У музеї Львова представлено ряд унікальних артефактів, що включають шафу для сувоїв Тори, ханукальні світильники, бсамім та цдака. Ці предмети походять зі синагог і єврейських родин, що надає їм особливу історичну цінність.

Чимало пам'яток надійшли до музею зі синагоги "Янкель Янцер Шуль", що на вулиці Вугільній, 3 у Львові.

У Львівському музеї історії релігії відбулася виставка, присвячена елементам єврейської сакральної культури. Відвідувачі мають змогу ознайомитися з предметами, які колись використовувалися в повсякденному житті синагог і єврейських сімей Галичини. Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної ради, інформує DailyLviv.com.

До музею було передано значну кількість експонатів з синагоги "Янкель Янцер Шуль", яка розташована на вулиці Вугільній, 3 у Львові. Серед цих артефактів можна знайти шафу для зберігання сувоїв Тори, ханукальні світильники, датовані XVIII-XIX століттями, а також парохет з написом, що вшановує пам'ять душ, загиблих під час нацистської окупації.

Особливу увагу привертають грати синагоги XVIII століття — найдавніший збережений елемент оформлення синагоги Львова другої половини XVIII століття. Також варто згадати Тора-Шилд XVII-XVIII століть, що є найстарішим зберігальним експонатом такого виду в Західній Україні. Біля нього розташовані інші важливі артефакти: скринька для пахощів, посудина для обмивання рук перед молитвою, цдака — скриня для пожертв, а також численні предмети, що відкривають двері у світ релігійного життя єврейської громади.

Серед бібліотечних раритетів особливе місце займає "Сефер га-Мізрахі" авторства Еліягу Мізрахі, видана у 1545 році у Венеції в прославленій друкарні Даніеля Бомберга. В Україні залишилися лише два екземпляри цього твору: один зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, а інший — у музеї Львова. Цю книгу вирізняє унікальний набір гравюр та ілюстрацій, які не зустрічаються в інших відомих виданнях.

Ця виставка присвячена збереженню пам'яті. Вона представляє речі, книги, символи та молитви, які витримали випробування часом і нині діляться з нами історіями життя та спадщини євреїв Галичини.

Особлива подяка нашому науковцю, куратору виставки Максиму Мартину. Після дороги війни він повернувся до музейної справи - досліджувати, зберігати й відкривати людям історію та культуру через унікальні музейні пам'ятки", - розповіли у Музеї історії релігії.