Захисник віри чи маніпулятор? Як релігія сприяла перемозі Трампа на виборах.

"Класична Америка: Християнська риторика як інструмент у політичній боротьбі"

Релігійна риторика стала одним із найпотужніших інструментів Дональда Трампа у передвиборчій кампанії, каже LIGA.net експерт із політики США, позаштатний працівник Центру глобального правління (Брюссель) Артур Колдомасов.

"Перш ніж заробити популярність серед конспірологічних гуртів, він привернув увагу релігійних екстремістів, зокрема євангелістів. Він надав їм те, чого вони прагнули протягом тривалого часу — шанс стати частиною мейнстриму," — зауважує він.

За словами дослідниці релігійних аспектів у політиці Олени Чупринської, релігія служить Трампу потужним інструментом для обґрунтування своїх радикальних висловлювань і сприяння подальшій радикалізації суспільства, як зазначає LIGA.net.

Як релігія допомогла прийти Трампу до влади - пояснюємо коротко.

41% населення Сполучених Штатів вважає себе протестантами. Наступною найбільшою групою є релігійно незаангажовані особи, яких налічується 26,8%. Ще 32,2% складають представники єврейської, ісламської, буддійської спільнот та інших релігійних організацій. Такі дані наводить LIGA.net, посилаючись на дослідження Олени Чупринської, магістрантки трансатлантичних студій Ягеллонського університету в Польщі, яка спеціалізується на релігійних питаннях у політичному контексті.

Велика частина виборців має християнське віросповідання, що підтверджує Колдомасов. Цей факт ілюструє парадокс Сполучених Штатів: з одного боку, країна характеризується високим рівнем релігійності та глибокими релігійними традиціями, які лежать в основі її заснування, а з іншого боку – існують світські державні інституції.

Згідно з дослідженням Pew Research Center за осінь 2024 року, Трампа підтримують 82% опитаних білих євангельських протестантів, 61% білих католиків та 58% білих неєвангельських протестантів. Багато залежить від штатів і розподілу населення: у селах частка консервативних християн набагато більша.

"У релігійній ідентичності можна вбачати важливий аспект перемоги Трампа. Чимало консервативних молодих чоловіків, які стали основою його успіху, виросли в родинах, де панували християнські протестантські цінності," - зазначає Колдомасов.

Трамп має значний вплив, особливо серед американських протестантів, підкреслює Чупринська. За словами Колдомасова, його виступи відображають настрої та переконання цієї групи людей. Вони вважають, що відхід від усталених цінностей може призвести до руйнування нації.

Зокрема, тому багато з них і підтримували дії губернатора Флориди Рона ДеСантіса щодо обмежень у сексуальній освіті у школах штату. Країну, на їх думку, треба рятувати. У комбінації із теоріями змови, у Трампа серед цієї цільової групи вимальовується образ героя-рятівника, який не боїться говорити правду.

"Перш ніж завоювати популярність серед конспірологів, він отримав підтримку від релігійних фанатиків, зокрема євангелістів. Він надав їм те, чого вони прагнули протягом тривалого часу - шанс стати частиною мейнстриму", - ділиться своїми думками Колдомасов.

Ще перша президентська кампанія Трампа у 2016 році міцно базувалася на релігії та "християнському націоналізмі", зазначає Чупринська.

"Ми зобов'язані стояти на захисті християнства. Якщо звернути увагу на те, що відбувається в різних куточках світу, зокрема в Сирії, де ризик втрати життя за свою віру є цілком реальним... Християнство опинилося під загрозою. Нам необхідно згуртуватися", — зазначав він у той час.

Таким чином, кампанія Трампа вибудувала зв'язок між голосом за нього та збереженням США як християнської нації, акцентуючи на протиставленні небілих і мусульман християнській ідентичності.

