Рішення Міжнародного кримінального суду щодо арешту Нетаньягу та Галанта: які наслідки це може мати для України?

Експерти пояснили, що загрожує роботі МКС.

Вперше в історії Міжнародний кримінальний суд ухвалив рішення про видання ордера на арешт лідера країни, яка є союзником більшості західних держав. Військовими злочинцями були визнані прем'єр-міністр та колишній міністр оборони Ізраїлю. Це рішення викликало критику з боку президента США, тоді як більшість європейських країн обіцяють його виконати.

Опитані кореспонденткою ТСН Яною Слєсарчук експерти зазначають: це рішення може мати доволі неприємні наслідки для України.

Здається, з позиції Гааги, Беньямін Нетаньягу та екс-міністр оборони Галант виглядають як значно серйозніші військові злочинці, ніж Володимир Путін. Принаймні, таке враження можна скласти, ознайомившись з обома ордерами.

"Щодо безпосередньої участі Путіна в інших злочинах, зокрема в убивствах цивільних осіб, ми не маємо ані доступу до відповідних наказів, ані свідчень з відкритих джерел. На відміну від цього, в ізраїльській демократії, де рішення уряду обговорюються на парламентських засіданнях з участю опозиції, існує значно більше джерел інформації, що полегшує збір доказової бази", - зазначає В'ячеслав Ліхачов, член експертної ради Центру громадянських свобод.

"Я не відчуваю занепокоєння з цього питання, оскільки не маю жодних сумнівів, що проти Путіна та інших високопосадовців з Росії будуть висунуті нові обвинувачення. Викрадення дітей є емоційно зарядженим аргументом, і, на мою думку, це цілком зрозумілий крок з боку прокурора. Проте я ніколи не вважав, що це буде єдине звинувачення", - зазначив виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів Марк Еліс.

Для ухвалення даного рішення Міжнародному кримінальному суду знадобилося шість місяців. Запит на видачу ордерів на арешт прем'єр-міністра та міністра оборони Ізраїлю, а також кількох керівників "Хамас" був поданий до палати попереднього провадження МКС у травні поточного року. Реакція західних держав на цей запит тоді була змішаною—від підтримки до суттєвої критики.

Варто зазначити, що на палестинських терористів Карім Хан - той самий прокурор Міжнародного суду, який запросив ордер на Путіна, вимагав аж три ордери. На Ях'ю Сінвара, Мухаммада Дейфа і Ісмаїла Ханію. Усіх їх за останні місяці ліквідували ізраїльтяни. Однак ордер на Дейфа все ж виписали, про всяк випадок, якщо виявиться, що він таки живий.

Остання конфліктна ескалація на Близькому Сході розпочалася після найкривавішого теракту в історії Ізраїлю. Палестинська терористична організація "Хамас", яка здійснює свою діяльність у щільно заселеній смузі Гази, спершу відкрила вогонь, а потім прорвала ізраїльський кордон. Усього за кілька годин загинуло близько 1200 ізраїльтян, а понад дві сотні людей потрапили в полон. Переговори щодо звільнення цих заручників продовжуються, проте результати залишаються непередбачуваними.

Таким чином, під керівництвом прем'єра Нетаньягу, Ізраїль ставить перед собою завдання повністю знищити угруповання "Хамас". Однак багато експертів вважають, що це завдання є надто амбітним і малоймовірним. Методи, які використовує ізраїльська сторона для досягнення цієї мети, викликають сумніви навіть у їхніх найближчих партнерів, зокрема у Сполучених Штатів. Кількість загиблих у Секторі Гази перевищує сорок тисяч за рік, і більшість з них – цивільні особи. Ситуація у регіоні критична: спостерігається браку продовольства, води та гуманітарна криза.

Але виступаючи в Конгресі Сполучених Штатів цього літа, Нетаньягу захищав свої методи. Половина Конгресу - аплодувала.

Після винесення ордеру радник Дональда Трампа звинуватив Міжнародний кримінальний суд у прояві антисемітизму. Республіканські сенатори пригрозили запровадженням санкцій одразу після інавурації Трампа. Відомий експерт з міжнародного права Марк Еліс, який працював юридичним радником у справах трибуналів, що розглядали ситуації в колишній Югославії, Камбоджі і Руанді, а також брав участь у процесі над Саддамом Хусейном, вважає, що вже цієї зими Міжнародний кримінальний суд може опинитися під санкціями.

"Безперечно, Дональду Трампу слід повернутися до Білого дому, оскільки США планують вжити заходів проти Міжнародного кримінального суду. Під час свого попереднього терміну Трамп уже запроваджував санкції як проти самого суду, так і проти окремих його представників," - зазначає Марк Еліс.

Член експертної ради українського Центру громадянських свобод, який займається фіксацією російських воєнних злочинів, В'ячеслав Ліхачов додає: ці санкції ризикують підірвати збір доказів у справі проти Путіна.

"Блокування рахунків та всіх фінансових операцій осіб, які мають стосунки з МКС, означає повне припинення фінансування цієї організації, що, у свою чергу, може призвести до зупинки її діяльності. Якщо Сполучені Штати дійсно введуть санкції проти МКС, офіс організації в Україні не зможе функціонувати фізично. Це серйозно підриває авторитет єдиної інституції, яка на сьогодні має легітимність для подолання імунітету високопосадовців", - зазначає В'ячеслав Ліхачов.

Європейський Союз, через свого верховного представника з закордонних справ Жозепа Борреля, оголосив, що ордер матиме силу на території держав-членів ЄС, що означає, що для прем'єра Ізраїлю ці країни наразі недоступні.

Після того, як був виданий ордер на арешт Нетаньягу, Ізраїль проявив єдність. Навіть опозиційні сили стали на захист прем'єра, а офіційна позиція уряду виявилася значно менш дипломатичною, ніж очікувалося.

Європейські країни по-різному реагують на оголошення Нетаньягу військовим злочинцем. Ірландія, наприклад, відкрито висловлює задоволення можливістю його арешту, тоді як Німеччина та Великобританія підходять до ситуації з обережністю, зазначаючи, що ретельно вивчають рішення суду. У свою чергу, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вирізняється серед інших, запросивши ізраїльського лідера відвідати свою країну.