Християни по всьому світу відзначають величне Воскресіння Христове: основні аспекти свята та його традиції - Спеціальний матеріал | Експрес онлайн.

Пасха - це унікальний день, який вважається святом над святами та урочистістю всіх урочистостей.

Сьогодні християнська спільнота святкує найзначніше свято церковного календаря – Воскресіння Христове, або Пасху. Цього дня віруючі згадують про те, як Ісус Христос воскрес із мертвих на третій день після своєї смерті. У храмах знову звучатиме радісне: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав..."

Слова цього гімну вселяють у наші серця надію та віру в перемогу добра. У те, що злі сили, хоч би якими підступними вони були, зазнають невдачі. Воскресіння Христове -- найбільше свідчення перемоги життя над смертю, світла над темрявою. Донині в нас звучить актуальне впродовж десятиліть великоднє гасло українських повстанців: "Христос Воскрес -- Воскресне Україна". То яка історія цього свята і які церковні традиції пов'язані з цим особливим днем у році?

Коли почали святкувати християни Великдень?

— Пасху почали відзначати ще за часів апостолів, — пояснює отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов'я, доцент кафедри богослов'я Українського католицького університету та священник УГКЦ. — Перші християни не обмежувалися святкуванням лише раз на рік, а щонеділі особливим чином згадували про воскресіння Христа. Ця традиція продовжує існувати й сьогодні. Для нас кожна неділя є "маленькою" Пасхою, в яку ми вшановуємо Христа — Сина Божого, який став людиною, помер і воскрес заради нашого спасіння.

Отже, Пасха – це свято, яке підсумовує все, що сталося в минулому, як у Старому Завіті, так і в новому світлі, відкриваючи нам розуміння безмежної любові Бога до людини, навіть до самопожертви. Воскресіння Христа дає нам змогу усвідомити, що смерть є лише тимчасовою стадією. Адам і Єва були створені для вічного блаженства, а не для смерті, адже їхнє покликання полягало в житті в раю. Хоча перші люди зазнали смерті, настане час, коли вона більше не матиме влади. Саме це майбутнє обіцяє нам Пасха.

Свято Воскресіння, або Пасха, є найважливішим святом для християн, підкреслює протоієрей Михайло Сивак, кандидат богословських наук і проректор Львівської православної богословської академії, а також клірик кафедрального собору Покрова Пресвятої Богородиці ПЦУ. Він зазначає, що це свято вважається "святом серед свят" і "торжеством усіх торжеств". Назва "Великдень" відображає велич і унікальність цього дня. Віра у воскресіння Ісуса Христа є основоположним елементом нашої релігії. Ще в часи апостолів та перших християн святкували Пасху, що робить це свято найдавнішим у християнській традиції.

Чому святкування Пасхи триває три дні?

● Прот. Михайло:

-- Загалом пасхальний літургійний період триває 40 днів -- від Воскресіння Христового до Вознесіння. У цей час вітаємося "Христос воскрес!" і відповідаємо "Воістину воскрес!" А на богослужіннях співаємо пасхальні піснеспіви.

Також виділяється Світлий тиждень, або Пасхальна седмиця — це тиждень, що триває сім днів, починаючи з Пасхи і закінчуючи Томиною неділею (другою неділею після Пасхи, або Антипасхою). Протягом цього періоду царські врата в православних храмах залишаються відчиненими, і всі богослужіння (утреня, години, літургія та вечірня) проводяться в стилі тих, що здійснюються в сам день Пасхи. Найбільш святковими є сам день Воскресіння Господнього, а також другий і третій дні після свята.

Certainly! Here’s a unique version of your text: ● Father Oleg:

-- У IV -- V століттях, у час утвердження християнства в Римській імперії, багато дорослих людей охрещувалися. Підготовка до хрещення могла тривати один-два роки. Найінтенсивніше до цього готувалися у Великий піст. А в день Воскресіння Господнього, а також у понеділок і вівторок після Пасхи людей охрещували. Зрештою обливання водою у Світлий понеділок нагадує про обряд Хрещення.