Колдомасов підкреслює, що релігійні мотиви стали центральними у кампанії Трампа, особливо після першого замаху, який сам кандидат охарактеризував як "Божий захист" для його "служіння Батьківщині". Його кампанія вміло інтегрувала релігійні символи у свої повідомлення: продаж благословлених копій Біблії, заклики надсилати текстові повідомлення на номер кампанії зі словом "Віра", а також актуальні питання, такі як обмеження абортів.

Трамп не викликав у цих людей відчуття "обложеної фортеці", але, безумовно, скористався цим настроєм. Наприклад, його висловлювання: "Моя позиція щодо абортів може бути не зовсім ідеальною, але я – найкращий варіант, який у нас є", є досить вдалим, зазначає науковий співробітник Інституту Маккейна Аарон Корева в інтерв'ю LIGA.net.

Релігійні діячі та прихильники теорій змови, такі як "Піцагейт", також внесли свій внесок, активізуючи певні виборчі сегменти. Це органічно вписувалося в американську культуру, де релігійні громади не раз виступали проти "надто провокативних" аспектів популярної культури. Трамп усвідомлював цю силу ще у 2016 році і продовжив використовувати її в поточному році.

Щоб зрозуміти, чому релігійні виборці обрали Трампа, а не інших кандидатів під час його першої виборчої кампанії, важливо врахувати загальні зміни в американському суспільстві, зазначає Анна Швецова, операційна директорка фонду Ukraine Freedom Project, в коментарі для LIGA.net.

У 2008 році колишній президент США Барак Обама звернув увагу на проблеми, які виникли в малих містах Пенсильванії та інших регіонах, де робочі місця були втрачені ще за часів президентства Клінтона та Буша. Місцеві громади не отримали жодних нових можливостей, що призвело до зростання соціальної напруги: люди почали шукати пояснення своїм розчаруванням у формах насильства, релігійних віруваннях або ворожості до тих, хто відрізняється від них.

Це лояльне ставлення до релігії та її впливу на повсякденне життя американців стало особливо очевидним у 2016 році. Тоді для виборців, для яких віра була пріоритетом, виникла нагальна потреба в перетвореннях, відзначила Швецова.

Захист традиційних цінностей став наріжним каменем кампанії Трампа у 2024 році, додає Чупринська. Він позиціював себе як охоронця "традиційної Америки", створюючи образ до недавнього кандидатки у лідери США від демократів Камали Гарріс як "антиамериканки". Трамп обіцяв повернути молитву в державні школи, відстоював "нуклеарну сім'ю" з акцентом на ролі матері й батька, а також пропагував концепцію гендерної дуальності. Водночас питання абортів він планував залишити у компетенції штатів, дозволяючи кожному регіону діяти на власний розсуд.

"Що таке справжня 'традиційна Америка'?" - запитує Корева. Це питання стосується часу і історичного контексту. Існує цілий рух, який пропагує гасло "Зробимо Америку великою знову". Він укріплює думку про те, що минулі часи були кращими, до того, як "ліві радикали" прийшли й усе змінили. Таким чином, США намагаються повернутися до цього уявного "золотого віку" або хоча б відтворити його.

Це стосується більше емоцій, ніж точних деталей. Людям надається можливість відчути, що можна повернутися в епоху, коли все було ясніше, простіше, а життя — легшим. Це класичний прийом, який можна спостерігати у багатьох західних країнах. Експерт підкреслює, що мова йде про спекуляцію на "славетному минулому".

Чупринська вважає, що релігія служить потужним інструментом для Трампа, дозволяючи йому підкріплювати свої радикальні висловлювання та сприяти подальшій радикалізації суспільства. Це, на її думку, може посилити підтримку республіканської "політики ізоляціонізму".

Посилаючись на релігійні мотиви, Трамп отримав підтримку значної частини християнських консерваторів. Для них він уособлює "борця" за збереження традиційних цінностей Америки, де релігійні та моральні засади становлять фундамент суспільного життя, незважаючи на певні суперечності в його особистій поведінці та життєвих обставинах.

