"Пасха", "паска" або "куліч": яке з цих слів є правильним в українській мові?

Лінгвіст роз'яснила, у чому полягають відмінності між термінами, які часто неправильно сприймаються як синоніми.

В українській мові є кілька термінів, що стосуються великодньої випічки, які часто можуть вводити в оману. Олеся Сулима, кандидатка філологічних наук та наукова співробітниця Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, в інтерв'ю для УНІАН пояснила, як правильно вживати ці слова: паска чи пасха, а також розкрила відмінності між ними і представила інші назви, що вживаються в різних куточках країни.

Як пояснила мовознавиця, в українській мові є обидва слова, однак вони позначають різні поняття. "Пасха" - це назва самого свята Великодня, тоді як "паска" - це великодній хліб, святкова випічка.

Водночас на думку дослідниці, слово "паска", ймовірно, утворилося як трансформована форма від "Пасха", через фонетичні особливості:

"Літери "с" та "х" позначають два щілинні звуки - їх важко вимовляти, і, очевидно, один з них перейшов у проривний "к" для полегшення вимови."

Вона також підкреслила, що термін "паска" має стародавнє походження, виводячи свої корені з єврейського слова "песах", що в перекладі означає "оминути" або "перескочити". Ця назва пов'язана з оповіддю з книги "Вихід", де Бог пощадив домівки євреїв, в той час як кара торкнулася первістків Єгипту.

Як вірно: кулічі чи паски?

Експертка зазначила, що термін "куліч" не є частиною української мови і походить з російської. Вона також акцентувала увагу на тому, що "куліч" і "Пасха" — це зовсім різні поняття, оскільки "Пасха" означає не випічку, а релігійне свято.

Термін "куліч", з її слів, іноді можна почути в прикордонних регіонах України - зокрема на Чернігівщині, Сумщині та Харківщині, через близькість до російськомовного середовища.

Крім того, у зазначених районах термін "куліч" може позначати зовсім інший тип випічки — варіант пирога, який іноді має видовжену форму. Таким чином, відмінність між кулічем і паскою не є настільки великою, як між паскою і пасхою, але, безумовно, вона присутня.

Тепер, коли ми визначили, як правильно називається традиційна випічка на Великдень – паска чи пасха, варто також звернути увагу на інші терміни, які використовуються для святого хліба.

Згідно з висловлюваннями мовознавця, в контексті загальноукраїнської норми, найбільш вірною та універсальною назвою є "паска". Проте в різних областях країни можуть використовуватися, а можливо, і досі вживаються інші варіанти.

Зокрема, існує традиція називати паску "баба" (або "бабка") та "папушник". Останнє слово походить від стародавнього терміна "папа", що в праслов'янській мові означало хліб.

Однак дослідниця зазначила, що раніше ці терміни не були абсолютно ідентичними. У минулі часи "паскою" вважався білий пшеничний хліб без солодкого покриття. Його могли декорувати різноманітними орнаментами, зокрема хрестами та косичками з тіста.

Відповідно, "бабка" нагадувала сучасну паску — це була солодка випічка, зазвичай з родзинками і покриттям з глазурі.

А от "папушник" випікали не лише на Великдень, а й на інші великі релігійні свята. Тому, як підкреслила науковиця, ці слова не можна вважати повними синонімами.

Вона також додала, що вживання слів пасха та паска, різниця між якими досить значна, може бути пов'язане з національним самоусвідомленням:

Використання термінів "паска" та "куліча" є яскравим проявом самоідентифікації. Коли людина відчуває себе українцем або українкою, вона обирає слово "паска".

Наявність інших термінів в українському суспільстві, як зазначила експертка, часто може бути пов'язане зі спадщиною радянського періоду, коли через антирелігійну політику традиційну великодню випічку намагалися "замаскувати", називаючи її нейтральним словом.

Тому важливо не тільки розуміти, у чому різниця між пасхою та паскою, а й вживати правильний варіант у мовленні, щоб не "розбавляти" мову запозиченнями та помилковими термінами.

Вас також може зацікавити наш матеріал про те, як правильно казати українською - пасок чи ремінь.