З якого моменту розпочалася ера панування київських команд у радянському футболі?
8 листопада 1966 року, 60 років тому, київське "Динамо" під керівництвом Віктора Маслова вперше здобуло "Золотий дубль", отримавши золоті медалі та помістивши їх у кришталевий кубок.
Поглянувши на сезон 1966, відразу кидається в очі вражаюче панування киян. Вони здобули найбільшу перевагу в очках над другим призером — ростовськими армійцями (9 очок), а чемпіонський титул оформили більш ніж за місяць до закінчення турніру. У цьому тріумфальному розіграші кубка кияни пропустили лише один м'яч, що стало свідченням тактичної революції у футболі того часу. Футбольний Київ 1966 року справді перетворився на арсенал тактичних новацій! Цей сезон також був багатий на цікаві моменти, такі як паралельність з англійським чемпіонатом світу (навіть програмки до весняних матчів у Києві були просякнуті цією темою, з м'ячем і глобусом на обкладинці), ігнорування московською командою призової трійки (союзний п'єдестал уперше обійшовся без представників столиці) та подвійна перемога "Динамо", яка здобула не лише основний трофей, але й виявилася найсильнішою в змаганні дублерів.
Ще в половині минулого століття американський психолог Абрахам Маслоу (народився в Нью-Йорку, однак його батьки були єврейським емігрантами з Києва) склав ієрархічну систему потреб людини. Цей психологічний задум, хоча й зазнав свого часу певної критики в академічних колах, однак на довгі роки залишився своєрідним дороговказом у соціологічних дослідженнях. Спробуємо провести паралель футбольної піраміди Маслова з пірамідою потреб Маслоу.
1. Людські взаємини: "гнучкі, як пантери"
Капітан київського "Динамо" епохи Маслова, Андрій Біба, одного разу зазначив: "Ми завжди будемо вдячні Діду, перш за все, за його людські якості, а вже потім — за його вміння як тренера. Він сприймав нас не лише як футболістів, а, перш за все, як людей, з усіма нашими сильними та слабкими сторонами. Його підхід до вибудовування стосунків з гравцями був настільки щирим, що неможливо було відчувати до нього негатив. Він дарував нам свою довіру, і ми відповідали йому тим же. Його передматчеві настанови ніколи не тривали більше п’яти хвилин і завжди завершувалися мудрим висловом, щоб доторкнутися до наших сердець, мовляв, сьогодні ви повинні бути гнучкими, як пантери."
У вечір напередодні матчів Маслов організовував зустріч із впливовими гравцями, щоб обговорити стратегії гри та дізнатися їхні думки перед створенням власного плану. Британський дослідник футбольних тактик Джонатан Вілсон вважає, що "цей рівень довіри та взаєморозуміння дозволяв Маслову втілювати свої найсміливіші тактичні концепції".
Анатолій Бишовець писав про Маслова, якого називав "самородком": "Віктор Санич жив у непридуманому світі й умів бачити й розуміти непридумане життя". Ота щирість Маслова й була, вважаю, у футбольному переломленні аналогом простих фізіологічних потреб, описаних Маслоу. Добрі й максимально довірливі взаємини за лінією тренер - гравці - конче потрібна умова для того, щоб ставити перед собою бодай якусь більш-менш амбітну мету.
2. Тактичне новаторство: радикальний крок
Тактичні концепції Віктора Олександровича дійсно були революційними та важко сприйнятними для свого часу. На мою думку, саме ці новаторські підходи стали фундаментом, наріжним каменем та основою гри масловського "Динамо".
