Різдво Христове: чому ми святкуємо цю подію 25 грудня - Спеціальний проект | Експрес онлайн

Ні в Євангеліях, ні в інших історичних джерелах не зазначено конкретну дату народження Ісуса.

Існують припущення, що Христос народився між 6 і 4 роком до нашої ери. У цей період випадає час смерті царя Ірода. Також відомо, що Марія, мати Ісуса, та її чоловік Йосиф жили у Назареті. А Спаситель прийшов у цей світ у Вифлеємі. То що відомо про час і місце народження Месії?

Про Різдво Ісуса Христа згадують двоє з чотирьох євангелістів — Матвій і Лука, як пояснює отець Петро Балог, віцедиректор Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського РКЦ. Лука, зокрема, робить посилання на перший перепис під час правління Квірінія в Сирії, що, за всіма даними, відбувався у 6 році нашої ери. Цікаво, що цей перепис був уже другим, а не першим, як зазначає святий Лука. Багато істориків вважають, що перший перепис, про який немає згадок у сучасників, відбувся за часів Ірода Великого. Археологічні знахідки також, здається, вказують на те, що Квіріній міг бути губернатором Сирії двічі. Важливо відзначити, що Ірод Великий, призначений Римом, царював у Юдеї з 37 по 4 рік до нашої ери. Таким чином, Христос, ймовірно, не народився у 1 році нашої ери, а скоріше в 4 або 6 році до нашої ери. Помилка в обчисленнях була допущена святим Діонісієм Малим, монахом з Балкан, який жив у Римі в першій половині VI століття. Він помилково визначив, що Христос з'явився на світ у 753 році від заснування Риму, що призвело до хибного розрахунку на 4–6 років.

Таким чином, точна дата народження Христа залишається невідомою, -- зазначає отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов'я та доцент кафедри богослов'я Українського католицького університету, а також священник Української греко-католицької церкви. -- Врешті-решт, немає жодних доказів того, що ізраїльтяни у той період святкували дні народження.

-- У Святому Письмі, справді, не зазначено дати Різдва Христового, -- зауважує протоієрей Михайло Сивак, кандидат богословських наук, ректор Львівської православної богословської академії, клірик Свято-Покровського кафедрального собору ПЦУ. -- І в перші віки християни не святкували його окремо. Та є згадки, що сягають ІІ століття, про Богоявлення -- свято на честь народження Ісуса Христа і подій, які супроводжували його. У IV столітті, коли християнство стало дозволеною релігією у Візантійській імперії, почався розвиток богослужбового уставу й формування свят. Тож пізніше Богоявлення поділили на два свята.

Чому ми відзначаємо Різдво саме 25 грудня?

Certainly! Here’s a unique version of your text: ● Протоиерей Олег:

На Ефеському соборі, що відбувся в 431 році, було прийнято рішення про розмежування свят Богоявлення та Різдва Христового. Важливо зазначити, що Антіохійська богословська школа, на противагу Олександрійській, акцентувала увагу на буквальному розумінні Святого Письма. Теологи, які досліджували життя Ісуса, почали проявляти інтерес до різних подій з його біографії. В результаті, з IV століття, свято Різдва Христового, Хрещення, Благовіщення, Преображення та інші стали поступово виокремлюватися. У зв’язку з цим, оскільки вже відзначали день смерті та воскресіння Ісуса, виникла ідея святкувати також день Його народження та день Його зачаття (Благовіщення).

Свято Різдва Христового відзначається 25 грудня, що є дев'ятьма місяцями після свята Благовіщення. У давньому Римі цього дня святкували свято Непереможного Сонця. Християнська традиція адаптувала та змінила цей день, надавши йому нове, глибше значення.

Цікаво зазначити, що в період, коли святкували лише Богоявлення, християни відзначали відразу кілька важливих подій. Це були прихід Месії у світ, поклоніння Ісусу мудрецями (волхвами), хрещення Христа у річці Йордан та перше чудо, що сталося на весіллі в Кані Галілейській. Усі ці події символізують об'явлення Бога людству. Перш ніж все інше, Син Божий приходить на землю. Згадка мудреців вказує на те, що Христос прийшов для всіх народів. Хрещення Ісуса в Йордані стало його першим публічним і символічним об'явленням у трьох Особах. А на весільному торжестві в Кані Христос продемонстрував свої чудотворні здібності учням. Хоча ці події відбувалися в різний час, всі вони тісно пов'язані з об'явленням Бога світу. І щоразу, коли Господь являється нам, це відбувається у надзвичайний і унікальний спосіб.

● Протопресвітер Михайло:

Існує кілька теорій стосовно дати 25 грудня. Одна з них пов'язана з народженням Івана Хрестителя. Відповідно до Святого Письма, він був старший за Ісуса Христа на шість місяців. Дослідники, вивчаючи дату народження Івана, намагалися також встановити час народження Ісуса.

Батько Івана Хрестителя, священник Захарій, здійснював кадіння в храмі, коли йому з'явився ангел з повідомленням про майбутнє народження сина. Існують припущення, що Захарій міг бути первосвященником, але первосвященники входять у святилище лише раз на рік під час особливого свята. Тому цей день вважається моментом зачаття Івана Хрестителя. Відповідно, дата зачаття Ісуса Христа відзначається 25 березня, а Різдво, що відзначається через дев'ять місяців, – 25 грудня. Проте ця теорія має свої слабкі місця, оскільки немає переконливих доказів, що підтверджують, що Захарій дійсно був первосвященником.

