Олег Постернак заявив, що для України в контексті виборів у Румунії не існує суттєвих загроз.

"Цього місяця відбудеться ще одна важлива для українців виборча кампанія - в сусідній Румунії. 24 листопада - президентські і 1 грудня - парламентські вибори. Десятирічна ера президента-правоцентриста Клауса Йоганніса, етнічного німця, колишнього вчителя фізики та тричі обраного мера провінційного міста Сібіу, завершується. До речі, у 2014 при його обранні велику роль зіграла румунська діаспора, як і нещодавно при переобранні президента Молдови Маї Санду. У класичних традиціях чорного PR, його намагались звинуватити у продажі дітей для торгівлі органами та використанні державних коштів у власних цілях, однак це не завадило обранню", - про це у Фейсбуці пише політтехнолог Олег Постернак, інформує UAINFO.org.

Можливо, виникає питання: чому це важливо знати? Стереотипи, що побутують про "країну Дракули та циганських поселень", а також уявлення про Румунію як про найбіднішу й найкорумпованішу країну Європейського Союзу, навряд чи адекватно відображають її значення для України.

Румунія в даний час є не лише визначним партнером для України, а й важливим осередком стабільної військової співпраці між Україною та західними країнами. Ця країна виступає як ключовий торгово-економічний центр, який допоміг пом'якшити негативний вплив на українську економіку після блокування кордонів з Польщею. Крім того, саме в Румунії розташована найбільша база НАТО в Європі.

Парламентські вибори мають особливе значення, оскільки Румунія функціонує як парламентсько-президентська республіка. Політичним партіям і коаліціям необхідно здолати 5% поріг на національному рівні або ж отримати 20% голосів у чотирьох багатомандатних округах.

Основним є змагання двох провідних партій - Соціал-демократичної (PSD) та Націонал-ліберальної (PNL), що має тривалий історичний характер. Із 2021 року соціал-демократи входять в коаліцію із націонал-лібералами, а прем'єрську посаду займають за ротацією почергово представники цих двох партій.

Соціал-демократи реалізують масштабну рекламну кампанію, витрачаючи 37 мільйонів лей, тоді як націонал-ліберали обмежилися лише 4,2 мільйона лей. За даними опитувань, підтримка соціал-демократів коливається в межах 30-32%, тоді як націонал-ліберали мають 20%.

Ознайомтесь також: Росія намагається вплинути на президентські вибори в Румунії.

"Союз спасіння Румунії", що займає позицію третьої сили з рейтингом 12-15%, відіграє важливу роль в політичному ландшафті. Ця організація стала основою для створення "Об'єднаного правого альянсу". Альянс пропонує популярну політичну програму, яка охоплює такі напрямки, як сучасна індустріалізація, підтримка малих фермерських господарств, реформи в сфері освіти, а також виділення 6% ВВП на охорону здоров'я.

Росія орієнтується на дві політичні сили в Румунії: «Альянс за союз румун» (AUR) та партію SOS. Лідером AUR є Джордже Сіміон, тоді як SOS очолює відома своїми скандалами депутатка Європарламенту Діана Шошоаке, яка стала відомою завдяки своїм антиукраїнським акціям. AUR має рейтинг, що коливається між 15% і 18%, що дозволить їм сформувати значну фракцію в парламенті, тоді як SOS має приблизно 7%.

У політичному житті партій національних меншин важливу роль відіграє, наприклад, Угорський демократичний союз Румунії (UDMR), який зазвичай отримує місця в парламенті, підтримуючи стабільний рівень підтримки на рівні 5%.

Президентська кампанія на початку осені вважалась битвою трьох "титанів": Мірчу Джоане - колишнього заступника генсека НАТО, рейтинг якого злетів уверх у вересні, Ніколае Чуке - генерала запасу та колишнього прем'єра Румунії від націонал-лібералів, Марчела Чолаку - чинного прем'єр-міністра від соціал-демократів.

Згідно з останніми даними соціологічного опитування, проведеного Biroul de Cercetări Sociale з 7 по 10 листопада, кандидат від соціал-демократичної партії Марчел Чолаку отримує 27,1% голосів, тоді як націонал-ліберал Ніколае Чука має 17,7%.

Якщо економічна ситуація в Румунії та фінансовий стан населення створюють труднощі для Марчела Чолаку, то Чуке асоціюється з політикою "сильної руки" та авторитарними підходами в управлінні. У період його прем'єрства існувала думка, що Румунія повертається назад у розвитку демократії та свободи висловлювання.

Третю позицію займає фактично проросійський кандидат Джордже Сіміон - керівник Альянсу за союз румун (AUR). Він колись був фронтменом кампанії "Повернемо Бессарабію додому". Йому, до речі, заборонили в'їзд у Молдову через те, що він там брав участь в дестабілізації ситуації. Українські спецслужби підтвердили, що Сіміон у свій час зустрічався із агентом ФСБ в українських Чернівцях. Сіміон має зараз рейтинг у 12% і він за всю кампанію суттєво зріс. Інші соцопитування дають йому впевнено другу позицію. Якщо позитивна динаміка збережеться, то Сіміон має всі шанси вийти у другий тур із Чолаку.

На четвертому місці колишня телеведуча Елена Ласконі - президент Союзу порятунку Румунії (USR) із 14,3%

Мірчу Джоане за цим опитуванням дають 7,6%. Один з фаворитів перегонів за всю кампанію фактично "здувся". Він став жертвою дуже ефективної кампанії "мінусування" з боку майже всіх інших кандидатів. Той випадок, коли треба згадати українську приказку "Гуртом і батька краще бити". Джоане - виходець із середовища соціал-демократів, як і його конкурент - прем'єр Чолаку. Тобто, фактично у них частково перехресний електорат. До того ж, Джоане вже програвав президентські вибори - у далекому 2009 року, коли він дійшов до ІІ туру і поступився Траяну Басеску.

Цікаво, що серед претендентів на пост президента є Орбан, а також Людовік – колишній прем'єр та лідер партії Forța Dreptei ("Сила правих"). Водночас, Діана Шошоака була усунута від участі у виборах; вона вже висловила свої "теорії змови", стверджуючи, що США, євреї та ЄС планують сфальсифікувати результати голосування. Кожна країна має своїх "екстравагантних персонажів". Ця "політикиня" регулярно провокує скандали, наприклад, звинувачуючи Україну у Європарламенті в нібито "дискримінації" румунської меншини. У 2023 році вона ініціювала законопроект про скасування угоди про добросусідство та співпрацю між Румунією та Україною, а також виступала з пропозицією анексувати українські території, такі як Буковина, Буджак, Марморош і острів Зміїний.

Для України немає суттєвих загроз, оскільки як соціал-демократи, так і націонал-ліберали мають оптимістичний європейський підхід і готові підтримувати нашу країну. Звісно, значний успіх Альянсу за союз румун (AUR) може призвести до певних ускладнень у разі розподілу двопартійної коаліції в майбутньому, проте це навряд чи матиме критичні наслідки для України, - підсумував експерт.