Олег Постернак заявив, що для України в контексті виборів у Румунії не існує суттєвих загроз.

"Цього місяця відбудеться ще одна важлива для українців виборча кампанія - в сусідній Румунії. 24 листопада - президентські і 1 грудня - парламентські вибори. Десятирічна ера президента-правоцентриста Клауса Йоганніса, етнічного німця, колишнього вчителя фізики та тричі обраного мера провінційного міста Сібіу, завершується. До речі, у 2014 при його обранні велику роль зіграла румунська діаспора, як і нещодавно при переобранні президента Молдови Маї Санду. У класичних традиціях чорного PR, його намагались звинуватити у продажі дітей для торгівлі органами та використанні державних коштів у власних цілях, однак це не завадило обранню", - про це у Фейсбуці пише політтехнолог Олег Постернак, інформує UAINFO.org.

Можливо, виникає питання: чому це важливо знати? Стереотипи, що побутують про "країну Дракули та циганських поселень", а також уявлення про Румунію як про найбіднішу й найкорумпованішу країну Європейського Союзу, навряд чи адекватно відображають її значення для України.

Румунія в даний час є не лише визначним партнером для України, а й важливим осередком стабільної військової співпраці між Україною та західними країнами. Ця країна виступає як ключовий торгово-економічний центр, який допоміг пом'якшити негативний вплив на українську економіку після блокування кордонів з Польщею. Крім того, саме в Румунії розташована найбільша база НАТО в Європі.

Парламентські вибори мають особливе значення, оскільки Румунія функціонує як парламентсько-президентська республіка. Політичним партіям і коаліціям необхідно здолати 5% поріг на національному рівні або ж отримати 20% голосів у чотирьох багатомандатних округах.

Основним є змагання двох провідних партій - Соціал-демократичної (PSD) та Націонал-ліберальної (PNL), що має тривалий історичний характер. Із 2021 року соціал-демократи входять в коаліцію із націонал-лібералами, а прем'єрську посаду займають за ротацією почергово представники цих двох партій.

Соціал-демократи реалізують масштабну рекламну кампанію, витрачаючи 37 мільйонів лей, тоді як націонал-ліберали обмежилися лише 4,2 мільйона лей. За даними опитувань, підтримка соціал-демократів коливається в межах 30-32%, тоді як націонал-ліберали мають 20%.

Ознайомтесь також: Росія намагається вплинути на президентські вибори в Румунії.

"Союз спасіння Румунії", що займає позицію третьої сили з рейтингом 12-15%, відіграє важливу роль в політичному ландшафті. Ця організація стала основою для створення "Об'єднаного правого альянсу". Альянс пропонує популярну політичну програму, яка охоплює такі напрямки, як сучасна індустріалізація, підтримка малих фермерських господарств, реформи в сфері освіти, а також виділення 6% ВВП на охорону здоров'я.

Росія орієнтується на дві політичні сили в Румунії: «Альянс за союз румун» (AUR) та партію SOS. Лідером AUR є Джордже Сіміон, тоді як SOS очолює відома своїми скандалами депутатка Європарламенту Діана Шошоаке, яка стала відомою завдяки своїм антиукраїнським акціям. AUR має рейтинг, що коливається між 15% і 18%, що дозволить їм сформувати значну фракцію в парламенті, тоді як SOS має приблизно 7%.

У політичному житті партій національних меншин важливу роль відіграє, наприклад, Угорський демократичний союз Румунії (UDMR), який зазвичай отримує місця в парламенті, підтримуючи стабільний рівень підтримки на рівні 5%.

Президентська кампанія на початку осені вважалась битвою трьох "титанів": Мірчу Джоане - колишнього заступника генсека НАТО, рейтинг якого злетів уверх у вересні, Ніколае Чуке - генерала запасу та колишнього прем'єра Румунії від націонал-лібералів, Марчела Чолаку - чинного прем'єр-міністра від соціал-демократів.

Згідно з останніми даними соціологічного опитування, проведеного Biroul de Cercetări Sociale з 7 по 10 листопада, кандидат від соціал-демократичної партії Марчел Чолаку отримує 27,1% голосів, тоді як націонал-ліберал Ніколае Чука має 17,7%.

