На межі XIX і XX століть Тернопіль вирізнявся своєю значущістю. Як частина Австро-Угорщини, він мав статус повітового міста в складі Королівства Галичини і Лодомерії, що сприяло його активному розвитку.
Яким було місто в той час, можна побачити в Facebook-спільноті "Мандрівка старим кордоном". На всіх фотографіях одразу привертає увагу велика кількість стильно одягнених людей. Це свідчить про те, що життя в Тернополі в цей період було дуже активним.
Найзначнішим стимулом для розвитку в той час стало відкриття залізничного сполучення. Лінія між Львовом і Тернополем почала діяти в 1870 році і стала однією з перших в Галичині. Це швидко перетворило місто на ключовий торговий вузол. З Тернополя вивозили зерно, худобу, шкіру та спирт-сирець, а ввозили промислові товари: машини, тканини, сіль, гас і цукор. Таке зростання ділової активності приваблювало в Тернопіль все більше людей і сприяло збагаченню міської скарбниці.
До кінця XIX ст. з'явилися також залізничні гілки на Микулинці, Бережани і Підволочиськ, що зробило Тернопіль сполученим одразу з кількома напрямками. До міста вели і шість шосейних доріг - на той час вельми серйозна інфраструктура для провінційного центру.
Протягом ХІХ століття населення Тернополя зросло в чотири рази: у 1808 році тут проживало близько семи тисяч людей, а до кінця століття їх чисельність перевищила тридцять тисяч. Значну частину мешканців становили євреї, які відігравали важливу роль у торгівлі та ремісництві, надаючи місту динаміки та колориту. Великий ярмарок на честь Святої Анни, що існував ще з XVIII століття, привертав торговців з усіх околиць і вважався одним із найзначніших у Галичині для продажу зерна та коней. Ярмарки перемістилися з центральної Ринкової площі на оболонські луки, де було більше місця для худоби та возів.
У міру комерційного зростання, місто також отримувало своє культурне та соціальне обличчя. У 1875 році було засновано філію "Просвіти", у 1894 році — "Народну торгівлю", у 1901 році — музично-хорове товариство "Боян", а у 1904 році — "Сокіл". Появилися банки, навчальні заклади та читальні. Гімназія, де навчали польською мовою, поряд із паралельним українським громадським життям — ось якою була дійсність міста в ті часи.
Річка Серет та тернопільський ставок, створений греблею в XVI столітті, визначали природний ландшафт міста. Ставок використовувався для господарських потреб — тут діяли млини, а рибальство стало звичним заняттям місцевих мешканців. Набережна у її нинішньому вигляді, де люди прогулюються, ще не існувала: береги Серету залишалися в основному дикими, вкритими вербами, і лише з часом почала з’являтися міська забудова.
Раніше OBOZ.UA демонстрував, якою була Одеса у фінальних роках перед розпадом Радянського Союзу.
#Євреї #Місто #Радянський Союз #Одеса #Польська мова #Австро-Угорщина #Гімназія (школа) #Риболовля #Зерно #Шкіра #Шоколад #Збіжжя #Бережани #Купецтво #Цукор #Сіль #Тернопіль #Тваринництво #Серет (річка) #Ставок #Луг #Зерномельний завод #Ярмарок #Галісія (Східна Європа) #Вагон #«Просвіта» #Королівство Галиції та Лодомерії #Керосин #Микулинці #Підволочиськ
