Які установи, особи та засоби масової інформації підтримують російські наративи та сприяють розширенню впливу агресивної держави у Франції.
Цього року у французьких містах Монпельє, Ліоні, Клермон-Феране, Безьє та Страсбурзі 8 травня пройшла акція "Безсмертний полк". Цей захід викрив цілу мережу організацій і діячів, які посилюють російський вплив у Франції не лише подібними мітингами, а й поширенням проросійської риторики у французьких медіа, а також історичних, освітніх, культурних і навіть духовних ініціатив.
"Детектор медіа" виявив значну кількість таких осіб, а також отримав підтвердження того, що їхня діяльність не просто схвалюється, а активно підтримується самим Кремлем. У нашому розслідуванні ми висвітлюємо ключових гравців російського впливу у Франції та досліджуємо, як українська спільнота в цій країні намагається протистояти цій загрозі.
У цій статті обговорюються лише ті організації та особи, щодо яких вдалося отримати підтвердження їхньої проросійської активності та/або зв'язків із Кремлем, спираючись на відкриті джерела, а також на коментарі фахівців, які безпосередньо займаються цією проблематикою у Франції, з дотриманням анонімності.
Це – друга частина дослідження "Детектор медіа", присвяченого проросійській мережі у Франції. Ознайомитися з першою частиною ви можете за цим посиланням.
Французькі державні діячі та дипломати, які підтримують інтереси Росії.
Французька політична організація Solidarité & Progrès, заснована Жаком Шемінадом, з початку масштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році активно пропагує ідею "мирних переговорів" та відновлення відносин між США, Францією та Росією. У матеріалі на сайті партії від 27 березня 2025 року вказується, що "нормалізація зв'язків між цими двома наддержавами" може відкрити "безліч можливостей" для позитивних змін у глобальному контексті. У публікаціях партії Захід і НАТО представлені як активні учасники конфлікту та "фактор хаосу", який веде світ до кризи. Solidarité & Progrès виступає проти санкцій проти Росії, вважаючи їх "економічною катастрофою" для країн Заходу. Жак Шемінад не раз висловлював критичні думки щодо Заходу; зокрема, у 2024 році він закликав до розпуску НАТО, вважаючи цю структуру "надто небезпечною" для націй. Цього року він також приєднався до акції "Безсмертний полк" у Парижі, де виголосив промову, підкреслюючи "братерство" між російськими та французькими солдатами. На сайті партії зазначено, що внесок Росії був вирішальним у перемозі під час Другої світової війни, що перегукується з російськими пропагандистськими наративами в Європі. Проте у французьких ЗМІ Шемінада називають "конспірологом", а його партію – "ультраправою" та "маргінальною", оскільки вона жодного разу не була представлена ані в національному парламенті, ані в Європейському парламенті.
Цього року в "Безсмертному полку" вперше взяла участь депутатка партії La France insoumise (LFI) Софія Шікіру. На відеозаписах з заходу вона постала біля російського триколору, заявивши, що можливий вступ України до НАТО та ЄС є "провокацією". Це викликало хвилю публікацій у французьких ЗМІ, на які Шікіру змушена була реагувати, заперечуючи свою участь у мітингу та характеризуючи його як "протестний рух проти правих". LFI, заснована Жаком-Люком Меланшоном, є ліворадикальною політичною силою, що здобула значний вплив у Національній асамблеї Франції, де після виборів 2022 року налічує 75 депутатів (партія входить до фракції NUPES). Хоча лідер партії у 2022 році засудив дії Росії та назвав Україну жертвою агресії, вже наступного дня після початку повномасштабного вторгнення він звинуватив НАТО у цьому конфлікті. У своєму подкасті суспільний мовник France Televisions охарактеризував Меланшона як "русофіла".
Ясно, що Росія налагоджує співпрацю не лише з однією політичною фракцією, а й із широким спектром політичних сил, які можуть мати радикально різні погляди на різноманітні питання, проте єдині у своїй позиції стосовно ситуації в Україні.
Ще одним французьким політиком, який висловлює підтримку Росії, є депутат Європарламенту Тьєррі Маріяні, якого медіа охрестили праворадикалом. З 2012 по 2019 рік він займав посаду голови асоціації "Діалог Франко-Російський", заснованої у 2004 році під егідою тодішнього президента Франції Жака Ширака та президента Росії Володимира Путіна. Ця організація позиціонує себе як "платформа для комунікації між політичними, економічними та культурними сферами обох країн", ставлячи за мету "поглиблення стратегічних відносин і розвитку привілейованого партнерства між Францією і Росією". Наразі асоціація щомісячно проводить онлайн-зустрічі, присвячені "викликам франко-російського співробітництва". Після 2019 року Маріяні став співголовою асоціації разом із Сергієм Катасоновим, на якого накладені санкції з боку України. Ірина Дюбуа, яка активно з'являється в матеріалах на сайті та відео конференцій, виконує роль директорки та ведучої ютуб-каналу організації.
