У неділю, 20 квітня, усі православні українці святкуватимуть Великдень. І у багатьох і досі залишились питання стосовно того, як правильно українською вітатись, називати паски та фарбовані яйця.
"Телеграф" підготував добірку найважливіших висловлювань та аспектів, що часто викликають запитання під час святкування Великодня. Важливо зазначити, що в Україні Воскресіння Христове правильно називається Великдень, а не Паскою.
В це світле свято не прийнято вітатись звичними "Добрий день чи добрий ранок". Слід казати "Христос Воскрес!", а у відповідь "Воістину Воскрес!". Зауважимо, що таке привітання доречне не лише у Великодню ніч чи день після неї. Для вірян привітання "Христос Воскрес!" в період Великодня і 40 днів після нього заміняє звичне "привіт" чи "добрий день" в різних сферах життя.
Крім того, напередодні Великодня не зовсім коректно вживати вислів "з наступаючим", адже правильніше буде сказати "З прийдешнім Великоднем!" або "Вітаю з наближенням свят Великодня!".
В українській мові відсутнє слово "куліч", тому традиційний великодній хліб слід правильно називати "паскою". Щодо терміна "пасха", то це є неправильною формою, оскільки він стосується єврейського свята Песах.
Зварені у натуральних барвниках яйця називають крашанками, тобто ті, що пофарбовані. Яйця, які розписують спеціальними тематичними орнаментами, називають писанками. Якщо ж яйце розфарбовують різними барвниками за допомогою листочків, сіточки, воно все одно називається крашанкою.
На Великдень та в інші святкові дні не варто вживати слово "батюшка" щодо священників, оскільки це є запозиченням з російської мови. В українській традиції вірні правильніше звертаються до священнослужителів як "отче" або "панотець". Щодо дружини священика, її можна називати "матінка", "пані" або "паніматінка".
Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно поставити наголос у слові "Великдень".
#Євреї #Східна Православна Церква #Українці #Українська мова #Воскресіння Ісуса #Яйце #Великдень #Христос (назва) #Писанкарство у слов'янській культурі #Тісто #Пасха #Смужки (хліб)
