У четвер, 21 листопада, в Гаазі, Нідерланди, відбулася подія, якої багато хто намагався уникнути, хоча ці надії навряд чи були обґрунтованими. Безсумнівно, це стане додатковим чинником у загостренні глобальної дестабілізації. Крім того, є всі підстави вважати, що це може негативно вплинути на Україну.
Вперше в історії Міжнародного кримінального суду (МКС) цей інститут видав ордери на арешт високопосадовців країни, яку зазвичай відносять до "глобального Заходу", а також до близьких союзників Сполучених Штатів.
Суд визнав наявність достатніх підстав для арешту прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галанта. Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду змусив суддів повірити, що ці високопосадовці, ймовірно, несуть відповідальність за численні воєнні злочини та злочини проти людства, які були здійснені ізраїльськими військовими в секторі Гази під час операції у відповідь на терористичні атаки ХАМАС, що відбулися 7 жовтня 2023 року, а також у ході наступних дій у Газі.
Тепер усі 120 країн-учасниць Міжнародного кримінального суду, включно з Україною, зобов'язані затримати ізраїльського прем'єр-міністра, якщо він потрапить на їхню територію, і передати його до Гааги.
Хоча судове рішення про арешт не свідчить про визнання вини, затримання цих чиновників з ізраїльської держави може призвести до цілком ймовірного обвинувального вироку.
Проте це - не єдиний наслідок, що виникає внаслідок оприлюднення ордера на арешт.
Рішення Міжнародного кримінального суду вже викликало розкол у світовій спільноті.
Деякі з провідних світових акторів, зокрема в Сполучених Штатах, висловили свої занепокоєння щодо упередженості МКС. Представники команди майбутнього президента Дональда Трампа вже пообіцяли вжити рішучих заходів у відповідь на цю ситуацію.
Однак існують і країни, які розглядають це як підтвердження того, що справедливість все ж існує, і що представники прозахідних націй не можуть уникнути відповідальності за скоєні воєнні злочини.
Європа схиляється радше до останнього підходу, але без ентузіазму. Те, що дії Армії оборони Ізраїлю були спрямовані також проти цивільного населення - у ЄС не викликає сумнівів, і там не раз закликали Тель-Авів припинити операцію. Але потреба арештувати ізраїльського лідера не викликає захвату у європейців, лише кілька лідерів заявили про готовність до цього кроку.
Для України це створює суттєві труднощі.
По-перше, ці інциденти можуть суттєво знизити довіру до рішень Міжнародного кримінального суду на міжнародній арені. У Європі вже існують країни, які відкрито ігнорують накази про арешт Нетаньягу, незважаючи на рішення суду. Це ще більше ускладнює наші спроби домогтися арешту Владіміра Путіна.
По-друге, це може вдарити персонально по прокурору МКС Каріму Хану (ключової особи у розслідуванні російських злочинів), який і без того має серйозну проблему.
По-третє, дії США можуть негативно вплинути на функціонування Міжнародної космічної станції. В адміністрації США вже обговорюють можливість введення санкцій, і питання полягає в їхньому масштабі.
Усе це ми висвітлили у відео на каналі "Європейської правди".
Для тих, хто вважає за краще читати, ми також розробили текстовий аналіз.
Рішення Міжнародного кримінального суду, яке стало відомим на цьому тижні, не було попередньо анонсоване. Проте, це не є порушенням, адже подібна практика затвердження ордерів на арешт є звичною для цієї інстанції.
На відміну від кримінальних процесів, що відбуваються в Україні та інших країнах, клопотання прокурора Міжнародного кримінального суду про арешт розглядається в закритому режимі, без присутності особи, яка підозрюється у вчиненні злочину. Проте, вимоги до доказів у цьому випадку є надзвичайно високими, що означає, що представлені матеріали повинні бути надзвичайно переконливими. Коли ж підозрюваного затримують, розпочинається звичайна кримінальна процедура, яка включає участь адвокатів і прокурора.
На цьому засіданні Міжнародного кримінального суду було розглянуто справи п'яти підозрюваних. Серед них - троє високопосадовців ХАМАС, які несуть відповідальність за серію масштабних терористичних актів, що сталися на півдні Ізраїлю 7 жовтня 2023 року, а також двоє ізраїльських чиновників, яких звинувачують у порушеннях прав людини під час реакції країни на ці напади.
Судова палата, яка розглядала цю справу, підтримала позицію прокурора та, зокрема, затвердила ордер на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Нетаньягу та колишнього міністра оборони Галанта. Суд зазначив, що має "достатні підстави" вважати їх обох, разом з іншими особами, співучасниками двох видів воєнних злочинів: використання штучного голоду як військового методу та свідомих атак на цивільних осіб. Крім того, були виявлені ознаки низки злочинів проти людяності, включаючи вбивства, переслідування та "інші жорстокі дії".
МКС - звичайно ж, незалежний, але наївно вважати, що він діє поза політичним контекстом.
Особливо важливо це на етапі формування обвинувачень.
