Росіяни повернуться до своїх домівок і почнуть конфліктувати між собою: Бабченко висловився про мирний план і революційні зміни в Росії.

"Коли "СВОшники" повернуться додому, у них не буде питань до Путіна"

Переговори по мирному плану для України активізуються з кожним днем. Держсекретар США Рубіо повідомляє про "значні досягнення", в той час як європейські країни терміново підготували свій варіант документа, що більше відповідає інтересам України. А як реагує Росія? Кремль продовжує використовувати тактику ракетного терору, чинить тиск на фронті і, судячи з усього, не має наміру йти на будь-які компроміси.

Чи може Путін зупинити війну, враховуючи, що Трамп пропонує російському лідеру привабливі умови для "збереження обличчя"? Чи ще залишається у Росії військовий потенціал? Ці та інші теми стали предметом обговорення в інтерв'ю з опозиційним російським журналістом, блогером і військовим кореспондентом Аркадієм Бабченком, яке провів "Телеграф".

- Аркадію, вся ця епопея з так званим мирним планом імені Віткоффа-Дмитрієва, які ваші оцінки? Це якийсь реальний процес чи чергова серія того серіалу, що ми вже неодноразово спостерігали? Чи Трамп все ж таки має намір продавити Україну і разом з Путіним робити нарешті бізнес?

Цілком очевидно, що це лише перелік бажань Путіна. Україні, безперечно, вдасться відстояти певні позиції, але ясно, що цей план не є остаточним. Щось буде змінено, але чим це все завершиться - залишається під питанням. Можливо, розпочнуться справжні переговори, або ж їх знову ігноруватимуть.

Європейці представили свій альтернативний план, що складається з 24 пунктів. Він вражає! Досконалий! У ньому детально викладено питання репарацій, підтримки України та навіть можливість повернення до кордонів 1991 року, а також відновлення контролю над Кубанню. Однак є одне "але": цей план повністю не відповідає дійсності.

- А де у цьому процесі Росія? Ну, крім вух Дмитрієва, звичайно. Путін розгулює у військовій формі, Герасимов повідомляє йому про взяття Куп'янська. Який мир?

Трамп пропонує Путіну умови, яких той навряд чи коли-небудь отримає. Уявімо, що завтра ситуація кардинально змінюється: фронт руйнується, і Путін захоплює Львів, доходячи до кордону з Польщею. Що він в результаті отримає? Лише окуповану територію України і нічого більше. Якщо ж він погодиться на запропонований план, то отримає Донецьк, Луганськ і Крим. Але у цьому випадку на додачу він також повернеться до G8, отримає зняття санкцій, можливість повернення до міжнародного бізнесу та політики, зміцнить відносини зі Сполученими Штатами, отримає фінансові вливання і шанси на відновлення військово-промислового комплексу. Будь-який диктатор, котрий не втратив зв'язок з реальністю, із задоволенням прийняв би такі пропозиції, адже можна було б ігнорувати Україну, спостерігаючи за її можливим занепадом. Якщо ж цього не станеться, протягом п'яти років він міг би відродити свою промисловість, а коли Трампа вже не буде, спробувати вдруге напасти на Україну, врахувавши попередні помилки. Однак Путін вже протягом року демонструє, що раціональність йому не властива.

Обговоримо ресурси самої Росії. Відомо, що щонайменше 15 регіонів країни почали формувати мобілізаційний резерв для забезпечення охорони нафтопереробних підприємств. Чи це вже свідчить про приховану мобілізацію? Чи дійсно все вже розпочалося?

- Ну ні. А до чого тут мобілізація? Вони ж за гроші просто набирають охоронців, збільшують штат.