Схема 4-2-4 безумовно домінувала в описуваний період, і навіть у той час у СРСР часто зверталися до неї. Гавріїл Качалін адаптував цю тактику, відкинувши "дубль-ве-ем", з якою його команда здобула олімпійське золото в 1956 році та перемогла на Кубку Європи в 1960. Костянтин Бесков також став відданим прихильником 4-2-4. Ця бразильська модель завоювала популярність у СРСР під час хрущовської відлиги, і здавалося, що її панування буде тривати ще довго. Проте Маслов здійснив значний тактичний переворот, відтягнувши флангових нападників назад і, по суті, створивши схему 4-4-2. Ця щільна лінія півзахисту, або друга лінія атаки, забезпечувала креативність, яка суттєво сприяла успіхам на полі. За задумом Маслова, крайні півзахисники мали бути універсальнішими гравцями в порівнянні з дещо обмеженими форвардами. Маслов виявив правильні тактичні рішення і підібрав талановитих виконавців під ці позиції. Більше того, флангові півзахисники не уникали роботи в захисті, забезпечуючи, відповідно до піраміди Маслоу, необхідність безпеки. У цьому випадку безпеки власних воріт. 17 пропущених голів за 36 матчів – менше ніж 0,5 гола за гру – є яскравим підтвердженням вірності ідей Маслова. Найближчий суперник у цій категорії – бакинський "Нафтовик" – пропустив у тому сезоні 28 голів. Преса відзначала "вправну взаємодію атаки та захисту" киян, а також "швидкі та організовані переходи". Валерій Мирський підкреслював: "Ні заповіді бразильської тактики 4-2-4, ні стара "дубль-ве" не мали в арсеналі засобів проти команди, яка грала з чотирма хавбеками".
Маслов виступив проти концепції персональної опіки, зазначивши: "Персональне втручання принижує, шкодить і навіть деморалізує гравців, які його зазнають". Безумовно, зонний захист є досить складним елементом, оскільки вимагає точного організування і взаєморозуміння між захисниками. Та Маслову вдалося цього досягти!
Крім того, Володимир Мунтян зазначив, що Маслов став першим тренером "Динамо", який акцентував увагу на фізичній підготовці своїх підопічних. Щодо винаходу пресингу, Джонатан Вілсон вважає, що саме Віктор Олександрович є його автором. Водночас Василь Турянчик відіграв ключову роль у стримуванні атак суперників, так би мовити, ставши бар'єром для їхніх наступів.
Тижневик "Футбол" слушно підкреслював: "Віктор Олександрович Маслов усвідомлював новаторські зміни у футболі раніше, ніж інші". За оцінками експертів цього легендарного видання, "успіх київської команди, в першу чергу, є результатом детального аналізу сучасних тенденцій у футболі, відмови від традиційних позиційних стратегій та переходу до нових принципів активного стилю гри".
3. Соціальна роль: "чародії настрою"
Що сказати про соціальну роль київського "Динамо" для українського суспільства в ті роки? Це було справжнє джерело натхнення для всієї України! Власне, ту хвилю добре спіймав і майстерно передав у своєму вірші відомий український спортивний журналіст Леонід Горіловський (нотки Олеся Бабія та Володимира Сосюри тут простежуються):
Блакитне сяйво дніпровського металу,
Поля, покриті пшеницею,
В золотому відблиску медалей,
В прохолодному блиску кришталю.
У наступному вірші, який був опублікований наприкінці 1966 року в спеціальному випуску "Спортивної газети", говорилося про те, що "це наша спільна перемога". Було зазначено, що робота "сталеварів" та "хлібодарів" України покращується, коли завдяки ударам динамівців "голи множаться з переможним настроєм". Гравців "Динамо" охарактеризували як "чарівників людського духу". Також, вперше в пресі поряд зі словом "Динамо" з'явилося слово "динаміт", яке стосувалося гри команди під керівництвом Віктора Маслова.
Щодо перемоги в Кубку 1966 року, народна творчість просто вибухнула! З'явилося безліч аматорських віршів, які переробляли популярні на той час мелодії. Наприклад, на мотив "Вода, вода, кругом - вода":
О, Кубок - он наш!
Ми маємо віру в це.
Бо Сабо наш можно перефразировать как "Сабо — это наше".
Виконає будь-яке завдання!
Яким би не було обговорення знаменитої адаптації "Черемшини", в якій йшлося про те, що:
Ось як грають хлопці з Динамо:
Вони укладають золото в кубки.
Ця версія "Черемшини", адаптована під футбольну тематику, була опублікована в першому випуску журналу "Перець" у 1967 році і відображала важливі футбольні події, що мали місце в 1966 році.
Тема відвідуваності матчів київського "Динамо" заслуговує окремого обговорення. Вражаючі аншлаги на 50-тисячних трибунах у 1960-х роках, зокрема в 1966 році, стали підставою для рішення про розширення місткості головного стадіону столиці України. Серед численних матчів, особливо важливим для подальшої турнірної долі "Динамо" у сезоні 1966, був поєдинок проти московського "Спартака", який зібрав, за офіційними даними, 65 000 уболівальників! Стадіон був переповнений вщерть!