На думку Швецової, Трампу навіть не потрібно було об'єднувати релігійних виборців для боротьби з "ліберальним порядком денним". Соціологічні дослідження свідчать, що прогресивний порядок денний є помітно лівішим, ніж позиції середнього виборця.

Перед початком своєї виборчої кампанії у 2016 році Дональд Трамп не виявляв значної релігійної відданості. Швецова зазначає, що це, ймовірно, було зумовлено політичними міркуваннями, спрямованими на залучення підтримки республіканських виборців, більшість яких є християнами. Хоча погляди Трампа мають досить консервативний характер, вони не свідчать про глибоке взаємозв'язок із релігійними цінностями, додає Колдомасов.

"На мою думку, в цій ситуації його особисте его переважає над вірою в Бога, хоча він вважає, що Господь спрямовує його саме цим шляхом," - зазначає фахівець.

Чупринська, своєю чергою, зазначає, що риторика Трампа, яка акцентує на захисті традиційних релігійних цінностей, виглядає непереконливою, зважаючи на численні порушення морально-релігійних норм, зокрема його участь у сексуальних скандалах та використання ненормативної лексики. Однак виборці Трампа часто ігнорують ці суперечності, а його імідж як патріота та захисника "традиційної Америки" затушовує його минуле, включно з численними кримінальними справами.

Протягом більшої частини свого життя Трамп був, по суті, демократом із Нью-Йорка, який фінансував демократів і не демонстрував особливого інтересу до консервативних поглядів, наприклад, на тему абортів. Йому це просто не було важливо, додає Корева.

"Трамп не відвідує церкву, і його спосіб життя зовсім не відповідає уявленням релігійних людей про те, яким має бути 'правильне' існування. Це всього лише політична стратегія", - зазначає Корева.

Успіх Дональда Трампа на президентських виборах у США в 2016 році істотно спирався на підтримку християнських громад. Важливу роль у цьому процесі відіграли авторитетні релігійні діячі, які сприяли формуванню довіри з боку консервативних виборців.

Однією з важливих постатей виявилася телеєвангелістка Паула Вайт.

Саме завдяки її підтримці розпочався успіх Трампа в політичній кар'єрі, зазначає Колдомасов. У 2000 році, коли він брав участь у праймеріз від партії Реформ, його риторика була зосереджена виключно на бізнесі, і успіху в той час не спостерігалося. Проте, коли у 2016 році він отримав підтримку Вайт, яка має величезну аудиторію завдяки своїм телевізійним проповідям та релігійним програмам, його справи різко покращилися.

Як вона сама зазначила в інтерв'ю, Трамп спочатку звернувся до неї за порадою щодо свого рішення балотуватись у президенти, оскільки "країна почала рухатись у невірному напрямку" — ці слова глибоко відгукнулися в її серці. Паула разом із колегами підтримали Трампа на тих виборах, вважаючи це його "покликанням". Вона впевнена, що Трамп "повністю їй довіряє". Не випадково під час своєї кампанії у 2016 році Трамп заявляв, що він є "голосом тих, хто не має власного слова". Чи може це бути дивним, запитує вона, для "однієї нації під Богом"?

У 2024 році в кампанії Трампа виявилися ще дві значущі тенденції: персонифікація "зла" та застосування біблійних тем у внутрішньополітичних і зовнішньополітичних стратегіях.

Камалу Гарріс під час виборчої кампанії охрестили "демоном" через її прогресивні погляди, а демократів загалом — "демонічними", зазначає Колдомасов. Трамп позиціонував себе як представник звичайних громадян "під Божим покровом", контрастуючи з байдужою елітою. Цього разу республіканці зверталися до середнього класу, що відчував страх перед радикальними змінами.

У сфері зовнішньої політики підтримка Ізраїлю як "священної землі" та мирна риторика стосовно України відповідали біблійним засадам, на яких базувалася кампанія Трампа. Конфлікт представлявся як суперечність в писаннях, а заклики до миру знаходили відгук у його виборців, що свідчить про відродження християнського націоналізму в Сполучених Штатах.