Інша річ, що з ППО у них дірка. Вони, як будь-яка імперія, думали, що вони будуть бомбити, а в них не прилетить ніщо і ніколи. І, як і будь-яка імперія, вона всередині завжди порожня. По периметру величезні крейсери "Москва" і всякі страшні людиноподібні бойові роботи, які перетворюються на біосміття, а всередині там ніколи нічого немає. Ось ще, до речі, батіг для Путіна, що треба підписувати домовленості, бо йому треба відновити ППО. Але знову ж таки, збитки від українських дронів виявляються некритичними. Бензинового дефіциту не сталося, а черги, які були на заправках, розсмокталися. Тобто прилітати прилітає, але того критичного збитку, як, наприклад, ракета, дрон завдати не може. Тож, здавалося б, і треба підписувати домовленості, а з іншого боку, не дуже і треба. Ну, пофігачать ще 20 НПЗ, а їх поновлять протягом трьох-чотирьох місяців. Назбирають зараз цю охорону, яка з кулеметами Максима, що залишилися на складах з часів громадянської війни, їздитиме на пікапах, намагатиметься збивати українські дрони. Але це взагалі не критичні проблеми.

Чув думку, що Путін уникає підписання мирних угод, оскільки не бажає повертати своїх солдатів додому, яких вважає «біосміттям».

- Та ні. Чому вони так старанно втюхують [у планах] пункти скорочення української армії? Бо якщо Україна триматиме на кордоні, там, 600-700 тисяч солдатів, то Путіну доведеться також тримати 600-700 тисяч солдатів. А це все-таки зарплати та якісь гроші. А якщо Україна тримає 60 тисяч, то й РФ можна тримати 60 тисяч, а решту всіх відпустити додому.

Відпустити назад додому — це призведе до зростання соціальної напруги...

- А в чому проблема? Що вони повернуться додому та з грошима? Зросте злочинність? Та всім глибоко начхати. Почнуть різати один одного та гранати в кафешках кидати? Та й хрін на них, хай кидають. Кого це взагалі колись хвилювало? Жодних взагалі проблем у цьому немає. І ті "СВОшники", які повернуться, вони ж повернуться живі та реально з баблом. Жодних взагалі питань до Путіна у них не буде. Вони ніколи в житті так добре не жили, як за Путіна. Та вони подивилися світ! Він у своєму Забайкальському окрузі сидів би і в 27 років здох від глоду неякісного, а так він з'їздив терикони, побачив гори на Донбасі. У подорож сходив і повернувся з двома мільйонами: мало не купив квартиру та пропив дорогою. Та вони Путіну лише вдячні будуть. Жодної революційної ситуації в Росії немає навіть близько. Не слухайте всіх цих аналітиків.

Однак, з часом гроші все ж будуть витрачені, адже люди прагнутимуть до ще "привабливішого" способу життя. А де знайти такі доходи, якщо немає війни? Саме це і може призвести до соціального вибуху.

- Ні. По-перше, щоб пропити 2 мільйони, це все-таки печінка потрібна. Але ви не забувайте, що будь-яке перемир'я зараз це пауза. Як їй розпорядиться Путін, мені здається абсолютно всім зрозуміло. Запитання в іншому: як розпорядиться цією паузою Україна. А Україні ця пауза потрібна. Потрібні вибори, перезавантаження. Коли військовий дивиться, як "Че Гевара" (за даними ЗМІ, псевдонім екс-віце-прем'єра Олексія Чернишева на плівках НАБУ, -- Ред. ) виносить мільйони у валізі і каже, що йому важко їх тягнути, а цей військовий приїжджає в Куп'янськ і йому там квартиру здають за 500 євро в місяць, то нафіг йому це все потрібно. Тому необхідна реформа, розбудова армії, розбудова всього: ВПК, енергетики. Все це необхідно налаштовувати до нормального рівня, щоб встигнути підготуватися до другої серії, яка буде неминуче. Не ця серія є вирішальною. Вирішальною буде наступна серія.

Чи не скористається Росія цією паузою, щоб випробувати НАТО на стійкість? Наприклад, в Латвії, Литві чи Естонії?

Цілком ймовірно. Для України це може стати рятівним рішенням.

Роз'ясніть, будь ласка.