Три дні святкувань пов’язані з християнським символізмом, адже число 3 асоціюється з Трійцею. Тиждень після Пасхи також відомий як Світла седмиця. В минулі часи охрещення нових віруючих могло відбуватися протягом усього цього семиденного періоду.

Що варто покласти в кошик для святкового освячення? Яке значення мають ці продукти?

● Прот. Михайло:

Сучасна літургійна практика включає в себе освячення хліба (паски), пасхального ягняти (м'ясних виробів), яєць, молочних продуктів та інших видів їжі.

Паска символізує воскреслого Ісуса Христа. У Святому Писанні читаємо, що Христос -- хліб життя. Чому ж освячують яйця? Згідно з Переданням, коли Марія Магдалина прийшла до імператора Тиберія (14 -- 37 рр.), то розповіла йому про життя, чудеса й вчення Христа. Імператор засумнівався, що Ісус воскрес. Тоді Марія Магдалина дала Тиберію яйце, промовляючи: "Христос Воскрес!" Біле яйце в руках імператора стало червоним. Через це церковне передання й зародилася традиція фарбувати яйця у червоний колір і освячувати на Великдень.

Certainly! Here’s a unique version of your text: ● Father Oleg:

-- У кошик можна класти все, що люди споживають і що стане частиною їхнього обіду. І м'ясні страви, і масло, і сир. Тобто продукти, від яких під час Великого посту відмовлялися. Дехто кладе в кошик також овочі й фрукти. У деяких регіонах несуть освячувати хрін або ж буряк з хроном, щоб нагадати кольором і відчуттями на смак, якою ціною нам далося спасіння. Яйце ще в дохристиянські часи було символом відродження та нового життя. Християни надали цьому символу нове значення. Христос, який воскресає, дає нам нове життя. Розписуючи й фарбуючи писанки, створюється своєрідний мікрокосмос, у який вкладається все найкраще. Хоч Церква не регулює, що саме класти у пасхальний кошик, а що ні, все ж не схвалюється, аби серед продуктів було спиртне.

На жаль, в Україні акцент більше ставиться на те, що слід покласти до пасхального кошика, аніж на саму суть воскресіння Христового. Під час соціологічного опитування, яке проводилося кілька років тому, респондентів запитували про їхні асоціації з Пасхою. Більшість з них згадували про паску та інші страви, які вони кладуть у кошик, а лише кілька зосередилися на темі смерті та воскресіння Ісуса. Насправді, те, що ми приносимо до храму для освячення, є лише символами, які підкреслюють основну ідею свята Пасхи — тріумф життя над смертю.

Цього року християни по всьому світу відзначають Пасху в один і той же день. Проте, це не завжди відбувається. Чому так трапляється?

Анатолій Бабинський, доктор філософії та релігієзнавець, який працює в Інституті історії Церкви Українського католицького університету, пояснює: "При визначенні дати святкування Пасхи за григоріанським календарем враховується астрономічний день весняного рівнодення. Через похибки юліанського календаря весняне рівнодення змістилося на 13 днів, що призводить до того, що православні зазвичай святкують Великдень пізніше, ніж римо-католики."

У візантійському літургійному звичаї існує правило, що свято Воскресіння Христового не може відзначатися одночасно або раніше єврейської Пасхи (Песах). Коли така ситуація виникає, православні перенаправляють дату святкування. Водночас римо-католики не дотримуються цього принципу, що дозволяє їм святкувати Пасху одночасно із юдейською або навіть раніше за Песах.

● Прот. Михайло:

Зазвичай Пасха за григоріанським календарем відзначається на тиждень раніше, ніж за юліанським. Це відбудеться і наступного року. Часом дати святкування співпадають. Спільно відзначимо Пасху також у 2028, 2031 та 2034 роках.

Трапляється різниця у датах святкування у п'ять тижнів. Так було торік. Дуже рідко римо-католики святкують Воскресіння Христове на 4 тижні раніше, ніж православні. А різниці в 2 -- 3 тижні не буває.