Організація і після 24 лютого 2022 року бере участь у кремлівських заходах. Наприклад, 2 листопада 2022 року Фонд публічної дипломатії Олександра Горчакова у співпраці з "Діалогом" провів онлайн-дискусію на тему "Безпека в Європі: роль Російської Федерації та Франції". Учасники заходу схарактеризували сучасні міжнародні відносини та структури, які підтримують "однополярний" світ, як "застарілі", з акцентом на словах французького політика Крістіана Камбона про те, що Росія та Франція можуть сформувати нову структуру безпеки, яка стане альтернативою НАТО.
Інститут європейської цілісності (IEI) класифікує фінансування даної організації як "непрозоре" і зазначає, що до 2022 року вона ділила офіс із російською залізницею (РЖД) і Російським домом науки і культури у Парижі. "Профіль асоціації 'Діалог Франція -- Росія' включає такі аспекти: 1: вища керівництво, яке має зв'язки з організованою злочинністю; 2: співпраця з дипломатичним фондом, що підпадає під санкції; 3: співпрезидент, який є депутатом Європейського парламенту та наразі перебуває під слідством у справі про відмивання грошей", -- зазначено на веб-сайті IEI. Інститут також повідомляє, що до 2018 року Маріяні займала позицію в "комітеті з етики" Russia Today (RT). Цей євродепутат також був співголовою консультативної ради компанії CFG Capital разом з Олександром Торшиним, якому накладено санкції та який має зв'язки з організованою злочинністю через посередника Олександра Романова. Додатково, CFG Capital брала участь у спільному економічному інвестиційному фонді з Marshall Capital, що належить проросійському олігарху Костянтину Малофєєву, який також знаходиться під санкціями.
У їхньому розслідуванні зазначається, що Володимир Якунін, який обіймав посаду почесного президента "Діалогу" принаймні до лютого 2022 року, має виняткове резюме. Це резюме включає в себе його минуле як співробітника КДБ, діяльність у підсанкційних структурах, колишню роль власника "Російських залізниць" та теперішню позицію довіреної особи російського Фонду публічної дипломатії Олександра Горчакова, що також підпадає під санкції.
Принц Олександр Трубецькой, також відомий як "Александр Трубецкой" чи просто "Трубецкой", згідно з даними Інституту європейських і міжнародних досліджень, є ключовим вербувальником для політиків у Парижі, які прагнуть налагодити зв’язки з Росією. У період з 2011 по 2013 рік він обіймав посаду члена правління компанії "Связьинвест Коммуникации", а також бере участь у різних інших бізнес-структурах, пов’язаних із Якуніним, Малофєєвим і Російською православною церквою.
Серед учасників "Діалогу" можна знайти й інших представників французької політики. Наприклад, Мішель Вуазен — колишній депутат від партії "Республіканці" у Франції та екс-лідер французької делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ. З 2018 року він виступав як "іноземний спостерігач" на фальшивих виборах, що проводилися на тимчасово окупованих територіях України, а в 2024 році він також "спостерігав" за президентськими "виборами" у цих регіонах.
Ще одним учасником асоціації є Ніколя Дюїк (Nicolas Dhuicq), який спочатку втратив свою посаду мера містечка Брієнн-ле-Шато у 2020 році. Після цього він активно підтримував партію Reconquête, а згодом приєднався до Марін Ле Пен та її політичної сили, ставши діячем праворадикальної організації Droite Populaire. Окрім своїх поїздок на тимчасово окуповані території в ролі спостерігача, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він почав виступати в французьких та кремлівських медіа, повторюючи російську пропаганду. Зокрема, у 2022 році, напередодні президентських виборів у Франції, він дав інтерв'ю російській інформаційній агенції Sputnik, де стверджував, що Еммануель Макрон є "агентом американського депозитарного банкінгу" і говорив про вплив "дуже заможного гей-лобі" на його виборчу кампанію.
Сам Маріяні також брав участь як "спостерігач" за різними "виборами", за що у червні 2021 року він був включений у "чорний список" Європейського парламенту разом із чотирма іншими французькими депутатами. Йому заборонили відвідувати наглядові місії за кордоном до кінця 2024 року. Його також звинуватили в отриманні вигоди від розкішних поїздок в обмін на позитивні звіти щодо проведення виборів у Криму та Казахстані.
До "Діалогу" також належить Фабріс Сорлін (Fabris Sorlin) -- французький праворадикальний політик, який колись належав до партії "Національний фронт", переїхав до Москви 2015 року, а у 2022-му отримав російське громадянство. Членство в цій асоціації він поєднує з віцепрезидентством у "Міжнародному русофільському русі" (MIR) -- структурі, створеній у 2023 році у тісній співпраці з Малофєєвим. Теж регулярно коментує тему Росії для французьких і кремлівських медіа, поширюючи тези про "економічне зростання" Росії, "занепад Європи" та те, як "життя відновлюється" на ТОТ, особливо у Донецьку та Маріуполі.
