Яке релігійне свято відзначають в Україні 27 липня?

27 липня (9 серпня) в православному календарі відзначається день пам'яті святого великомученика Пантелеймона Цілителя. Цей святий, який став прикладом мужності та віри, з'явився на світ наприкінці III століття в Нікомидії, на території сучасної Туреччини. Його ім'я, Пантолеон, перекладається як "лев у всьому", що символізує силу та відвагу.

Батько Пантолеона, Євсторгій, був заможним язичником, тоді як його матір, Єввула, належала до побожних християн. Саме вона з ранніх років вводила сина у світ віри в Ісуса Христа, але, на жаль, пішла з життя, коли хлопець ще був дуже малим. Після її втрати, вихованням Пантолеона займався батько, який прагнув забезпечити синові найвищу освіту.

Молодий чоловік проявив виняткові здібності в науці, тож його відправили на навчання до видатного придворного медика Євфросина. Завдяки своєму таланту, наполегливості та доброті, Пантолеон швидко здобув репутацію одного з найкращих студентів і навіть отримав можливість зустрітися з імператором Максиміаном, який розглядав його кандидатуру на посаду особистого лікаря.

Поряд із домом, де мешкав Пантолеон, ховався від небезпек священник Єрмолай. Він помітив талановитого молодика та вирішив поговорити з ним про християнську віру. Єрмолай поділився з Пантолеоном історією про Ісуса Христа, розкрив сенс сили молитви, любові до ближніх і вічного життя. Ці розмови глибоко вплинули на душу молодого лікаря, але остаточне рішення прийняти християнство він ухвалив лише після неймовірної події.

Один раз Пантолеон натрапив на дорозі на хлопчика, який загинув від укусу змії. Згадавши про всемогутність Бога, яку йому розповідав священник Єрмолай, він щиро звернувся до Христа, просячи його повернути життя дитині. І справді, на очах юнака сталося диво: хлопчик ожив, а змія враз померла. Після цього Пантолеон без жодних сумнівів прийняв Святе Хрещення від священника Єрмолая і вирішив присвятити своє життя служінню Богу та людям.

Після прийняття християнства Пантолеон почав допомагати людям, використовуючи не лише свої медичні навички, а й силу щирої молитви.

Він ніколи не вимагав грошей за свої медичні послуги, завжди готовий прийти на допомогу бідним, сиротам, в'язням, мандрівникам та всім, хто потребував підтримки. Через це його почали називати безсрібником — людиною, що не бере оплату за свою працю. Слава про цього чудового лікаря швидко поширилася далеко за межі Нікомидії. До нього зверталися сотні людей, багато з яких знаходили зцілення від тяжких хвороб.

Батько Пантолеона спочатку не підтримував захоплення сина християнською вірою. Проте одного дня він став свідком дивовижного зцілення сліпого чоловіка.

Коли Пантолеон звернувся до Господа в молитві, сліпий відразу ж отримав зір. Після цього чудесного випадку Євсторгій вирішив прийняти християнство. Незабаром він відійшов у вічність, залишивши свій величезний спадок синові. Пантолеон, у свою чергу, продав більшу частину свого майна та роздав гроші нужденним, ще глибше поринувши у служіння людям.

Талант молодого медика став предметом заздрості серед інших лікарів при дворі. Вони повідомили імператору Максиміану, що Пантолеон сповідує християнство.

Імператор покликав його до свого палацу і запропонував відкинути Христа, принісши жертву язичницьким божествам. Проте святий рішуче заявив, що не зрадить свою віру.

Для того щоб з'ясувати, чия віра є справжньою, до палацу привели чоловіка, який страждав від тяжкої недуги. Язичницькі жреці тривало зверталися до своїх богів, але не отримали жодного результату. Тоді Пантолеон звернувся з молитвою до Ісуса Христа, і в той же момент хворий одужав.

Незважаючи на вражаюче чудо, імператор залишився непохитним у своєму рішенні й віддав наказ про страту зціленого чоловіка, в той час як Пантолеона чекав жорстокий катування.

Святого піддавали численним катуванням: його били, палили вогнем, кидали до диких звірів, намагалися втопити та колесувати. За церковним переданням, Господь щоразу чудесним чином зберігав його життя. Зрештою імператор наказав відсікти мученику голову.

