Президент Володимир Зеленський, разом із членами уряду та представниками іноземних делегацій, долучився до урочистого заходу на вшанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу з місця події.
Біля пам'ятника "Менора", що у Бабиному Яру, пам'ять загиблих вшанували глава держави, Прем'єр-міністр Сергій Корецький, члени уряду, керівник Офісу Президента Кирило Буданов та його заступники, а також високі іноземні гості, серед яких міністр фінансів держави Ізраїль Зеєв Елькін та міністерка освіти, сімейних справ, літніх людей, жінок та молоді Німеччини Карін Прін.
"85 років тому київське повітря наповнювалося звуками пострілів. Відбувався один з найбільш масових і трагічних геноцидів в історії - геноцид через вогнепальну зброю. 29-30 вересня, за попередніми даними, було знищено понад 30-33 тисяч євреїв, які жили в Києві. Це частина нашого українського народу, частина нашої історії, боротьби та культури: чоловіки, жінки, діти", - підкреслив голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров.
Він зазначив, що українці та євреї століттями жили на цій землі, тому трагедія Бабиного Яру болить кожному поколінню українців.
Не без підстав першим історичним меморіалом у Києві, зведеним після проголошення незалежності, стала "Менора". Лише місяць минув з моменту здобуття незалежності України, як цей пам'ятник з'явився на цьому місці. Він став свідком перших кроків відновлення нашої державності. "Менора" стала очевидцем трагічних подій 1 березня 2022 року, коли внаслідок атаки іранських дронів "Шахед" загинули п'ятеро людей, серед яких була і дитина. А в 2025 році ми згадували жертв Бабиного Яру, коли над нами знову пролітали "Шахеди", - зазначив Алфьоров.
Він також зауважив, що символом 85-х роковин трагедії Бабиного Яра стала тонка червона лінія. Відповідну мистецьку інсталяцію у Бабиному Яру створила литовська мисткиня Пауліна Пукіте.
Серед численних культурних подій, запланованих у Бабиному Яру до відзначення 85-ї річниці, варто відзначити інсталяцію "Право на пам'ять" від Михайла Алексеєка, яка втілює в собі пам'ять про втрачені життя.
Згідно з повідомленнями, на початку німецько-радянської війни в Києві проживало приблизно 200 тисяч євреїв. З наближенням фронту і усвідомленням неминучої окупації, частина з них вирушила вглиб Радянського Союзу, інші були мобілізовані до Червоної армії, тоді як решта, переважно літні люди, діти та найбідніші мешканці, залишилися в столиці. Коли нацисти захопили Київ, у місті залишилося близько 40 тисяч євреїв. Більшість із них стала жертвами розстрілів у Бабиному Яру. Найвищий рівень розстрілів спостерігався в останні два дні вересня 1941 року, і цей злочин увійшов в історію як одна з найстрашніших сторінок Голокосту.
29 вересня, в день 85-ї річниці трагедії Бабиного Яру, Зеленський виявив шану загиблим, підкресливши, що тільки 29-30 вересня 1941 року на цьому місці було розстріляно близько 34 тисяч євреїв.
Зображення: Павло Багмут / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.
#Євреї #Німеччина #Нацизм #Голокост #Журналіст #Радянський Союз #Українці #Литва #Прем'єр-міністр #Росіяни #Володимир Зеленський #Ізраїль #Укрінформ #Українська Держава #Військова окупація #Геноцид #Уряд України #Місяць #Східний фронт (Друга світова війна) #Історія України #Червона Армія #Менора (Храм) #Київ #Злочинність #Розділ перший #Український інститут національної пам’яті #Передня лінія #Страта шляхом розстрілу