З цією організацією також співпрацює Жак Хогард — колишній полковник французької армії, що брав участь у військових кампаніях в Африці та є автором низки воєнно-історичних досліджень. З 2022 року він активно коментує конфлікт в Україні в французьких та російських ЗМІ, поширюючи проросійські погляди. Наприклад, у своєму акаунті в соціальній мережі "Х" (раніше відомій як Twitter) він підтримує наратив про "агресію НАТО проти Росії". У 2024 році в інтерв'ю для французького видання Le Dialogue він стверджував, що війна "практично завершена" з перемогою Росії, підкреслюючи, що НАТО програє, оскільки "Україна не в змозі виграти" через "психологічну та демографічну катастрофу". Того ж року він взяв участь у заході Dialogue franco-russe за темою "Чи веде Франція війну проти Росії?". У 2024 році Хогард також опублікував книгу "La guerre en Ukraine : Regard critique", в якій, крім уже згаданих ідей та інших штампів російської пропаганди, звинувачує США і НАТО у провокаціях, які призвели до російської агресії, та описує західні санкції як дії, що спровокували конфлікт, виправдовуючи поведінку Росії.
25 жовтня 2022 року газета Le Monde повідомила, що організація наразі перебуває під прицілом паризького правосуддя, а розслідування проводить JUNALCO -- підрозділ прокуратури, основним завданням якого є боротьба з організованою злочинністю. Оскільки двома головними мішенями є Тьєррі Маріані й інший французький політик, який є членом "Діалогу", Ів Поццо ді Борго, розслідування зосереджено на діяльності з відмивання грошей і одночасно намагається встановити факти, пов'язані з торгівлею впливом і корупцією із залученням асоціації. Маріані також підозрювали у відмиванні російських грошей через фантомну автошколу в передмісті Парижа, відкриту на його ім'я навесні 2021 року, згідно з тим же джерелом.
"Дивакувата історія. Матеріал, який був використаний для її складання, взятий з українського сайту "Миротворець" (включно з його паспортними даними -- "ДМ")", -- так прокоментував ці справи сам євродепутат, який у серпні 2023 року подав скаргу на крадіжку особистих даних. Обидва розслідування було закрито 10 жовтня 2024 року.
З "Діалогом" тісно пов'язаний також "духовно-культурний центр" Російської православної церкви, який було відкрито у 2016 році. За інформацією "Радіо Свобода", будівництво цього комплексу, включаючи православний собор, обійшлося Кремлю приблизно у 170 мільйонів євро. У грудні 2016 року Московський патріарх Кирило особисто освятив собор. Комплекс займає площу 4245 квадратних метрів, які вважаються частиною Росії, і розташований неподалік від Ейфелевої вежі. Окрім Свято-Троїцького собору, до складу комплексу входять парафіяльний центр, школа, культурний заклад, книжковий магазин, виставковий простір і кафе. Коли український активіст у Парижі Володимир Когутяк був запитаний, чи є це просто храмом чи російським центром впливу, він зазначив, що учасники проросійських мітингів часто використовували даний храм як місце для зустрічей. Про роль Кремля у створенні та підтримці цього об'єкта писав у свій час Vanity Fair.
Видання LB.ua до повномасштабного вторгнення публікувало списки французьких політиків і діячів, які симпатизують Росії. Щонайменше кілька людей серед згаданих персонажів досі діють на підтримку Кремля у Франції та не втратили впливу на французькій політичній сцені. Зокрема, Жан-Люк Шаффгаузер (Jean-Luc Schaffhauser), колишній депутат Європарламенту. Окрім того, що він теж їздив "спостерігачем" на імітацію виборів на тимчасово окупованих територіях після 2014 року, він також відіграв ключову роль у домовленостях про кредит від First Czech-Russian Bank обсягом 9 мільйонів євро, що був наданий для партії Марін Ле Пен. За це він отримав комісію 140 тисяч євро, пише французьке видання Mediapart. У 2023 році у мережі з'явився витік листування "уповноваженого президента Росії з питань зв'язків зі співвітчизниками за кордоном" Олександра Бабакова з Шаффгаузером і Ле Пен -- через нього політик отримав понад 250 тисяч євро на роботу його організації Académie européenne в обмін на виступи у Європарламенті на підтримку Росії та її політики.