Перед початком страти Пантолеон звертався з молитвою до Бога за своїх мучителів та за всіх людей. За легендою, коли лезо меча торкнулося його шиї, він на мить став м'яким, немов віск. Лише після того, як пролунало небесне покликання, яке запросило святого до Царства Небесного, його мученицька смерть відбулася.

Церковне свято 27 липня -- день пам'яті святого Климента, архиєпископа Охридського, чудотворця

Точна дата народження святого Климента залишається невідомою. Історики вважають, що він з'явився на світ близько 840 року, ймовірно, на території сучасної Північної Македонії або південно-західної Болгарії.

Про його юність збереглося небагато інформації. Відомо лише те, що в ранньому віці він увійшов до числа найближчих учнів святих братів Кирила та Мефодія, які віддали своє життя на служіння Євангелію слов'янською мовою.

Клімент був супутником своїх наставників під час місії у Великій Моравії, де він сприяв перекладу релігійних текстів, навчав священнослужителів та поширював християнське вчення серед слов'янських народів.

Після кончини святого Мефодія в 885 році, ситуація для його послідовників суттєво ускладнилася. Нове духовне керівництво Великої Моравії почало активно протистояти слов'янським богослужінням. Чимало учнів Кирила і Мефодія опинилися у в'язницях, стали жертвами переслідувань або були змушені залишити свою батьківщину.

Святий Климент, разом із кількома своїми учнями, покинув Моравію і знайшов притулок у Болгарії. Тут князь Борис І з ентузіазмом підтримав слов'янську книжкову традицію і доручив їм продовжити справу освітлення народу.

Найзначнішою діяльністю святого Климента стало founding духовно-освітнього центру в регіоні Кутмичевиця, де основним осередком став Охрид.

Саме тут виникла знаменита Охридська літературна школа -- один із найбільших центрів слов'янської культури та богословської освіти.

Близько 893 року цар Симеон І призначив Климента єпископом Дремвіцьким або Велицьким. Таким чином він став одним із перших слов'янських єпископів в історії Церкви.

Єпископське служіння не відвернуло його від просвітницької праці. Він продовжував навчати людей, будував храми, дбав про духовне життя священників і мирян, підтримував бідних та особисто проповідував Євангеліє.

Святитель надавав великого значення тому, щоб богослужіння були доступними і зрозумілими для звичайних людей. Він твердо вірив, що Боже Слово повинно лунати рідною мовою кожної нації.

Усвідомлюючи, що кінець його земного життя близький, святий Климент не припиняв служіння Господу до останнього подиху.

Він власноруч заснував монастир на честь святого великомученика Пантелеймона в Охриді, який став одним із найважливіших духовних центрів регіону.

Святий спокійно покинув цей світ приблизно у 916 році. Його останки знайшли вічний спочинок у храмі монастиря, де він сам висловлював бажання бути похованим.

Церковне свято в Україні, що відзначається 27 липня за юліанським календарем.

За старим календарем 27 липня в Україні вшановували пам'ять апостола від 70-ти Акили. Акила походив із Понту, а разом зі своєю дружиною Прискилою жив у Римі, доки імператор Клавдій не наказав юдеям залишити місто. Подружжя оселилося в Коринфі, де познайомилося з апостолом Павлом. Вони займалися спільною справою -- виготовленням наметів, а також разом проповідували Євангеліє. Згодом Акила і Прискила супроводжували апостола Павла в його місіонерських подорожах, допомагаючи зміцнювати перші християнські громади.

Ознаки та традиції 27 липня

* Ясний і теплий день -- осінь буде сухою та лагідною.

* Дощ, що випав 27 липня, віщує тривалу дощову осінь і сирий серпень.

Ранковий туман обіцяє ясний день, а в наступні дні очікується збереження приємних погодних умов.

Що варто уникати 27 липня

Згідно з народними уявленнями, в день святого Пантелеймона рекомендується уникати важкої фізичної праці, зокрема роботи на городах чи в полях. Наші предки вірили, що нехтування цими настановами може призвести до невдач. Крім того, в цей день слід бути особливо пильними під час гроз, адже блискавки вважалися загрозою не лише для людей, але й для майбутнього врожаю.

Які заходи можна здійснити 27 липня?

У народному календарі це свято відоме як день Пантелеймона Цілителя. Здавна люди вірили, що саме цього дня лікарські рослини набувають найбільшої цілющої сили, тому вирушали до лісів, луків і полів, щоб заготовити трави для лікувальних настоїв та відварів на весь рік.