Канцлер Німеччини Мерц висловив своє непорозуміння щодо дій ізраїльських військових у Газі. Деякі політики навіть виступають за зупинку військових поставок до Ізраїлю. Чи залишиться це лише на рівні заяв і посилення риторики?
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц раніше не висловлював своїх думок про ситуацію в Секторі Гази з такою визначеністю. Під час свого виступу на цифровій конференції "re:publica" у Берліні 26 травня він висловив свою думку щодо дій Ізраїлю, зазначивши: "Чесно кажучи, я вже не розумію, якою є мета дій ізраїльської армії в Секторі Гази".
Канцлер також додав, що він бачить порушення кордонів (дозволеного. - Ред.) та міжнародного гуманітарного права. Заподіяння таких страждань цивільному населенню, за словами глави німецького уряду, "більше не може бути обґрунтовано боротьбою з тероризмом ХАМАСу".
Проте саме згадка про цей аргумент – протидію тероризму – стає початком більшості виступів представників німецької влади з моменту терористичної атаки, вчиненої 7 жовтня 2023 року бойовиками радикального палестинського руху ХАМАС, який внесений до списку терористичних організацій у США та в багатьох європейських державах.
Ізраїль, як підкреслили в Берліні, має законне право на захист, тоді як ХАМАС у всіх своїх комунікаціях ставить під сумнів легітимність цієї країни. Саме такі думки висловлювали тодішній канцлер Німеччини Олаф Шольц та його міністр закордонних справ Анналена Бербок.
Перші коментарі Мерца та його партнера по уряду, міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля, також були висловлені в схожому дусі. Крім того, в Німеччині постійно підкреслюється, що державна доктрина країни, яка включає визнання відповідальності за геноцид мільйонів євреїв під час нацистського режиму з 1933 по 1945 рік, вимагає від Німеччини беззастережної підтримки інтересів Ізраїлю.
Останнім часом Німеччина все більше зосереджується на власному погляді на політику Ізраїлю, залишаючися при цьому частково ізольованою. Яскравим прикладом цього є різка критика, що надійшла з Франції щодо дій Ізраїлю.
Тиждень тому в ефірі телеканалу TF1 президент Еммануель Макрон, оцінюючи те, що відбувається в Секторі Гази, використав слово "ганьба": "Те, що робить сьогодні уряд Біньяміна Нетаньяху, є неприйнятним. (У Газі. - Ред.) немає води, немає ліків, немає можливості вивезти поранених". Діючи поза рамками Євросоюзу, Франція, Великобританія та Канада оголосили, що за необхідності також запровадять санкції проти Ізраїлю.
Ізраїльтяни з березня цього року фактично блокували постачання гуманітарної допомоги приблизно 2,2 мільйонам палестинців, які проживають у вузькій прибережній смузі біля Середземного моря. І ця блокада була дещо послаблена лише трохи більше тижня тому. Але приблизно в той же час ізраїльська армія розпочала новий військовий наступ у Газі - з катастрофічними наслідками для місцевого населення. Крім того, деякі представники уряду Ізраїлю від правих партій уже закликали до того, щоб палестинці були назавжди вигнані із Сектору.
Схожі повідомлення, а також численні репортажі про жахливий голод і погане медичне обслуговування в Секторі Гази, привернули увагу німецьких політиків. На вихідних та в перші дні цього тижня багато з них, зокрема представники Соціал-демократичної партії (СДПН), яка є частиною правлячої коаліції, виступили за призупинення майбутніх постачань зброї до Ізраїлю.
"Експорт озброєнь до Ізраїлю слід зупинити, оскільки Німеччина не може бути співучасником військових злочинів, вчинюваних урядом Ізраїлю", - зазначила 26 травня в соціальних мережах колишня депутатка Бундестагу від СДПН Ізабель Кадемарторі. Вона також попередила, що в іншому випадку ФРН може бути притягнута до відповідальності в міжнародних судах.
Ці побоювання не є новими та вже давно обговорюються у приватних бесідах серед багатьох політиків Берліна. За даними експертів, у минулому році німецькі підприємства здійснили постачання зброї до Ізраїлю на суму 161 мільйон євро.