Організація не проявляє великої активності в інформаційному просторі. Журналісти The Washington Post привернули увагу до діяльності Шаффгаузера у своїх статтях, присвячених впливу Росії на вибори в ряді європейських держав у 2024 році. Один з матеріалів зазначає, що політик продовжує підтримувати зв'язки не лише з Бабаковим, а й із керівником російської зовнішньої розвідки Сергієм Наришкіним. Додатково, російський дипломат Ілля Субботін щомісяця покривав витрати на оренду одного з поверхів будинку колишнього члена Європарламенту. У 2023-2024 роках Шаффгаузер підлягав розслідуванню Національної фінансової прокуратури Франції через його фінансові діяльності, а французька контррозвідка (DGSI) визнала його важливою особою в російській кампанії впливу у Франції.
У переліках також можна знайти Жан-П'єра Шевенмана, який виявив підтримку анексії Криму та п’ять разів обіймав посади в лівих урядах, виконуючи обов’язки міністра наукових досліджень і технологій, міністра промисловості, міністра освіти, міністра національної оборони та міністра внутрішніх справ. У 2017 році він отримав російський орден Дружби за свою діяльність у зміцненні миру, дружби та взаєморозуміння між народами. Наразі він очолює фундацію Res Publica, що займається питаннями безпеки. Хоча Шевенман засуджує російське вторгнення в Україну, він виступає проти продовження санкцій щодо Росії та постачання зброї Україні, вважаючи, що це може призвести до втягнення Франції у війну. Крім того, політик підтримує відновлення діалогу з Росією, спираючись на принцип реального балансування сил у Європі, зокрема підкреслюючи важливість багатополярності. Він також поширює пропагандистські ідеї, стверджуючи, що до ХХ століття "українці були тотожні росіянам".
Ще один впливовий персонаж — Еммануель Лерой, колишній член партії Марін Ле Пен, наразі очолює організацію Urgence Enfants du Donbass, яка займається гуманітарними місіями на територіях, окупованих Росією. З 2023 року він також є громадянином Росії. Лерой виступав в ролі "спостерігача" під час так званого "референдуму" на анексованих Росією територіях у вересні 2022 року, де стверджував, що голосування пройшло відповідно до міжнародних стандартів, а місцеві мешканці вважають його поверненням до "Матері-Вітчизни". У інтерв'ю для FranceSoir у 2022 році він висловлював думку, що Захід прагне гегемонії, а не захисту, і називав Євромайдан "переворотом". Проте, за інформацією з фейсбук-сторінки його організації, остання акція відбулася у Волновасі в 2022 році.
Ще одним важливим гравцем, що підтримує російські інтереси у Франції, є Російсько-французька торговельна палата (CCI France-Russie), яка продовжує свою діяльність у Москві. Як свідчить розслідування Radio France, організація налічує близько 400 – 450 учасників, включаючи як російські, так і французькі компанії. Багато з цих підприємств мали активну присутність в Росії ще до початку війни. Основне фінансування палати надходить від внесків її членів. Наприклад, у 2019 році у складі її Економічної ради було близько 40 великих компаній, які сплачували щорічний внесок приблизно у 50 тисяч євро. На засіданнях ради тоді були присутні представники таких французьких бізнес-гігантів, як Auchan, Adeo (Leroy Merlin), Total (Energies), Société Générale, Renault, BlaBlaCar, Legrand, Air Liquide, Crédit Agricole CIB, Orange, Orpea, Pernod Ricard, Poma, Sanofi, Schneider Electric тощо. Чимало з цих фірм продовжували свою діяльність у CCI France-Russie і після 2022 року.
Діяльність палати демонструє стійку проросійську лінію та критичний погляд на санкції. Зокрема, генеральний директор палати Павло Шинський у березні 2022 року дав інтерв'ю BFM Business, де сказав, що "жодна французька компанія не пішла [з Росії]" і назвав санкції "контрпродуктивними". Він закликав підприємства "продовжувати свої активності" у Росії, бо, за його словами, санкції об'єднують середній клас навколо влади й загрожують демократії. Палата регулярно відвідує та організовує заходи за сприяння Кремля, як-от, наприклад, Петербурзький економічний форум.
У палати немає прямих фінансових зв'язків із державою Росія або офіційної підтримки — принаймні, на офіційному рівні. Проте існують фактичні зв'язки з особами, які мають близькі стосунки з російською владою. Наприклад, Еммануель Кіде, президент CCI France Russie, займає посаду незалежного директора в "Новатеку" — великій газовій компанії, співвласником якої є Геннадій Тимченко, олігарх, що має тісні зв'язки з Путіним. Павло Шинський є членом ради "Нева-фонду", некомерційної організації, заснованої тим же Тимченком. Кіде нагороджений Орденом Дружби Росії, який йому вручив міністр закордонних справ Лавров, а також отримав російське громадянство від Путіна. Таким чином, палата має опосередковані зв’язки з особами та структурами, які наближені до Кремля, включаючи тих, які підпадають під санкції. Наразі президент палати взаємодіє з різними державними органами як спікер — наприклад, у квітні 2025 року він провів лекцію для студентів МГІМО, присвячену співпраці між Францією і Росією. Також CCI France Russie співпрацює з французьким журналістом Рено Жерардом, який, хоч і критикує російську агресію проти України, все ж закликає до діалогу з Путіним "без поступок".