Якщо економічна ситуація в Румунії та фінансовий стан населення створюють труднощі для Марчела Чолаку, то Чуке асоціюється з політикою "сильної руки" та авторитарними підходами в управлінні. У період його прем'єрства існувала думка, що Румунія повертається назад у розвитку демократії та свободи висловлювання.

Третю позицію займає фактично проросійський кандидат Джордже Сіміон - керівник Альянсу за союз румун (AUR). Він колись був фронтменом кампанії "Повернемо Бессарабію додому". Йому, до речі, заборонили в'їзд у Молдову через те, що він там брав участь в дестабілізації ситуації. Українські спецслужби підтвердили, що Сіміон у свій час зустрічався із агентом ФСБ в українських Чернівцях. Сіміон має зараз рейтинг у 12% і він за всю кампанію суттєво зріс. Інші соцопитування дають йому впевнено другу позицію. Якщо позитивна динаміка збережеться, то Сіміон має всі шанси вийти у другий тур із Чолаку.

На четвертому місці колишня телеведуча Елена Ласконі - президент Союзу порятунку Румунії (USR) із 14,3%

Мірчу Джоане за цим опитуванням дають 7,6%. Один з фаворитів перегонів за всю кампанію фактично "здувся". Він став жертвою дуже ефективної кампанії "мінусування" з боку майже всіх інших кандидатів. Той випадок, коли треба згадати українську приказку "Гуртом і батька краще бити". Джоане - виходець із середовища соціал-демократів, як і його конкурент - прем'єр Чолаку. Тобто, фактично у них частково перехресний електорат. До того ж, Джоане вже програвав президентські вибори - у далекому 2009 року, коли він дійшов до ІІ туру і поступився Траяну Басеску.

Цікаво, що серед претендентів на пост президента є Орбан, а також Людовік – колишній прем'єр та лідер партії Forța Dreptei ("Сила правих"). Водночас, Діана Шошоака була усунута від участі у виборах; вона вже висловила свої "теорії змови", стверджуючи, що США, євреї та ЄС планують сфальсифікувати результати голосування. Кожна країна має своїх "екстравагантних персонажів". Ця "політикиня" регулярно провокує скандали, наприклад, звинувачуючи Україну у Європарламенті в нібито "дискримінації" румунської меншини. У 2023 році вона ініціювала законопроект про скасування угоди про добросусідство та співпрацю між Румунією та Україною, а також виступала з пропозицією анексувати українські території, такі як Буковина, Буджак, Марморош і острів Зміїний.

Для України немає суттєвих загроз, оскільки як соціал-демократи, так і націонал-ліберали мають оптимістичний європейський підхід і готові підтримувати нашу країну. Звісно, значний успіх Альянсу за союз румун (AUR) може призвести до певних ускладнень у разі розподілу двопартійної коаліції в майбутньому, проте це навряд чи матиме критичні наслідки для України, - підсумував експерт.

#Євреї #Європа #Парламент #Демократія #Коаліція #Україна #Західна Європа #Росія #Соціал-демократія #Прем'єр-міністр #Федеральна служба безпеки #НАТО #Європейський Союз #Поляки #Антиукраїнські настрої #Європейський парламент #Економіка #Facebook #Молдова #Румунія #Молдавський лев #Керівник кампанії #Соціал-демократична партія (Румунія) #Націонал-ліберальна партія (Румунія) #Президент Молдови #Індустріалізація #Фермер #Фізика #Сібіу #Демократичний альянс угорців Румунії #Буджак #Чернівці #Острів Зміїний (Чорне море)

Читайте також

Найпопулярніше
Воины Израиля — дорога славы
ЗАПОРОЖЬЕ. Первые дни 2021г.
КРИВОЙ РОГ. Праздник Суккот в подростковом клубе Be Jewish
Актуальне
Азербайджан оголосив, що вживав заходів для запобігання спробам Ірану організувати терористичні акти, які були спрямовані на нафтопровід, дипломатичну місію та синагогу.
Серед основних цілей виявилися нафтопровід та синагога: азербайджанські спецслужби успішно запобігли спробам Ірану здійснити терористичні акти на своїй території.
Іран планував здійснити теракти в Азербайджані: в яких місцях очікувалися вибухи.
Теги