Коли прокурор Міжнародного кримінального суду проводить розслідування конфлікту між двома сторонами, він зазвичай прагне підтримувати певний баланс, щоб уникнути звинувачень у упередженості. У контексті палестино-ізраїльського конфлікту це питання набуває особливого значення, адже переслідування за реакцію на терористичний акт без належної уваги до початкового злочину виглядало б, щонайменше, нелогічно.
У травні 2024 року, разом із заявами до ізраїльських чиновників, до суду надійшло клопотання про виписку ордерів на арешт трьох керівників ХАМАС - Ях'ї Сінвара, Ісмаїла Ганії та Мухаммада Дейфа. Проте обставини змінилися: протягом півроку, що минув від того часу, всі троє були ліквідовані внаслідок ізраїльської військової операції.
Видавати ордери на арешт мертвих терористів виглядає доволі незвично і навіть абсурдно. Однак, ймовірність отримати звинувачення в антисемітизмі та упередженості, здається, викликала в суддів ще більші переживання. Тому судді Міжнародного кримінального суду одностайно вирішили "ігнорувати" факт загибелі Дейфа і також видали ордер на його арешт. Вони вважають, що "не є їхнім обов’язком підтверджувати його смерть".
Цікава деталь: 21 листопада суд оголосив про всі процедурні рішення у цій справі, підкресливши, що вони були прийняті одноголосно. Єдиним винятком залишається ордер на арешт Нетаньягу та Галанта, щодо якого такої інформації не надано. Що стосується розподілу голосів з цього питання, МКС не розкриває деталей.
А от у світовій спільноті розкол в оцінці рішення МКС є публічним і дуже різким.
Треба підкреслити, що рішення МКС про ордер на арешт Нетаньягу та Галанта стало справді історичним.
Цей суд, заснований у 2002 році, вже виписував ордери на арешт діючих глав держав, починаючи з суданського диктатора Омара аль-Башира. Проте для нас особливо значущим є ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна.
Проте, навіть якщо не враховувати лідерів країн та урядів, жодного разу офіційні підозри з вимогою термінового арешту не висували представникам держав, які вважаються частиною "колективного Заходу". Ізраїльський випадок став першим у своїй категорії в історії.
Також МКС досі жодного разу не схвалював ордерів на арешт держав, які є союзниками США.
Те, що до цього часу Міжнародний кримінальний суд фокусувався лише на представниках явно антизахідних країн або нація "третього світу", завжди слугувало підставою для звинувачень в упередженості цього інституту. У свою чергу, представники Гааги стверджували, що інші країни просто не вчиняють міжнародні злочини, подібні до тих, що відбуваються в М'янмі, Судані чи Центральній Африці. Проте недавно Гаага продемонструвала свою готовність переслідувати за серйозні військові злочини навіть у країнах з високим політичним статусом.
Нічого незвичайного в тому, що арабські країни з ентузіазмом сприйняли повідомлення про арешт прем'єр-міністра Ізраїлю. Вони вважають, що світ зробив ще один крок до справедливості.
Проте, це не зменшило кількість проблем на МКС.
Очікуваною виявилась не лише схвальна реакція арабських країн, а й різко негативна позиція з боку Сполучених Штатів.
Суть питання полягає не тільки в тому, що Вашингтон проігнорує це рішення Гааги. Інтриги тут немає — Сполучені Штати з принципових причин не є й не мають наміру ставати учасником цього суду. Мотивація Вашингтона цілком прагматична: як супердержава з глобальним впливом, США побоюються, що одного дня їхні представники можуть опинитися на лаві підсудних.
Набагато суттєвіше, що Сполучені Штати готові рішуче виступити проти цього рішення.
Чинний президент Джо Байден вже назвав ордер МКС "обурливим", а у Білому домі наголосили, що не вважають рішення легітимним. А у команді Трампа пообіцяли рішучу відповідь МКС, щойно новий господар Білого дому отримає повноваження.
Про те, як саме може відповісти Америка - трохи далі, а спершу про Європу.
На відміну від Штатів, члени Євросоюзу є учасниками МКС, усі без винятку (це є обов'язковим для європейських держав). А шеф європейської дипломатії наголосив: ордер МКС на арешт Нетаньягу діятиме усюди в ЄС. От тільки самі європейські держави не поспішають це підтверджувати.
У день, коли МКС оголосив резонансне рішення, лише Нідерланди пообіцяли арештувати прем'єра Ізраїлю, якщо той раптом опиниться у цій країні (чого очевидно не станеться, особливо після нещодавнього єврейського погрому в Амстердамі). До речі, за цим відразу послідувала відповідь з Ізраїлю, який скасував візит глави МЗС Нідерландів.
Невдовзі до Гааги долучилися деякі менш впливові європейські держави, серед яких Литва, яка заявила про намір виконати ордер Міжнародного кримінального суду.
Багато інших столиць залишаються в мовчанні або висловлюють неясні коментарі. Італія має намір "обміркувати", як реагувати на ордер на арешт Нетаньягу. Німеччина утрималася від чіткої відповіді, аналогічно вчинила і Британія.
А деякі в Європі відверто заявляють "ні".
Зокрема, угорський прем'єр Віктор Орбан очікувано вже пообіцяв не виконувати ордер на арешт. Та й у Чехії висловлюють обурення цим рішенням, хоч і не так категорично.
