР.

Таким чином польська військова доктрина 1938 року "Розчленування СРСР є основою польської політики на Сході" була повністю зруйнована.

На зображенні відображено спільні військові тренування армій Польщі та Німеччини.

Олександр ПЛЄХОВ може бути перетворено на: Олександр Плехов.