11 жовтня (24 жовтня) у православному календарі відзначається пам'ять апостола Филипа, диякона. Филип, який жив у I столітті, був частиною першої християнської спільноти в Єрусалимі. Його ім'я вперше зустрічається у шостому розділі "Діянь апостолів".
У той період кількість віруючих у Християнство стрімко зростала, і в громаді виникла суперечка щодо розподілу щоденної допомоги для вдов. Щоб апостоли могли зосередитися на молитвах і проповідях, громада обрала семеро чоловіків, яким було доручено займатися цими практичними питаннями.
Серед них були Стефан, Филип, Прохор, Никанор, Тимон, Пармен і Миколай з Антіохії. Саме цих сімох у християнській традиції часто вважають першими дияконами, хоча безпосередньо в цьому уривку "Діянь" вони так не названі.
Після вибору апостоли звернулися до молитви та здійснили на них обряд покладання рук.
Після смерті Стефана в Єрусалимі розпочалися гоніння на християн. Внаслідок цього багато прихожан залишили місто та вирушили в різні куточки. Серед них опинився і Филип.
Він прибув до Самарії і розпочав там своє служіння, проповідуючи про Христа. Як зазначено в "Діяннях апостолів", його слово супроводжувалося чудесами зцілення, і багато жителів Самарії охрестилися.
Ця подія мала особливе значення для раннього християнства. Самаряни та юдеї мали давні релігійні суперечності, однак проповідь Филипа показала, що нова віра виходить за межі однієї громади чи народу.
Згодом до Самарії завітали апостоли Петро та Іван.
Один із найвідоміших епізодів життя Филипа -- його зустріч з ефіопським вельможею.
У "Діяннях апостолів" описується, як ангел Господа звернувся до Филипа з наказом вирушити на шлях, що сполучав Єрусалим і Газу. На цьому шляху він зустрів високопрофільного служителя ефіопської цариці Кандакії, який, повертаючись з Єрусалима, читав книгу пророка Ісаї.
Філіп наблизився до його візка і поцікавився, чи зрозумів він те, що прочитав. Чоловік зізнався, що йому потрібна допомога, аби хтось роз'яснив зміст тексту.
Тоді Филип пояснив фрагмент з книги Ісаї та поділився з ним історією про Ісуса. Коли вельможа помітив воду поруч із шляхом, він вирішив охреститися. Филип провів обряд хрещення, після чого, згідно з біблійним оповіданням, Дух Святого відібрав його з того місця, а новоспечений віруючий продовжив свою подорож.
Цей момент став яскравим символом розповсюдження християнства поза межами Юдеї.
Церковне свято 11 жовтня -- день пам'яті преподобного Теофана, єпископа Нікейського
Теофан з'явився на світ у другій половині VIII століття. Згідно з церковними легендами, його батьками були Іона і Анна. Вони забезпечили своїм синам, Теофану та Феодору, якісну освіту і виховували їх у дусі християнських цінностей.
Брати обрали чернече життя і вступили до монастиря святого Сави Освяченого поблизу Єрусалима. Там Теофан присвятив себе молитві, вивченню Святого Письма та богослов'я.
Згодом його рукопоклали в сан священика.
Життя Теофана припало на часи іконоборства в Візантійській імперії. Прихильники цього руху виступали проти поклоніння іконам, а в різні періоди імператорська влада переслідувала тих, хто відстоював їхнє використання в християнських обрядах.
Єрусалимський патріарх відправив Теофана разом із його братом Феодором до Константинополя, щоб вони могли виступити на підтримку вшанування ікон.
Брати відкрито відстоювали свою позицію, через що зазнали переслідувань. Їх ув'язнювали, допитували та відправляли у заслання.
Проте, навіть після цього вони залишилися вірними своїм принципам.
Особливо жорстокі переслідування відбувалися під час правління візантійського імператора Феофіла, який виступав проти шанування ікон.
У контексті церковного життя Теофан і Феодор були викликані до суду, де з них вимагали відмовитися від захисту ікон. Коли брати відмовилися підкоритися цим вимогам, їх піддали жорстокому покаранню.
На їхніх обличчях, за різними легендами, завдали глузливі віршовані рядки, використовуючи розпечені голки або залізні інструменти. Завдяки цьому братів стали іменувати Начертаними.
Це покарання мало на меті не лише завдати фізичного страждання, а й публічно принизити жертв. Однак у християнській традиції воно, навпаки, перетворилося на символ їхньої витривалості.
Після жорстоких мук братів знову відправили на вигнання.
Після відновлення іконошанування Теофан був поставлений єпископом Нікеї -- одного з найважливіших християнських центрів Візантійської імперії.
Отже, особа, яка роками терпіла утиски через свої релігійні вірування, згодом стала лідером значної церковної спільноти.
На єпископській кафедрі Теофан продовжував служіння Церкві та займався літературною діяльністю.
Церковне свято в Україні, яке відзначається 11 жовтня відповідно до старого стилю.
За старим календарем 11 жовтня в Україні вшановують пам'ять преподобного Харитона Сповідника. За церковним переданням, Харитон постраждав під час гонінь на християн, однак залишився живим, тому отримав найменування Сповідника. Згодом він оселився в Палестині, де провадив суворе чернече життя та заснував кілька монастирів. Його вважають одним із засновників палестинського чернецтва.
Прикмети 11 жовтня
Якщо зайці ще не обрали біле хутро, то зима запізниться.
* Птахи літають низько над землею -- чекали на ранню та холодну зиму.
* Низько пливуть важкі хмари -- незабаром похолодає.
Що заборонено робити 11 жовтня?
За давніми повір'ями, 11 жовтня не годиться проводити без справ і відкладати роботу на потім. Апостола Филипа в народній традиції пов'язували зі старанністю та допомогою ближнім, тому цього дня особливо засуджували ледарювання. Вірили, що пасивність може принести життєві негаразди, а занедбана й неприбрана оселя -- стати перешкодою для добробуту та достатку в родині.
Які можливості відкриваються 11 жовтня?
У народній культурі 11 жовтня відзначається як Филипів день, адже в цей час згадують апостола Филипа. Із давніх-давен вважалося, що цей день слід присвятити домашнім справам: прибрати в оселі, переглянути речі та позбутися непотрібного. Таким чином, господарі готували свої домівки до холодів, прагнучи зустріти зимовий період у чистоті та порядку.
#