Існує ще одна теорія, що стосується дати святкування Різдва. Вона грунтується на стародавньому єврейському переказі, згідно з яким Адам був створений в день весняного рівнодення (приблизно в кінці березня). Таким чином, Христос, як новий Адам, також був зачатий у цей час. Однак ця версія не користується великою популярністю.

Найбільш поширеною теорією є те, що в Римській імперії 25 грудня святкували день народження бога сонця. Коли настала епоха християнства, це свято стало важко викорінити. Тому Церква, скориставшись місіонерськими методами, надала цьому святу новий зміст. Відтепер, щоб підкреслити, що справжнім світлом і сонцем для людства є Христос, в цей день почали відзначати народження Ісуса.

Слід усвідомлювати, що ми не просто відзначаємо певну дату, а святкуємо важливу подію – Різдво Христове. Якби Святе Письмо містило точну дату народження Ісуса, це могло б призвести до того, що люди з язичницьким світоглядом почали б вшановувати не саму подію, а лише конкретний день. З метою уникнення цього, в Біблії акцентується на самій події – народженні Христа.

Certainly! Here’s a unique version of that text: ● священик Петро:

Варто зазначити, що ідея про те, що християни замінили язичницьке свято Народження нескореного сонця на Різдво Христове, є лише теоретичною версією. Жоден з християнських авторів не документує цю заміну. Отже, хоча дата 25 грудня має давні корені та традиційне значення, вона все ж залишається символічною.

Ісус Христос з'явився на світ у Вифлеємі. Що ж стало причиною вибору саме цього міста?

Certainly! Here’s a unique version of your text: ● Протоиерей Олег:

У Старому Завіті є пророцтва, що вказують на місце, де народиться Христос. Пророк Міхей, який жив приблизно за 700 років до приходу Ісуса, відзначав місто Вифлеєм, кажучи: "А ти, Вифлеєме-Єфрате, хоча й малий серед тисяч Юди, -- з тебе вийде Той, хто стане Владикою в Ізраїлі..." Пізніше євангеліст Матвій підтвердить, що Ісус Христос дійсно народився у Вифлеємі Юдейському, на відміну від Вифлеєма Галілейського, що знаходиться на кілька кілометрів північніше Назарету.

Certainly! Here’s a unique version of that text: ● священик Петро:

На підставі указу кесаря Августа, під час правління Тиберія, у місті Вифлеєм відбувався перепис єврейського населення за їх місцем народження. Згідно з римським законодавством, кожен єврей зобов'язаний був виконати цю процедуру. Таким чином, до Вифлеєму прибули Йосиф, який був теслею, разом із Марією.

● Протопресвітер Михайло:

Вифлеєм фігурує у Біблії як "дім Давида". Це місто стало батьківщиною царя Давида. Також Йосиф і Марія походили з його роду. Коли кесар Август оголосив про перепис населення, всі нащадки Давида вирушали до Вифлеєма для реєстрації. Саме тут і народився Ісус Христос.

Цікаво, що назва міста Вифлеєм у перекладі з єврейської означає "дім хліба". Ісус Христос, в свою чергу, вважається хлібом, що зійшов з небес, що вказує на таїнство Євхаристії. На арабській мові Вифлеєм означає "дім м'яса", що також натякає на тіло Христове.

В цілому можна виділити три локації, які вважаються містами Ісуса Христа. Перше з них — це Вифлеєм, де Він побачив світ. Друге — Назарет, де Христос провів свої юнацькі роки. Третє місто — Капернаум, куди Спаситель переїхав під час свого публічного служіння.

-- А чому Ісуса Христа називали Назарянином?

Certainly! Here’s a unique version of your text: ● Протоиерей Олег:

Термін "Назарянин" відноситься до особи, яка мешкала в Назареті — місті, де відбулося Благовіщення та де пройшли дитячі та юнацькі роки Ісуса. У Святому Письмі також згадується напис на хресті, на якому був розіп’ятий Христос, що звучить як INRI (лат. Iesus Nazarenus Rex Iudaeorum) і перекладається як "Ісус Назарянин, Цар Юдеїв". Згадка про походження з Назарету часто сприймалася як приниження, оскільки місто вважалося провінційним. І до сьогодні християн, які проживають на Близькому Сході, називають "назарянами", виходячи з назви цього міста.

-- У Вифлеємі є Печера Різдва. Чи справді це те саме місце, де народився Iсус Христос?

Certainly! Here’s a unique version of your text: ● Протоиерей Олег:

У Вифлеємі, під Храмом Різдва Христового, розташована Печера, або Грот Різдва, яка вважається місцем народження Ісуса Христа. Будівництво самого храму розпочалося в IV столітті за часів правління імператора Константина Великого, котрий поклав край переслідуванням християн.

До моменту, коли Євсевій Кесарійський (також відомий як Євсевій Памфіл або "батько церковної історії") завершив свою працю "Ономастикон", він систематизував перелік географічних назв, які зустрічаються в Старому та Новому Заповіті. У цій книзі він детально описав населені пункти Святої Землі, відстані між ними та чисельність їхніх мешканців. Його праця нагадує туристичну карту Ізраїлю. Євсевій подорожував містами та селами, де ще залишилися спогади про епоху, коли жив Христос. У давньому світі люди мали добре розвинену історичну пам'ять. Крім того, як історик, Євсевій документував інформацію, спираючись на письмові джерела та листи.

Тож, беручи до уваги твори архієпископа Кесарії та інших ранніх християнських істориків, можна припускати з дуже високою ймовірністю -- понад 70 -- 80% -- що Христос народився десь поблизу того місця, де зведено Храм Різдва у Вифлеємі. Та й постійно проводяться археологічні дослідження, які підтверджують біблійні дані, а не спростовують їх.