Кустод Святої Землі, отець Франческо Єлпо, закликає людей не звикати до війни і не шукати захисту в зброї. Він вважає, що справжній шлях до миру лежить через діалог, слухання та здатність відчувати страждання інших. Про це священник говорить у своєму інтерв'ю ватиканським медіа під час "Мітингу за дружбу між народами" в Ріміні, де також обговорює ситуацію християн на Західному березі та діяльність Кустодії.
о. Єронім Грім, ЧСВВ / Massimiliano Menichetti, Andrea Tornielli - Ватикан
"Тільки той, хто на власному досвіді відчуває війну, не може звикнути до неї", - зазначає о. Франческо Єлпо, який з червня 2025 року займає посаду керівника Кустодії Святої Землі, францисканської провінції в цьому регіоні. Францисканці, що опікуються святинями, пов'язаними із земним життям Ісуса, також підтримують християнські громади, які безпосередньо страждають від наслідків конфлікту. У розмові з ватиканськими медіа кустод (від лат. custodire - охороняти) ділиться своїм баченням служіння, викликами, з якими стикається Свята Земля, та розповідями людей, які намагаються зберегти надію в умовах війни.
Війна, що виснажує, та мир, вільний від зброї.
Отець Єлпо малює картину ситуації на Західному березі як надзвичайно важку: після тривалих місяців конфлікту люди опинилися в стані виснаження, не бачать жодних перспектив поліпшення, стикаються з економічними труднощами та високим рівнем безробіття. Деякі сім'ї вже серйозно розглядають можливість виїзду. У цьому контексті кустод підкреслює, що "всі шляхи, які ведуть через насильство і війну, ніколи не приведуть до справжнього миру, так само як і не забезпечать реальної безпеки". Він вважає, що право на безпеку є священним для кожної людини, проте досягти його можна лише через політичні рішення, дипломатію та, перш за все, відкритий діалог. Хоча такий шлях може бути складним і вимагати часу, саме він здатний привести до справедливого миру.
Обговорюючи питання двох держав, отець Єлпо зазначає, що втілення цього плану на сьогодні виглядає надзвичайно складним завданням. Проте він вважає, що це єдиний відомий йому спосіб, який може врахувати інтереси обох народів, і закликає до вжиття перших конкретних дій вже зараз.
Християни Святого Граду: підтримувати один одного
Прийняття політичних рішень не може відбуватися у вакуумі, адже вони безпосередньо впливають на життя людей, які щодня відчувають на собі наслідки війни. Християни на Західному березі, підкреслює кустод, опинилися в такій же важкій ситуації, як і все палестинське населення. "Ситуація залишається справді драматичною, сумно-драматичною, з глибокими проявами несправедливості та страждань", - додає він.
Одним із ключових завдань Кустодії є забезпечення підтримки християнської спільноти в складних ситуаціях. Це стосується не лише надання матеріальної чи організаційної допомоги, але й, перш за все, емоційної близькості і присутності, що дозволяє людям зберігати надію. Отець Єлпо вважає своє служіння саме таким: бути поруч з віруючими, підтримувати їх та допомагати їм не втрачати оптимізму навіть у найважчих умовах.
Охороняти своє серце від злоби.
Для Кустодії Святої Землі служіння миробудування починається не лише з політичних рішень, а з людського серця. Отець Єлпо говорить про необхідність не дозволити ненависті проникнути в життя тих, хто переживає конфлікт: "Насамперед треба зберегти серце не заплямованим вірусом ненависті та злоби, і це найважче". Говорячи про свою роль як кустода, він нагадує, що святі місця - це не лише каміння та будівлі. Їхніми "живими каменями" є християнські спільноти, а тому бути "хранителем" Святої Землі означає також берегти серця людей, залишаючи їх відкритими для Євангелія. Ця дорога, визнає він, на перший погляд може здаватися програшною та приреченою на поразку. Проте саме в ньому християнська віра бачить силу перемоги: "Це шлях хреста, яким ніхто не хотів би йти чи його нести, але саме він, як свідчить наша віра, переміг".
Через рік після призначення кустод визнає, що служіння виявилося складнішим, ніж він очікував. Разом із відповідальністю та відчуттям людського безсилля, за його словами, зростає і досвід Божої підтримки: "Існує благодать, яка випереджає нас, більша за нас, підтримує нас і мене також у цьому служінні. Це служіння об'єктивно більше за те, яке будь-яка людина могла б здійснювати самотужки".
Від відрази до розуміння: усвідомити страждання інших.
Незважаючи на трагічні обставини, отець Єлпо помічає, що люди з обох сторон конфлікту намагаються знайти шляхи для мирного співіснування. Він також підкреслює важливість уникнення стереотипізації цілих спільнот через вчинки певних осіб або політичні рішення: "Наша основна стурбованість полягає у тому, щоб не робити узагальнень, адже ми не можемо дозволити, щоб акти насильства, несправедливість та політичні рішення призвели до зростання антисемітських настроїв: це могло б стати ще більшою трагедією, ще однією жахливою сторінкою в історії". Як приклад альтернативного підходу він наводить "Parent Circle", організацію, що об'єднує ізраїльські та палестинські сім'ї, які пережили втрату близьких. Їхній спільний досвід допомагає усвідомити, що під суперечливими позиціями лежить однаковий людський біль: "Наші сльози мають однаковий відтінок".
Здатність сприймати біль інших, за словами кустода, може стати першим кроком до встановлення діалогу: "Сьогодні основою діалогу є, перш за все, слухання. Слухання твого болю: я готовий слухати тебе до кінця, щоб ти зрозумів, що так само, як я чую тебе, можливо, одного дня і ти зможеш вислухати страждання когось іншого". Це стосується також тих, хто не знаходиться на лінії фронту. Отець Єлпо закликає глибше досліджувати факти і не зводити складні реалії до простих постів у соціальних мережах або сенсаційних заголовків. Адже знання може допомогти уникнути поляризації і залишатися близькими до тих, хто переживає труднощі.
Капернаум: місце, де Божественне перебуває поряд з людьми.
Серед багатьох священних місць на Святій Землі отець Єлпо особливо підкреслює значення Капернауму. Його приваблює не лише біблійна цінність цього місця, а й його людський аспект і повсякденність. Саме тут Ісус відвідує дім Петра, зцілює його тещу, проводить час з друзями і живе серед них. Можливо, ця близькість Бога до людських переживань пояснює, чому Капернаум так глибоко торкається його душі. Він зворушується написом "Капернаум, місто Ісуса" і зазначає: "Ісус родом із Назарету, але Капернаум стає Його домом, оскільки саме тут Він обрав своїх учнів, покликав їх і живе серед них".
У цьому образі отець Єлпо вбачає щось, що резонує з його власним покликанням. Свята Земля для нього є не лише територією, що підлягає захисту, а перш за все місцем, де відчувається Божа близькість: простір, в якому Бог вступив у людське життя і продовжує бути серед людей. Саме тому служіння Кустодії охоплює не лише збереження святинь, але й підтримку християнських спільнот, які, незважаючи на війну та страждання, продовжують залишатися на цій землі.
#Благодать у християнстві #Серце #Насильство #Антисемітизм #Місто #Християнство #Християни #Біблія #Святий #Ізраїль #Діалог #Євангеліє #Капернаум #Віра #Безробіття #Назарет #Ватикан #Свята Земля #Орден Святого Василія Великого #Знання #Біль #Францисканці #Ісус #Західний берег #Бог #Опіка над Святою Землею #латинська #Джером #Ріміні