Росія залучає французьких політиків для підтримки своєї "м'якої сили" та в контексті історичних питань.
Один із представників так званих "істориків" — П'єр Малиновський, колишній військовослужбовець Франції та асистент Жан-Марі Ле Пена, який з 2017 року оселився в Москві. Аналітики з Lansing Institute зазначають, що його діяльність спрямована на зміцнення зв'язків між Москвою та Францією під прикриттям історичних проектів. Сам Малиновський має тісні зв'язки з Кремлем — у 2022 році він отримав російське громадянство від Путіна і був присутній на двох останніх інавгураціях президента Росії. Згідно з даними того ж інституту, організація, яку очолює француз, — Фонд розвитку франко-російських історичних ініціатив — була створена за участю впливових осіб і структур у Росії. Серед спонсорів та партнерів фонду можна знайти великі російські компанії та державні установи, зокрема, Уральську гірничо-металургійну компанію Іскандера Махмудова (він вийшов зі складу ради директорів у 2022 році), Міністерство оборони та Міністерство культури Росії, а також Адміністрацію президента. Експерти Lansing Institute повідомляють, що бюджет фонду значно зріс у 2021 році, перевищивши 30 мільйонів рублів, що, на їхню думку, свідчить про політичну підтримку з боку російської сторони, оскільки немає публічної інформації про фінансування з французьких чи європейських джерел у діяльності Малиновського.
Він є гостем російських державних телеканалів та позиціює себе як шукач "альтернативного погляду" на роль Росії у світовій історії, запевняючи, що не є агентом впливу, а займається лише археологією і збереженням пам'яті про спільні подвиги французів і росіян. Акцент у роботі та медійній присутності Фонду робиться на підкресленні "братерства" двох народів у Першій світовій війні, війнах Росії з Наполеоном тощо.
Француз підтримує зв'язок із Жофруа Леженом, редактором консервативного тижневика Valeurs Actuelles, що популяризує російську пропаганду, зокрема тези про "безумовну перемогу Росії". Як повідомляє Le Monde, взаємозв'язки фонду з російськими олігархами та посадовцями викликали "підозри в Міністерстві закордонних справ" країни.
Інформаційна підтримка проросійських груп у Франції.
Головним медіа-ресурсом для російської діаспори у Франції є "Русский очевидец" — онлайн-видання, яке виходить російською та французькою мовами. У своєму матеріалі, присвяченому "Безсмертному полку", воно повторює низку стереотипів російської пропаганди, пов'язаних із цим заходом. На сайті можна знайти й інші публікації, що підкреслюють тези російської пропаганди. Основна частина контенту зосереджена на культурних новинах про Росію, включаючи розповіді про культурних діячів, які працювали у Франції, та інформацію про різноманітні культурні події в країні. Особливо цікавою є рубрика "Зарубіжна Росія", де зібрані матеріали на ключові теми, що цікавлять російську діаспору у Франції. Серед них — листи до ветеранів, які воювали на боці Червоної армії під час Другої світової війни, звіт про конференцію "80 років потому: Росія і Франція у таборі перемоги", а також матеріал про "бізнес-форум російськомовних підприємців", що відбувся у Франції. Також є інформація про відкриття пам'ятника композиторові Сергію Рахманінову в Парижі та оголошення Міжнародного конкурсу дитячої творчості "Москва у серці кожного". Проте жоден з цих матеріалів не містить згадок про агресію проти України чи критики Росії.
Сайт Égalité et Réconciliation (E&R) був створений у 2007 році французьким публіцистом Аленом Соралем, який презентував його як майданчик для "національного примирення" між "лівими" та "правими" цінностями. Проте на практиці ресурс перетворився на осередок ультраправих ідей, антисемітизму, теорій змови та російської пропаганди. Сораль має кримінальні звинувачення за розпалювання ненависті та заперечення Голокосту. Його профілі в соціальних мережах були заблоковані через поширення дезінформації та мови ненависті, згідно з даними Центру протидії дезінформації при РНБО.
E&R використовує альтернативні медіа, такі як Kontre Kulture, для поширення своїх ідей, включаючи документальні фільми, книги та відео з конспірологічним та антизахідним змістом. На сайті регулярно публікують матеріали, що підтримують російську зовнішню політику та дискредитують Захід, включно з виправданнями дій Росії в Україні, позитивним висвітленням російських військових операцій і критику українського уряду. Наприклад, сайт розміщував інтерв'ю з російським ідеологом Олександром Дугіним і репостить контент із російських пропагандистських ресурсів, зокрема, Sputnik. Сам Сорал їздить до Росії та виступає там на заходах, організованих урядом, на яких він поширює антизахідні тези, звинувачує НАТО й західні медіа в поширенні пропаганди та маніпуляції громадською думкою, водночас просуваючи російські погляди як альтернативну "правду".