Отже, Міжнародний кримінальний суд, хоч і перейшов цю межу, викликав питання про дотримання його рекомендацій навіть серед тих країн, які раніше залишалися вірними рішенням Гааги.
Давайте зосередимось на впливах, які це має на нас.
Насправді, сама поява дискусії про те, чи варто виконувати ухвали, чи можна знайти обхідні шляхи, вже завдає нам шкоди.
Суть полягає в тому, що протягом останнього року Україна доклала значних зусиль для формування глобального наративу, що підкреслює необхідність виконання ордерів з Гааги, особливо коли йдеться про високопосадовців країни, яка порушує міжнародне право. Це питання насправді далеко не є тривіальним.
Проте після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, це стало суттєвим чинником у процесі міжнародної ізоляції країни-агресора. Варто зазначити, що зусилля Києва та його партнерів виявилися в цілому ефективними.
Єдиною країною-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду, яку Путін вирішив відвідати, стала Монголія. Проте, навіть після цього, Улан-Батор опинився під критикою з боку провідних світових сил. Візити до Південної Африки та Бразилії на саміти також були скасовані, незважаючи на всі зусилля, які докладала Москва.
Якщо рішення Гааги, прийняте Ізраїлем, зустріне опір або бойкот з боку значної кількості західних країн, зокрема держав-членів ЄС, Україні буде суттєво ускладнено завдання переконання міжнародної спільноти в необхідності підтримки ізоляції лідера Кремля.
Нам закидатим подвійні стандарти.
Мовляв, "чому до євреїв ви ставитеся не так, як до росіян"?
Інший аспект цієї ситуації полягає в тому, що Києву необхідно буде утримуватися від телефонних розмов з Нетаньягу. І враховуючи наші сподівання на отримання певної військової техніки з Ізраїлю, це може стати серйозною перешкодою.
Друга проблема почнеться у січні, після вступу Трампа на посаду.
З високою ймовірністю можна стверджувати, що адміністрація Трампа не зупиниться на простому "глибокому занепокоєнні", а вдасться, принаймні, до запровадження санкцій. Ймовірно, що ці санкції будуть спрямовані проти прокурора Міжнародного кримінального суду, а також можуть бути введені обмеження для суддів, які працюють в цій установі. Крім того, є суттєва ймовірність (і це викликає серйозні ризики!), що США намагатимуться обмежити діяльність Міжнародного кримінального суду загалом через санкції, що може мати серйозні наслідки для міжнародної правової системи.
Якщо арештувати усі доларові рахунки та не дозволяти проводити жодні транзакції МКС у доларах або з конвертацією через долар - то це стане серйозним ударом та зможе обмежити операційну діяльність Суду, прокурора МКС та слідчих.
Для України, що наполягає на розслідуванні нових міжнародних злочинів, скоєних росіянами, це явно не на користь.
Крім того, прокурор Карім Хан може зіткнутися з особистими труднощами, оскільки на нього покладено значну відповідальність. Хан уже має певні проблеми: на нього надійшла скарга, що стосується підозр у сексуальних домаганнях, що спровокувало чутки про можливу російську або іншу спецоперацію з метою його дискредитації. Заміна прокурора Міжнародного кримінального суду під час розслідувань навряд чи буде благом для нас.
Турбулентність, викликана орденом на арешт ізраїльських посадовців, створює серйозні труднощі для Суду і може його підкорити. У міжнародній політиці принципи не завжди займають центральне місце, поступаючись місцем реаліям політики та інтересам великих держав. Це може стати наслідком "ізраїльської справи", незалежно від того, як різні сторони оцінюють реакцію Ізраїлю на терористичні атаки та порушення прав людини в Газі.
В заключенні, ця розповідь повинна служити додатковим уроком для України щодо важливості дотримання міжнародного права в умовах протистояння російській агресії. Приклад Ізраїлю демонструє, що навіть будучи жертвою терористичних актів чи агресії, країна може опинитися на лаві підсудних, якщо її реакція буде визнана надмірною.
На даний момент Збройні Сили України не переходять межі, які вважаються забороненими. Це правило варто дотримуватися.
Автор: Сергій Сидоренко,
#Євреї #Європа #Антисемітизм #Арештуйте. #Київ #Дональд Трамп #Прокурор. #Західна Європа #Білий дім #Литва #Прем'єр-міністр #Президент (державна посада) #Міністерство закордонних справ (Україна) #Володимир Путін #Північна та Південна Америка #Вашингтон, округ Колумбія #Амстердам #Нідерланди #Ізраїль #Злочин #ХАМАС #Тероризм #Араби #Біньямін Нетаньяху #Тель-Авів #Повноваження #Європейський Союз #Віктор Орбан #Місто Газа #Сектор Газа #Міжнародна космічна станція #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Воєнний злочин #Арабський світ #Голод #Адвокат. #Джо Байден #Африка #Гаага #Мухаммеде. #Міжнародне право #Міжнародний кримінальний суд #Збройні сили Ізраїлю #Римський статут #Галанта. #Судан #М'янма #Улан-Батор #Омар аль-Башир
