Другий етап виборів у Польщі: хто має вищі шанси на перемогу та хто може бути загрозою для України.

РБК-Україна аналізує, які кандидати мають більшу ймовірність успіху у другому турі виборів та які загрози можуть виникнути для України.

Відповідно до результатів екзит-полів, у першому турі виборів перемогу здобув кандидат від проурядової "Громадянської платформи", мер Варшави Рафал Тшасковський, який отримав 30,8% голосів. На другій позиції опинився Кароль Навроцький, глава Інституту національної пам'яті, підтриманий опозиційною партією "Право і справедливість", із результатом 29,1%.

Цей незначний розрив між кандидатами виявився однією з найбільших несподіванок виборів. Результати соціологічних досліджень напередодні голосування свідчили про те, що Тшасковський має приблизно 5% переваги над своїм опонентом.

Підсумкові результати виборів, природно, можуть дещо відрізнятися від даних екзит-полів, але переможці першого туру, як і загальні тренди, вже зрозумілі.

Враховуючи незначну різницю в голосах між Тшасковським і Навроцьким, результат виборів буде залежати від підтримки виборців, які в першому турі віддали свої голоси на користь інших кандидатів.

Перш за все, підтримати кандидата від "Громадянської коаліції" Тшасковського можуть виборці інших партій, що складають цю коаліцію. Зокрема, це стосується спікера сейму і співголови блоку "Третій шлях" Шимона Головні. За останніми опитуваннями, він отримує 4,9% голосів - цей низький показник став ще одним несподіваним моментом виборів.

Також Тшасковський має можливість отримати підтримку від частини виборців Магдалени Беят, лідера партії "Левиця", що є членом коаліції, яка здобула 4,1% голосів.

Мер Варшави може поборотися і за виборців ще одного лівого політика - опозиціонера Андріана Зандберга, який набрав 5,2% голосів.

В свою чергу, голоси кандидатів, які зайняли третє і четверте місця на виборах, можуть перейти до Навроцького: це Славомір Ментцен (14,8%) та Гжегож Браун (6,3%). Обидва вони представляють крайні праві погляди. Ментцен є керівником "Конфедерації", яка отримала репутацію партії з антиєвропейськими та антиукраїнськими настроями. Браун, у свою чергу, відомий своїми акціями проти України та антисемітськими висловлюваннями, а також незвичайними ідеями, такими як перехід Польщі до монархії.

Настільки впевнений результат Ментцена і Брауна - черговий сюрприз першого туру виборів. Виявилося, що понад 20% польського електорату поділяють праворадикальні, антисистемні та навіть ксенофобські ідеї.

Отже, протягом найближчих двох тижнів Тшасковський змушений буде змагатися за підтримку лівих кандидатів, в той час як Навроцький зосередиться на залученні ультраправих виборців, що, в свою чергу, спричинить подальшу поляризацію політичного ландшафту Польщі.

Тривожний сигнал для Тшасковського - незважаючи на невелику перемогу в першому турі, сумарно він разом із потенційними союзниками в другому турі набирає менше, ніж Навроцький і його можливі партнери.

Таким чином, хоча його підсумковий результат склав менше 30%, шанси Навроцького на успіх у другому турі все ж виглядають дещо оптимістичнішими.

Без сумніву, арифметичне підсумовування рейтингів кандидатів надає лише грубе уявлення про результати другого туру. Не всі виборці тих, хто не зміг пройти далі, обов'язково підтримають політика, який найбільше відповідає їхнім ідеологічним переконанням. Багато з них, принаймні, можуть вирішити залишитися вдома.

Ці дані також підтверджуються соціологічними дослідженнями, проведеними перед першим туром. Наприклад, лише 68% прихильників Ментцена висловили бажання підтримати Навроцького у другому турі. Подібна ситуація спостерігалася і серед виборців Зандберга, з яких майже така ж кількість готова була проголосувати за Тшасковського в подальшому.

Важливу роль зіграє і те, чи будуть кандидати, які програли, публічно закликати своїх виборців когось підтримати у другому турі, чи залишать це на їхній розсуд.

Обох кандидатів, які вийшли до другого туру, - і Тшасковського, і Навроцького, - точно не можна назвати антиукраїнськими або проросійськими. Тобто, перетворення Польщі на нову Угорщину або Словаччину за будь-якого результату виборів очікувати точно не варто.

Хоча Тшасковський завжди демонстрував проукраїнську позицію, обіцяючи різноманітну підтримку Україні та критикуючи агресію Росії (за винятком випадку з "буферною зоною"), ставлення Навроцького до України виявляється більш неоднозначним. Він також засуджує російський терор, проте одночасно покладає частину провини на "європейські еліти" і часто висловлює претензії до України з історичних аспектів.

Отже, ймовірна перемога Навроцького може спричинити значні занепокоєння. Це пов'язано з тим, що в конкуренції за голоси ультраправих виборців Ментцена і Брауна він може дати їм обіцянку змінити свою політичну лінію в антиукраїнському напрямку.

Але набагато більші наслідки перемога Навроцького матиме для внутрішньої політики Польщі. Протистояння між урядом Дональда Туска і президентом стане ще гострішим, ніж зараз, коли главою держави є Анджей Дуда від тієї ж партії "Право і справедливість".

Можлива перемога Навроцького, разом із незадовільними показниками представників правлячої коаліції, може спровокувати перетворення парламентської структури, включаючи можливість формування альянсу з праворадикальними силами. Цей розвиток подій може стати серйозним викликом для України, хоча наразі аналізувати цю загрозу ще передчасно.