Схожим за змістом є і сайт "аналітичного центру" Stratpol, який було створено Ксав'єром Моро (Xavier Moreau) -- колишнім французьким парашутистом, який живе у Москві з 2000 року та має подвійне французьке та російське громадянство. У вересні 2022-го він брав участь як "спостерігач" на так званих "референдумах" у тимчасово окупованих регіонах України. У своїх колонках для видань Géopolitique Profonde, Sud Radio, France‑Soir просуває проросійську риторику -- про "прогрес" Росії попри санкції, "розумність" Путіна та "беззаперечність" перемоги Росії. Видав книгу під назвою "Україна: чому Росія неодмінно переможе?". На початку 2024 року французька розвідка розслідувала його зв'язки з Шаффгаузером у справі про можливий російський вплив на вибори в ЄС. Мав канал на ютубі з більш ніж 180 тисячами підписників, однак його було заблоковано, і згодом цей контент перейшов на альтернативні платформи. Також є функціонером громадської організації Vostok France -- Solidarité Donbass, яку було створено задля гуманітарних місій на окупованих Росією територіях України. Остання на цей момент із них відбулась у жовтні 2022 року, як пише сайт ГО, у Маріуполі. Нагороджений медаллю "За сприяння" самопроголошеного "міністерства закордонних справ" проросійської влади окупованої Донеччини.
Подібним чином працює і Александер Латса (Alexandre Latsa) — француз, який вже понад 17 років проживає в Москві та спеціалізується на HR-консалтингу. Він веде блог під назвою Dissonance, мета якого — популяризувати російську риторику в Європі. Латса поширює погляди на те, що Росія "не здається і адаптується" до санкцій, вважаючи її "майбутнім ключовим гравцем на глобальній арені", і закликає французьких консерваторів до більш тісної співпраці з Росією.
Ніколя Міркович, який з 2014 року керує організацією Ouest-Est, активно займається поширенням російської пропаганди через свою діяльність як публіцист. Організація функціонує не лише на окупованих українських територіях, але й у різних європейських країнах, представляючи проросійську точку зору по багатьох питаннях. Основною складовою їхньої роботи є гуманітарні місії на територіях, контрольованих Росією, під час яких вони проводять інтерв'ю з "жертвами братовбивчої війни" та розповсюджують матеріали, що підтримують російську пропаганду, разом із репортажами про відновлення пошкодженої інфраструктури. Крім того, існують свідчення про співпрацю Мірковича з Ксав'єром Моро, зокрема, вони разом організували купівлю автомобіля під виглядом гуманітарних потреб "у друзів із Донбасу". У своїх інтерв'ю різним ЗМІ Міркович зазначав, що місцеві жителі "раді бачити західну солідарність" та вважають, що "Донбас є яскравим прикладом саморуйнування європейської ідентичності".
На веб-ресурсі асоціації звертають увагу на питання сербської меншини в Косово, акцентуючи на її переслідуваннях та підкреслюючи участь у відновленні православних святинь в регіоні. Крім того, на платформі Ouest-Est можна знайти різноманітні висловлювання Мірковича щодо ситуації в Україні та у світі, які він надає французьким і російським ЗМІ. У своїх коментарях він стверджує, що в Грузії та Румунії нібито втілюють "сценарій Майдану", заявляє, що українська армія "приречена на поразку", а також, що Сполучені Штати "втягнули у конфлікт [Росії проти України]", поширюючи інші штампи російської пропаганди. У коментарях для Sputnik Afrique він також висловлював думку, що на боці України нібито діють "французькі неонацисти". У 2023 році Міркович також опублікував книгу під назвою "Le Chaos ukrainien", яка має на меті дискредитувати Україну.
Французькі громадяни активно залучались до створення різних інформаційних агентств з метою поширення російської пропаганди на міжнародному рівні. Наприклад, Крістельль Неант (Christelle Neant), яка з 2016 року проживає на тимчасово окупованих територіях, у 2018 році заснувала інформаційне агентство Donbass Insider, яке у 2023 році було перейменовано на International Reporters. Вона отримала російське громадянство приблизно у 2021 році і стала проросійським рупором. З осені 2024 року Неант веде щотижневу програму IR-Stream на платформі International Reporters, де виступає в ролі аналітика з проросійською позицією, представляючи Росію як захисника від "диктатури Заходу". У лютому 2023 року вона дала інтерв'ю для Sputnik Afrique, в якому охарактеризувала постачання західної зброї в Україну як "продовження вбивства дітей" і заявила, що ЗСУ нібито використовують цивільних як "живий щит", що призводить до зростання жертв серед мирного населення.
