У селі Зеленче, що неподалік Дунаївців у Хмельницькій області, було знайдено кам'яний надгробок, виготовлений у 1719 році. Це один з двох найдавніших в Україні датованих позацвинтарних "чумних хрестів". Ця пам'ятка має зв'язок з епідемією чуми, що поширилася по Поділлю на початку XVIII століття.
Про знахідку повідомила команда "Україна Інкогніта". Хрест обстежив і сфотографував краєзнавець із Дунаївців Олександр Романюк. Учасники команди допомогли розшифрувати написи та встановити походження пам'ятки, розповів історик Дмитро Полюхович.
Пам'ятник розташований на південно-східній межі Зеленче, на краю Нестеровецького лісу. Згідно з розповідями місцевих мешканців, колись він стояв на кам'яній основі і мав висоту майже два метри. Зараз його висота складає близько півтора метра. Однак дослідники вважають, що свідчення про більші розміри хреста можуть бути перебільшеними, оскільки його форма не вказує на те, що значна частина пам'ятника захована під землею.
Поруч із хрестом можна спостерігати нерівності місцевості, які, ймовірно, вказують на залишки стародавніх будівель. Це спонукало дослідників висловити припущення, що в минулому на цій території існував хутір, мешканці якого загинули внаслідок епідемії.
Напис на надгробку зберігся частково. На одному боці вдалося прочитати: "...Раб Божий Василий Томєн... Прєдставился под час повєтра (пошесті - ред.)". Інший бік, де вказаний рік смерті, сильно пошкоджений вивітрюванням. Однак дослідникам вдалося розшифрувати дату - 1719 рік.
Саме тоді Поділля охопила перша велика епідемія чуми XVIII століття. Тож надгробок із Зеленче належить до найдавніших відомих в Україні датованих пам'яток такого типу.
Науковці також помітили отвір, який був висвердлений у середині хреста. Цей отвір не проходить наскрізь. Команда "Україна Інкогніта" виявила подібні отвори на надгробках XVIII-XIX століть, зокрема на кам'яних хрестах та мацевах — єврейських надгробках.
На сьогоднішній день немає чіткої відповіді щодо призначення цих отворів. Згідно з однією з теорій, вони можуть бути пов'язані з народними віруваннями, згідно з якими надгробки символізують двері між життям і смертю, через які душа покійного могла б перейти в інший світ.
Зображення колективу "Україна Інкогніта"
Кам'яні "чумні хрести" - рідкісні пам'ятки. Під час епідемій померлих часто ховали неподалік від їхніх осель, щоб не переносити тіла через населені пункти до кладовищ. На могилах переважно встановлювали дерев'яні хрести, адже кам'яні надгробки були дорогими. Крім того, пошесті нерідко забирали цілі родини, тож подбати про пам'ятник могло бути нікому.
В Україні широкому загалу відомо трохи більше ніж три десятки позацвинтарних "чумних хрестів" XVIII століття. Більшість таких пам'яток на Хмельниччині пов'язана з епідемією 1770-1771 років, решта - з пошестю 1797-1799 років.
Перед відкриттям у Зеленче на Хмельниччині вже існував інший надгробок, що належить жертві епідемії 1719 року. Цей пам'ятник знаходиться в селі Кам'янка, що є частиною присілка Сатанова. Мова йде про поховання Григора Кадона, яке було досліджено командою "Україна Інкогніта" під час експедиції в 2024 році.
#