Уповноважений уряду Німеччини з питань боротьби з антисемітизмом Фелікс Кляйн різко розкритикував політику Нетаньяху. У своєму інтерв'ю берлінському виданню Tagesspiegel він підкреслив: "Забезпечення голоду для палестинців і навмисне погіршення гуманітарної ситуації в Газі не можуть вважатися захистом права Ізраїлю на існування. Це абсолютно не відповідає державній доктрині Німеччини".
На минулому тижні в Брюсселі під час обговорення міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу виникли жваві дискусії щодо можливих змін або навіть скасування угоди про асоціацію з Ізраїлем. Німеччина зайняла чітку позицію, рішуче виступаючи проти таких ініціатив.
Депутатка Європейського парламенту від консервативної партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) Гільдеґард Бентеле висловила свою думку в інтерв'ю DW: "Наші зв'язки з Ізраїлем не повинні бути розірвані; їх потрібно використовувати для впливу на ізраїльський уряд. Ми повинні продовжувати нашу співпрацю та поглиблювати її. Найголовніше — це відновлення гуманітарної допомоги для Сектора Гази".
26 травня під час свого візиту до Іспанії міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль обговорив питання можливого ембарго на постачання зброї до Ізраїлю. Іспанський уряд неодноразово висловлював критику щодо дій Ізраїлю та закликав до зупинки військових поставок цьому країні.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес знову висловив цю пропозицію, підкресливши, що мета ініціативи з Мадрида полягає в залученні дедалі більшої кількості країн для відновлення миру на Близькому Сході. Вадефуль, хоча й не поділяє такого підходу, усвідомлює, що Німеччина відчуває тиск через свою обережну позицію стосовно ізраїльської політики.
"Ніхто не каже, що нинішня ситуація є прийнятною і її можна далі терпіти. І Німеччина теж", - так німецький міністр заперечив своєму іспанському колезі. І отримав підтримку від Зелених, які тепер перебувають в опозиції, - голова партії Фелікс Банашак (Felix Banaszak) також висловився проти повного припинення постачань зброї Ізраїлю.
"Ця країна перебуває під загрозою з моменту свого заснування. Навколо неї розташовані держави, які не бажають їй добра. Ізраїль не повинен бути беззахисним перед такою загрозою. І це включає необхідність захищатися самому: наприклад, від атак з боку Ірану", - пояснив 26 травня один з лідерів Зелених в ефірі телеканалу RTL.
Очевидно, саме такою залишиться позиція Берліну і в середньостроковій перспективі, незважаючи на нову різкість тону щодо уряду прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху.
Фрідріх Мерц, ще до того як став канцлером 6 травня, запросив Нетаньяху приїхати до Німеччини, добре усвідомлюючи, що минулої осені Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт ізраїльського прем'єра. Якщо Нетаньяху дійсно вирішить відвідати Німеччину, то уряд ФРН буде зобов'язаний виконати цей ордер. Проте, після свого обрання на пост канцлера, Мерц вже не висловлював настільки чітких запрошень.
#Євреї #Німеччина #Нацизм #Deutsche Welle #Європа #Берлін #Соціал-демократична партія Німеччини #Канада #Президент (державна посада) #Міністерство закордонних справ (Україна) #Іран #Ізраїль #Франція #ХАМАС #Тероризм #Палестина (регіон) #Біньямін Нетаньяху #Близький Схід #Європейський Союз #Палестинці #Сектор Газа #Брюссель #Еммануель Макрон #Канцлер Німеччини (1949 - дотепер) #Міжнародна космічна станція #Європейський парламент #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Міністр закордонних справ (Україна) #Голод #Християнсько-демократичний союз Німеччини #Міністерство закордонних справ #Іспанія #Олаф Шольц #Зелені #Фрідріх Мерц #Міжнародний кримінальний суд #Гуманітарна допомога #Наступальні (військові) #Експорт #Середземне море #Депутат (законодавець) #Український тиждень #Економічні санкції #"Дейлі Міррор #TF1