Ще одним "журналістом", пов'язаним із Donbass Insider, є француз Лоран Браяр, про якого "Детектор медіа" писав у 2022 році. З того моменту медійник продовжує взаємодіяти з російськими медіа -- зокрема, в коментарях для Sputnik Afrique казав, що українські військові нібито навмисно ціляться у французьких журналістів на окупованих територіях, а також ретранслював інші штампи російської пропаганди. Продовжує вести свій телеграм-канал, у якому публікує матеріали про "життя під обстрілами" і страждання цивільного населення від "української агресії".
Цю діяльність підсилює інформаційна робота тих французів, які воюють на боці Росії. Серед них є Ерван Кастель (Erwan Castel) -- колишній французький військовий, а з 2015 року -- доброволець спочатку бойовиків на Донеччині, а згодом Росії. Неодноразово виходив у стрими з передової (наприклад, через Agoravox TV й інші платформи) у 2022 -- 2024 роках, у яких критикував Захід, "цунамі фейків" у західних медіа щодо ситуації в Україні та називав росіян "братами", які рятували його. Окрім цього, чоловік також пояснював свою участь у російській агресії проти України тим, що "воює проти американської окупації Європи".
У французькому інформаційному просторі можна знайти чимало нових медіа, створених самими французами. Одним із таких прикладів є ютуб-канал Trouble Fait, заснований Жеромом Бальсатом у 2015 році. На сьогодні він має 269 тисяч підписників і в середньому набирає близько ста тисяч переглядів на відео. Trouble Fait позиціонує себе як "незалежна платформа для критичного обговорення медіа, політики та геополітики". Проте, контент каналу переважно складається з відео тривалістю від сорока хвилин, у яких Жером часто повторює тези, що нагадують російську пропаганду, особливо стосовно війни в Україні. Він характеризує конфлікт як "фрік-шоу" і говорить про "змову глобалістів" задля "дискредитації України та Росії", а підтримку Європейського Союзу Україні називає "істеричною". На своєму веб-сайті він також публікує матеріали, які раніше були представлені Соралом.
Цьогорічний "Безсмертний полк" став темою однобоких репортажів у французькій пресі, зокрема в статті видання Midi Libre під назвою "Союз Радянських Республік врятував Францію від нацистського варварства: напружена проросійська промова в Монпельє під час церемонії 8 травня 1945 року". Автор Яннік Повійон (Yannick Povillon) описує конфлікт між українськими та російськими протестувальниками на площі Comédie, проте наводить думки лише проросійських активістів. Наприклад, він цитує Жана Саяда, який стверджує, що "росіяни стали рятівниками Франції від нацистів". Саяд виразив своє обурення через відсутність російських прапорів на офіційній церемонії, що проходила поблизу. Повійон також згадує, що висловлювання проросійських демонстрантів вийшли з-під контролю, однак не наводить жодних коментарів з боку українських протестувальників. На заході представник L'association France-Russie Convergences Дідьє Віая (Didier Vialla) заявив про "занепад Заходу" та охарактеризував НАТО як "ворога народу", повторюючи риторику російського керівництва. В інформації про Саяда та Віаю практично відсутні деталі або профілі в соціальних мережах, таких як Facebook чи "ВКонтакті", а їхня діяльність згадується лише в контексті проросійських акцій у французьких медіа.
Ці матеріали слугують яскравим підтвердженням слів української журналістки Алли Лазарєвої, яка постійно проживає у Франції, в її інтерв'ю для "Детектора медіа". Вона зазначала, що навіть із найкращими намірами журналістів російські наративи все ще проникають у великі медіа.
Наприклад, я помічаю, що французькі ЗМІ активно цитують представників Кремля. Враховуючи, що їхні заяви часто містять неправду, медіа ненавмисно сприяють розповсюдженню цих хибних наративів. (...) Така пасивна позиція, що не передбачає активних дій щодо кремлівських висловлювань, може бути наслідком лінощів або певної безвідповідальності, адже французи живуть в мирних умовах. Також варто зазначити, що є особи, які відкрито симпатизують Кремлю або є агентами впливу та свідомо просувають кремлівські ідеї, стверджуючи, що України ніколи не існувало і що такої культури не було.
Опір українського суспільства
"Безсмертний полк" виступає не лише символом російського впливу у Франції, а також ілюстрацією зусиль українських активістів у цій країні, які намагаються протистояти цьому впливу. За свідченнями учасників акції, один з контрмітингів зібрав близько тридцяти українських та французьких активістів, які розташувалися в двадцяти метрах від російської колони. Через можливі провокації поліція могла попросити протестувальників залишити площу, тому українці утримувалися від використання гучномовців і дотримувалися мирного підходу, демонструючи лише плакати та українські прапори. Один з активістів, який підійшов занадто близько до російської колони, був миттєво затриманий поліцією. Коли російська колона рушила до Будинку міжнародних відносин для проведення своєї церемонії, поліція створила бар'єр між протестувальниками, аби уникнути конфліктів. Згодом прохід пішохідною частиною вулиці був закритий, щоб українці не могли слідувати за ними. Коли "Безсмертний полк" залишав площу, протестувальники зустрічали їх освистуванням та вигуками "Ганьба", "Вбивці" та "Путін ху*ло".