- Ну, нехай спробують зчепитися з НАТО. Зрозуміло, що якісь Іспанія, Франція, скажуть, що це не наша війна, нам нафіг це не треба. Але, наприклад, Путін намагається пробити Сувалкський коридор. Це одразу вступає у війну Польща. А це 40 мільйонів людей. І після української, напевно, це найкраща армія в Євросоюзі. Відразу входить у війну Литва, Латвія, Естонія. А це ще 5 мільйонів людей. Якщо вступає Естонія, то вступає Фінляндія (ще плюс 9 мільйонів). Якщо Фінляндія, то, я думаю, і Швеція осторонь не виявиться. Тобто якийсь ресурс, більш-менш нормальний, ми вже маємо. Плюс таки ще Британія, Канада. Хоче [Путін] спробувати напасти на НАТО? Ну, нехай спробує. Авіація НАТО перевищує Росію в 4,5 рази. Це без США. Якщо зі США в 13 разів (!) авіація НАТО сильніша за російську. За бронетехнікою перевага приблизно в 4 рази. По флоту перевага у рази. І причому ця перевага не стільки чисельна, скільки якісна.

Єдине, в чому Росія має перевагу над НАТО, – це дрони, озброєні ракетами та артилерійськими снарядами, а також фактично безмежний запас живої сили. Щодо артилерійських снарядів, то минулого місяця Європейський Союз оголосив, що досяг рівня виробництва, який наразі має Росія (хоча ще півроку тому російські обсяги були в 2,5 рази більшими за європейські). Що стосується безпілотників, то вже через рік-два це питання буде вирішене. Крім того, за чисельністю населення можна досягти певного паритету. Не варто забувати і про Україну, яка також активно залучена. А вести війну на два фронти Росія не зможе, це очевидно.

Як ви вважаєте, наскільки справедливою є така думка: нинішня ситуація в російській економіці залишає бажати кращого. Це призводить до зменшення "кормової бази" для Ротенбергів, Ковальчуків та інших соратників Путіна. Які ж дії вони змушені вжити? Конкурувати один з одним у бізнесі. Хіба це не є потенційним каталізатором для перевороту?

Давайте припинимо ці розмови. Не існує такого поняття, як "російський олігархат". Це просто міф. Ті, хто відчуває незадоволення або опинився під загрозою втрати своїх ресурсів, не вагаючись, стрибають з вікон "Лукойлу" чи "Сбербанку". Так, ми спостерігали масові звільнення серед чиновників. Справжня картина економіки в Росії така, що, хоча вона не розвалюється, зростання також не відзначається. Економічні труднощі є, але варто нагадати, що навіть у Третьому рейху економіка Німеччини демонструвала зростання до 1943 року. У Росії, незважаючи на наявність економічних проблем, ситуація не є революційною. Російський народ ніколи не жив так комфортно, як за часів Путіна. Жоден правитель, починаючи з Чингізхана і до Єльцина, не забезпечував такого рівня життя. Навіть за Сталіна не виникало революційних настроїв. Революційна ситуація почала формуватися лише в часи пізнього Брежнєва і Горбачова. Тож на думку народу звертатися не варто.

Що стосується олігархів, то ситуація виглядає тривожно. Лише за останній рік у Росії спостерігається стрімке загострення антисемітизму. Наприклад, в одному з їхніх медіа-продуктів персонаж Чебурашка раптово став євреєм, як заявляють у Думі. Нещодавно одна молода режисерка випустила фільм "Гарні сусіди" (ксенофобський пропагандистський фільм Марії Єфремової, -- Ред.), і глядачі, які його переглянули, були вражені. Це явний прояв фашизму, який навіть не має відношення до Третього Рейху, а більше нагадує чорносотенний рух часів 1917 року. Такий поворот подій в Росії стався всього за рік. Відповідаючи на закиди в фашизмі, режисерка опублікувала "милосердний" пост, в якому стверджує, що росіяни завжди були пригноблені євреями, навіть Захар Прілепін, відомий російський пропагандист, також є євреєм. Цей випадок наочно демонструє, як революція швидко "з'їдає" своїх дітей. Хоча це було передбачувано, швидкість приголомшує! За чотири роки від початку повномасштабної війни нове покоління вже почало "з'їдати" Прилепіна. У 1937 році, через 20 років після 1917, члени партії намагалися виправдатися перед Сталіним, тоді як сьогодні за чотири роки від героя вони дійшли до того, що Прилепін став "євреєм", якого потрібно усунути. І це молоде покоління не зупиниться. Водночас 95% російських олігархів – це євреї, і тепер вони ризикують стати жертвами цієї молодої, агресивної еліти, яка буде прагнути до влади.