Київське туристичне бюро організувало поїздку на фінал кубка в Москву. У квитку-проспекті чітко зазначалося: "Для вболівальників київського "Динамо". Слова "Вас" і "Київського" були написані з великої літери, що підкреслювало їхню важливість. А напис "Слава Жовтню!" у буклеті можна було сприймати як своєрідну вітальну промову на честь успіху "Динамо" в цей знаменний для клубу місяць.
4. Успіхи та впевненість: разом, як одна команда!
У суперсезоні 1966 року можна виділити кілька знакових матчів "Динамо". Перш за все, варто згадати розгромну перемогу над ростовськими армійцями, які в підсумку зайняли друге місце. На очах 32-тисячної публіки кияни завдали їм нищівної поразки з рахунком 6:1. Дублі Андрія Біби та Віталія Хмельницького стали незаперечними доказами переваги "Динамо", і підопічні Йожефа Беци не змогли нічим їм протистояти. Навіть після червоної картки для Віталія Хмельницького кияни продовжували атакувати, і завдяки зусиллям Анатолія Бишовця забили ще один гол, тоді як господарі зуміли відзначитися лише наприкінці матчу, перед фінальним свистком.
Кияни в той час здобули дев'ять значних перемог, які залишили яскравий слід у пам'яті. Особливо запам'яталися домашні матчі з тбілісцями та ЦСКА, де команда здобула перемогу з рахунком 4:0. Як зазначили спортивні видання, "армійці, які ще трималися на позиціях світового футболу 1958 року, не змогли встояти проти команди, що впевнено йшла в авангарді сучасних тактичних підходів". Команду "Динамо" 1966 року описували як "вміле поєднання загального натхнення й холодного розрахунку".
Прикметно те, що першого рядку турнірної таблиці кияни дісталися вже після 1-го туру. Надалі лише однораз ним поступилися (після 3-го туру червоно-білим зі столиці СРСР), а опісля його не віддавали вже нікому!
Перемога "Динамо" над московським "Торпедо" в травні з рахунком 2:0 викликала у журналістів інтерес до питання: скільки гравців команди залучено до атак? Відповідь виявилася простою, але влучно відображає стиль гри: "Поєдинок з 'Торпедо' продемонстрував, що кияни здійснюють атаки спільно як одна команда".
Ще одна знакова звитяга - в уже згадуваному в контексті глядацького ажіотажу матчі проти "Спартака". Першого дня літа в Києві переможний гол у ворота гостей динамівці провели якраз перед фінальним свистком зусиллями Андрія Біби, який щонаймерщій зреагував на відскок м'яча після навісу у виконанні Леоніда Островського..
Власне, й у кубковому матчі (чвертьфінал!) проти тих самих спартаківців (чинних володарів почесного призу, до слова) кияни доскочили успіху, відвантаживши на своєму стадіоні, що вже повнохідно готувався дістати статус стотисячника, вчетверо більше голів, ніж опоненти. Беззаперечна перевага українського клубу!
У півфіналі Кубка, що проходив у Тбілісі, київська команда зустрілася з мінським "Динамо" і, незважаючи на те, що з початку другого тайму грала вдесятьох, змогла здобути перемогу. Вирішальний м'яч на останніх хвилинах додаткового часу забив Василь Турянчик, який вразив ворота суперника головою після штрафного удару, виконаного Біби. Цікаво, що навіть у меншості команда Маслова проявила фізичну перевагу над мінчанами, яка стала особливо очевидною під час додаткового часу.
Особливістю цього сезону стало те, що в матчі за суперкубок (проти "Кайрата") та у фіналі Кубка (проти московського "Торпедо") київська команда забивала перший гол уже на 1-й хвилині гри. Це свідчить про серйозну налаштованість на важливі поєдинки!
Варто згадати й про домашній матч чемпіонату проти "гірників", який викликав чимало критики з боку преси на адресу динамівців. У цій багатогольовій дуелі кияни в підсумку здобули перемогу з рахунком 4:3. "Вечірній Київ" охрестив цей поєдинок "екзаменом на витривалість", підкресливши, що жодна команда не змогла забити "гірникам" три голи в цьому сезоні. Йожеф Сабо, який повернувся після травми, відзначився влучним дальнім ударом. Цей гол став не лише найкрасивішим, а й вирішальним! Цікаво, що в цій грі динамівці, яких до цього часу називали "командою другого тайму" (адже всі чотири голи у ворота ЦСКА були забиті після перерви), наприкінці матчу виглядали втомленими. Також варто відзначити, що на обкладинці матчевої програмки було представлено креслення майбутнього двоярусного стадіону, здатного вмістити тисячу глядачів вже наступного сезону.