10 травня одна з активісток отримала повідомлення від Жана Саяда, написане російською мовою. У цьому повідомленні він охарактеризував її діяльність як "загрозливу" та пригрозив "притягнути [її] до відповідальності", якщо вона не припинить свою проукраїнську активність, навіть у мережі. Вона зізнається, що з того часу почувається в небезпеці. "Ваша війна не повинна бути перенесена до Франції та порушувати громадський порядок", -- йдеться у його листі. "Чи ця війна дійсно тільки "ваша"? Чи особисто моя? Чи Росія не є учасником цього конфлікту?" -- запитує вона, вважаючи, що саме таку позицію займає координатор асоціації Amitiés Russe в Монпельє. 9 травня він отримав подяку від генерального консульства Росії в Марселі за свою діяльність, зазначає активістка, яка побажала залишитися невідомою.
На кладовищі Сен-Лазар, куди прийшли росіяни, щоб покласти квіти на могили, їх знову зустріла невелика група українських протестувальників. Росіяни почали погрожувати тим, що поліція застосує проти них фізичну силу, а активістів почали знімати на камеру. Голова асоціації L'association France-Russie Convergences Віая наблизився впритул до одного з протестувальників із камерою та почав шарпати його за одяг, вимагаючи зняти маску з обличчя. Також учасники ходи провокували українців вигуками "Я пишаюся Росією". Особливо активною була Альфія Фабре, координаторка "Полку". По приїзду поліція попросила їх піти, аргументувавши це тим, що "кладовище -- не місце для маніфестацій". Проте вони проігнорували колону росіян із прапорами та російськими піснями, які залишилися там у повному складі.
"Кожен з нас відчував труднощі в збереженні спокою, спостерігаючи за подіями, що розгорталися 8 травня в самому серці міста. Ми відчули безпорадність перед кремлівським режимом і його прихильниками, російськими імперіалістами, які, здавалося, охопили всю Європу. Це також стало наслідком дій французьких органів влади, поліції та медіа," – зазначила активістка, яка брала участь в акції.
Віцепрезидент Світового конгресу українців Володимир Когутяк розповів про свій досвід контрмітингу в Парижі на своїй сторінці у фейсбуку: "Ще до прибуття колони росіян на кладовище Père-Lachaise українські активісти обклеїли російський меморіал фотографіями українських дітей, яких викрала Росія, та залишили листівки з нагадуванням, що Росія -- держава-терорист".
Таким чином, Росія маніпулює основами демократичного суспільства, які закріплені у Франції. Ті, хто підтримує цю агресивну політику, посилаються на образ Франції як "країни прав людини", стверджуючи, що їхня діяльність нібито відповідає принципам свободи слова. Оскільки проросійська діяльність і вплив не караються за французьким законодавством, російські організації використовують презумпцію невинуватості, попри наявність публічно доступних доказів їхніх зв'язків із Кремлем і участі в окупаційних процесах. Проте приклад "Безсмертного полку" демонструє, що росіяни вільно реалізують свої права, тоді як українцям це вдається значно складніше.
#Європа #Політик #Україна #Східна Православна Церква #Західна Європа #Журналіст #Росія #RT (телевізійна мережа) #Росіяни #Російська мова #Москва #Президент (державна посада) #НАТО #Міністерство закордонних справ (Україна) #Крим #Володимир Путін #Реклама #Північна та Південна Америка #Франція #Українська мова #Донецьк #Європейський Союз #Париж #Twitter #Еммануель Макрон #Кремль (фортифікаційна споруда) #The Washington Post #Європейський парламент #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Євро #Московський Кремль #Африка #Громадянство #Наполеон! #Маріуполь #Дипломатія #Патріарх Московський і всієї Русі #Державна пропаганда в Російській Федерації #Донецька область #Французький народ #Галицьке русофільство #Риторика #Національна асамблея Франції #Організована злочинність #Страсбург #Олександр Дугін #Софія #Марін Ле Пен #Ейфелева вежа #Російські залізниці #Організація з безпеки і співробітництва в Європі #Ліон #Безсмертний полк #Монпельє #Мішель Вуазен #Республіканці (Франція) #Ніколя Дюїк #Костянтин Малофєєв #Тьєррі Маріані #Жан-П'єр Шевенем #France Télévisions #Жак Ширак #Нікола Мірковіч #Геннадій Тимченко #Леруа Мерлен #Московський державний інститут міжнародних відносин #Pernod Ricard #Повітряна рідина #Schneider Electric #Радіо Франс #Ашан. #Креді Агріколь #Société Générale