На вершині динамівського торта 1966 року красується вишенька – золоті медалі дублерів. Тоді у тижневику "Футбол" відзначали: "Тренери активно працюють із резервом, намагаючись, щоб у кожного основного гравця був дублер, котрий володіє схожими технічними, тактичними та фізичними навичками, а іноді навіть подібним стилем гри". Варто зазначити, що дублери київського клубу в 1966 році вдруге стали чемпіонами України. Загалом, до кінця 1960-х років змагання дублерів перетворилися на внутрішньоукраїнські баталії, адже титули чемпіонів по черзі діставалися киянам та "Шахтарю", а навіть друге місце у турнірі дублюючих складів наші земляки неохоче віддавали представникам інших регіонів. Як підкреслював Маслов, "сила команди полягає у гравцях основного складу, але резервна потужність формується завдяки дублерам".
5. Креативність: право на вільний вибір дій
Маслоу виділяє творчість, моральність та особистісний розвиток як найвищі елементи своєї ієрархії потреб. Незважаючи на всебічну тактичну організацію у футболі, креативність Діда ніколи не була ігнорована.
Біба володіє безумовним правом на свободу дій. Він є надзвичайно розумним та чесним футболістом, який ніколи не дозволяє собі зайвих вчинків і не зловживає своїми здібностями. У нього є можливість формувати гру під час матчу так, якби він був тренером, приймаючи рішення про структуру гри. Джонатан Вілсон зазначає про Бібу: "Він був творчим ядром команди, і всі це визнавали. Його визнали гравцем року в СРСР".
Анатолій Бишовець, як зазначив Маслов, "так майстерно виконував сольні партії, що миттєво здобув серця слухачів". На жаль, сьогодні Анатолій Федорович, перебуваючи в країні-агресорі, не може висловити правильні антивоєнні думки. Талант Мунтяна, на думку Віктора Олександровича, у сезоні 1966 року "засвітився яскравими фарбами", і "його вже охрестили маленьким бразильцем".
Ось ще один погляд на концепцію Маслова: "Гравці "Динамо" мають здатність вражати своєю грою, використовуючи технічні навички та швидкість, а також багатий арсенал тактичних прийомів... У нашій грі немає нічого надто складного. Все абсолютно ясно і зрозуміло. Тут домінують елементарна логіка та відчуття ритму життя... Я завжди підтримував і продовжую підтримувати лише один стиль футболу — технічний, комбінаційний, видовищний і привабливий". Атлетизм? Так, він вкрай важливий у певних пропорціях, щоб реалізувати саме таку гру. "Динамо" вдало поєднало свою традиційну технічну комбінаційну манеру з мужністю", - підкреслював Віктор Олександрович. Здається, це проста формула, але яка вона ефективна!
Цікавий аспект полягає в тому, що керівник команди з Києва підкреслив, що досягнення його гравців — це не лише їхній успіх, а й гордість для всієї України. Як людина з Москви, він постійно наголошував на значущості міцних основ українського футболу та був глибоко занурений в атмосферу українського футболу. Саме в Києві йому вдалося реалізувати свої творчі ідеї на максимум.
Щиро вітаю динамівських ветеранів зі славнодаттям! Многолітствія в мирній вільній Україні!
#Євреї #Камінь #Україна #Нью-Йорк #Радянський Союз #Москва #Тбілісі #Еміграція #Англія #Вода #Вірш (поезія) #Бразилія #Ростов-на-Дону #Концепція #Золото #Медаль #Київ #Тренер (спорт) #П'єдестал #Півзахисник #Велика Британія #Америка #Ласкаво просимо #Футбол #Tide #«Хрущовська відлига» #Джозеф Сабо #ФК «Динамо» (Київ) #Володимир Сосюра #Хмельницький, Україна #Віктор Маслов (футболіст, народився у 1910 році) #Анатолій Бишовець #Василь Турянчик #Андрій Біба #ФК «Торпедо» (Москва) #Володимир Мунтян #ФК «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка) #Абрахам Маслоу #ПФК ЦСКА (Москва) #Команда (футбольний клуб) #ФК «Спартак» (Москва) #Додатковий час (спорт)
